У четвер, 25 листопада, помер Олександр Омельченко, який багато років був мером Києва, а в останні роки — депутатом Київради.
Йому було 83 роки. Причиною смерті стали ускладнення від коронавірусу.
Сhas News згадав кілька цікавих фактів, якими запам’ятався Омельченко.
Питання з посадами
Саме Омельченко добився, що міський голова Києва має одночасно очолювати міську державну адміністрацію (КМДА). Питання постало, коли Омельченко у 2002 році хотів взяти відпустку для проведення виборчої кампанії до Верховної Ради. Президенту Кучмі довелось звертатися за роз’ясненням до Конституційного Суду. Той уточнив, що КМДА має очолювати лише особа, обрана київським міським головою — її президент призначає й головою адміністрації.
Похід в президенти
Сан Санич в першу чергу асоціюється з посадами в столиці — зокрема, десять років він був міським головою. Але у 2004 році чинний мер Києва також балотувався в президенти України. Шансів виграти у Омельченка не було, ЗМІ називали його технічним кандидатом на користь Віктора Ющенка. У першому турі президентських виборів Омельченко набрав 0,48 % голосів. Причому навіть у столиці — лише 4,48 %.
Смертельні ДТП
Рівно за шість років до своєї смерті, 25 листопада 2015 року, Омельченко за кермом авто насмерть збив людину. Це сталось на виїзді з села Чапаївка під Києвом. В той час він був народний депутатом.
А за рік, в грудні 2016-го, автомобіль, що належав Омельченку, знову збив пішохода. Пізніше той помер у лікарні. Пізніше стало відомо, що за кермом знаходився водій політика.
Відбудова храмів і скасування трамваю
Кияни згадують, що саме за Омельченка в місті почалась хаотична забудова історичного центру. Також прибрали зручний трамвайний маршрут з Борщагівки до центру, який зараз планують відновити. В ці ж роки Київ почали наповнювати численні маршрутки.
Водночас за Омельченка в столиці відновили Михайлівський та Успенський собори, що є візитівками міста.
Любов до спорта
Сан Санич завжди любив спорт і самого себе підтримував у формі. Свого часу був президентом Федерації хокею України і футбольного клубу «Арсенал».
Часто відвідував боксерські поєдинки братів Кличків. Після їхніх перемог виходив до рингу і на радостях піднімав вгору того брата, що бився цього разу. Хоча обидва Клички були набагато більшими за Омельченка.
Сам він навіть в похилому віці віджимався від полу і міг похизуватися стійкою на голові, яку робив перед журналістами просто в цивільному костюмі в мерії.
