Колишній міністр фінансів Ігор Уманський на пресконференції під Верховною Радою поділився своїм баченням економічної ситуації в Україні та шляхів виходу з кризи.
Бюджет: емісія — не варіант
Ексміністр закликав переглянути бюджет на наступний рік та закласти у нього «точки зростання».
«Безумовно, виключно бюджетним коштом забезпечити економічне зростання неможливо. У бюджеті на 2021 рік 66% — це борги. За цих умов обслуговування боргу (60 млрд грн) буде чи не найбільшою статтею видатків. Уряд не може в цих умовах не піти на реструктуризацію держборгу і відтермінування як виплат за основною сумою, так і по обслуговуванню», — вважає Уманський.
Проте вмикати «друкарський верстат» та проводити емісію гривні — не варіант, впевнений Уманський, адже це лише ненадовго відтермінує колапс. «Такий підхід є занадто ризикованим. Він загрожує втратою тієї макроекономічної стабільності, якої вдалося досягти з одного боку, а з іншого — під загрозою опиниться курсова стабільність, інфляційні процеси. Як наслідок — вся фінансово-економічна система країни», — каже він.
Касові апарати для ФОП: на межі закону
Уманський наголосив на проблемах з регуляцією у банківській системі. За словами ексміністра, попри те, що її ліквідність на сьогодні досить велика, бізнес не має до неї доступу. Відповідно, кредитування за низькими ставками не може бути точкою економічного зростання.
«Ті вимоги до позичальника, до оцінки його ризиків є кругами пекла, які мають бути усунені», — зазначив Уманський.
Скептично колишній урядовець налаштований і щодо обов’язкового застосування касових апаратів (РРО) фізичними особами-підприємцями (ФОП). Каже, це може призвести до того, що більшість бізнесу опиниться у становищі порушника законодавства, адже податкова система і до ухвалення цього закону начебто не могла впоратися з групою підакцизних товарів.
Ринок землі: тотальний розпродаж не на часі
На думку Уманського, в умовах знецінення активів та втрати довіри «нерозумно проводити тотальну приватизацію, розпродаж держземлі».
«Мені здається, що можливість створення земельного банку на базі держземлі і запровадження прозорого ринку оренди держземлі дозволить створити фінансові можливості для розвитку аграрної інфраструктури, а також дозволить створити фінансовий механізм для виплат компенсацій тим верствам населення, які не отримали земельні ділянки під час розпаювання», — виклав Уманський своє бачення ситуації.
