На етапі узгодження проєкту держбюджету 2022 року у парламенських комітетах фінансування Мінцифри урізали більше ніж на 5 млрд грн — про це повідомила Вікторія Подгорна («Слуга народу»), член парламентського комітету з питань цифрової трансформації.
Сергій Марченко, міністр фінансів, під час презентації держбюджету на наступний рік сказав, що уряд оцінив потреби державних проєктів цифровізації на 2022 рік майже у 8 млрд грн.
З цих коштів на підготовку до всеукраїнського перепису населення передбачалося 1,7 млрд грн. Ще 300 млн грн — на акселератор оборонних та індустріальних інновацій. Все інше мало піти на програми диджиталізації та інформатизації України. Серед них — на національну програму з інформатизації — 1,2 млрд грн, 500 млн грн — на забезпечення доступу до інтернету у сільській місцевості, 318 млн грн — на подальше удосконалення порталу «Дія», 300 млн грн — на розвиток ІТ-освіти.
Подгорна пояснює, що озвучені міністром фінансів цифри були презентаційними, але після розгляду проєкту держбюджету в комітетах вони суттєво знизилися.
«Сьогодні на Мінцифри залишили близько 3 млрд, що складає лише 36% від запитів міністерства. Відверто кажучи, така ситуація і по інших міністерствах, цей і наступний роки держава має виплачувати багато видатків по внутрішніх та зовнішніх боргових зобов'язаннях. Озвученої Марченком цифри зараз немає. Якщо ухвалять законопроєкт 5600 (зміни до Податкового кодексу), є сподівання на виділення ще 1,8 млрд грн. Але цього дуже мало, якщо ми говоримо про побудову «держави у смартфоні», — говорить Подгорна.
Народний депутат зазначає, що більшість бюджетних програм Мінцифри вже фінансується з цього року. Зокрема, на інтернет у сільській місцевості вже виділено близько 500 млн грн. За словами нардепа, Мінцифри за два роки продемонструвало високі КРІ, що вказує на ефективність його фінансування у необхідних обсягах.
За словами Сергія Корсуна, фахівця з інформаційної безпеки, 8 млрд грн на проєкти цифрової економіки є надто великою сумою. Окрім того, з запланованих видатків лише частина має відношення до цифровізації, решта — дотичне.
Також, на його думку, фінансування акселератора оборонних та індустріальних інновацій містить корупційні ризики. Адже на подібних майданчиках від сили два-три проєкти можуть бути хоч якось реалізовані на практиці. Всі інші кошти просто освоюються.
«Видатки національної програми інформатизації складають більше мільярда. Нагадаю, цій програмі вже більше 15 років, хто може показати якісь реальні досягнення? Виділення коштів на доступ до інтернету в сільській місцевості — це вже на початку збитковий проєкт. Якби це було вигідно, то комерційний сектор вже б давно вирішив це питання власними коштами і проєктами. Але це політично статусний проєкт для влади — показати турботу про українців», — говорить Корсун.
А ось виділення 300 млн грн на розвиток ІТ-освіти фахівець вважає своєрідним бонусом від держави для комерційного сектору. Тобто держава власним коштом готуватиме спеціалістів, які згодом йтимуть працювати у комерційний сектор. «Що ми тут бачимо? Держава, в особі Мінцифри, буде вирішувати питання підготовки кадрів для ІТ-сектора, вирішувати проблеми бізнесу. Допомога бізнесу від держави — це непогано, але ж не за бюджетні кошти», — пояснює експерт.
До 1 жовтня в парламентському комітеті з питань бюджету очікують депутатських пропозицій до нового бюджету. В подальшому розпочнеться підготовка до першого та другого читань. Як показує практика, на момент ухвалення документу його цифри можуть сильно відрізнятися від тих, що озвучують зараз.
