Єврокомісія вимагає від урядів ЄС почати роботу над паспортами вакцинації

Уряди країн ЄС повинні негайно розпочати технічну роботу, щоб вчасно забезпечити впровадження системи сертифікатів щеплень проти COVID-19 в межах Євросоюзу до літа. Про це заявила в п'ятницю голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє Reuters.

Єврокомісія має на меті представити свої пропозиції «цифрового зеленого паспорта» 17 березня та співпрацювати з міжнародними організаціями, аби ця система працювала і за межами Європейського Союзу.

Систему забезпечення мандрівників «паспортами вакцинації» з нетерпінням чекають авіакомпанії й туристичні центри, постраждалі від пандемії.

Такі паспорти активно просувають південні держави, зокрема Греція та Іспанія. Вони забезпечать підтвердження того, що людина щеплена, результати тестів для тих, хто ще не щеплений, та інформацію про відновлення людей, які перенесли COVID-19.

«Основою такого загального підходу є довіра», — написала фон дер Ляєн у листі до урядів ЄС і додала, що держави-члени повинні негайно розпочати роботу, щоб забезпечити своєчасну готовність систем.

Поруч із законодавчою базою, система вимагає загальної технічної інфраструктури. Треба забезпечити, щоб органи влади однієї держави-члена були впевнені в надійності сертифікатів, виданих іншою державою, сказала вона.

Комісія співпрацює з державами-членами щодо цифрової інфраструктури, щоб дозволити автентифікацію сертифікатів. Ця робота може бути завершена протягом трьох місяців.

«Система ЄС може працювати лише за умови, що національні системи запрацюють вчасно», — додала вона.

У ВООЗ виступили проти запланованих ЄС паспортів вакцинації

Всесвітня організація охорони здоров'я має суттєві заперечення проти плану Єврокомісії з запровадження «цифрових зелених паспортів вакцинації».

Про це заявив директор регіонального євопейського бюро ВООЗ Ганс Клюге в інтерв'ю виданню Die Welt, передає DW.

Наразі немає певних даних про те, скільки тримається імунітет, пов'язаний з вакцинацією від коронавірусу. Зважаючи на це, ВООЗ ставиться критично до намірів з запровадження паспортів вакцинації.

«Ми розуміємо, що уряди стикаються з політичною реальністю», — наголосив бельгійський медик і додав, що заявленої на літо появи таких паспортів «навряд чи уникнути». «Однак ВООЗ цього не рекомендує», — заявив Клюге.

Інші заклики до паспортів вакцинації

5 березня міністр енергетики та інфортехнологій Швеції Андерс Ігеман повідомив, що паспорти вакцинації з'являться в країні до літа. За його словами, цей цифровий документ буде доступний на різних платформах, у тому числі на мобільних телефонах та електронних гаманцях, пише Сіньхуа.

«Швеція займається розробкою цифрових сертифікатів вакцинації. Ми вже маємо просту, безпечну та універсальну модель. Я вбачаю, що ці сертифікати вакцинації з’являться до літа», — сказав Ігеманс.

На його переконання, держави та транспортні компанії у майбутньому вимагатимуть підтвердження наявності щеплення.

«Вже сьогодні багато хто вимагає підтвердження проходження тесту на COVID-19, а після появи вакцин слід очікувати, що вони вимагатимуть сертифікати вакцинування», — зазначив міністр.

Він додав, що такі сертифікати зможуть також використовуватися для доступу до деяких подій та послуг в самій Швеції. Однак Ігеманс наголосив, що люди, які з вагомих причин не можуть отримати щеплення, не повинні зазнавати дискримінації.

Очікується, що сертифікат можна буде як зберігати у цифровому вигляді на телефоні, так і отримати звичайною поштою у вигляді паперового документа або датчика-наклейки, який кріпитиметься до паспорта.

За даними Департаменту охорони здоров’я Швеції, одну дозу вакцини від COVID-19 вже отримало близько 600 тис. шведів, а повний курс із двох щеплень — близько 300 тис.

Побоювання щодо етики та приватності

Головним каменем спотикання стануть питання етичних стандартів та приватності, кажуть експерти. «Центральною етичною дилемою буде спочатку визначити, для кого робити винятки, якщо сертифікати будуть запроваджені. Є певні особи, які не можуть отримати щеплення з медичних причин, приміром, алергіки та вагітні жінки», — розповіла DW Мелінда Міллз, директор Центру демографічних наук імені Леверхалма Оксфордського університету.

У деяких країнах певні етнічні меншини більше схильні відмовлятися від вакцинації, а це означає, що ці групи можуть бути ненавмисно виключеними з процесу, пояснила дослідниця.

Аби уникнути пасток та повторення попередніх помилок, Єврокомісія матиме чітко визначити правові та етичні параметри використання паспортів вакцинації.

Доповідь, співавторкою якої є Міллз і яка була оприлюднена групою «Наука для надзвичайних ситуацій: COVID-19» (SET-C) Лондонського королівського товариства з розвитку знань про природу, окреслює проблемні питання паспортів щеплень.

Один із авторів доповіді, Кріс Дай, професор епідеміології кафедри зоології Оксфордського університету, звертає увагу: «Було досягнуто величезного прогресу у багатьох з цих сфер, та наша ситуація ще далека від ідеалу, аби використовувати паспорти вакцинації. Починаючи навіть з того, що ми ще досі збираємо дані про те, наскільки ефективною є кожна вакцина у запобіганні інфікуванню та передачі вірусу та як довго зберігатиметься імунітет», — пише Дай.

Іншими джерелами збільшення нерівностей у цих питаннях можуть стати відмінності у темпах вакцинації у різних країнах ЄС та навіть доступ до інтернету.

Ключове питання, на яке потрібно відповісти, це: для чого створюється паспорт імунізації, каже Міллз: «Це щось, необхідне для міжнародних подорожей та медичного використання, чи щось ширше, необхідне для отримання роботи, відвідування футбольного матчу, вечері у ресторані та купівлі молока?».

До того ж, є правові обмеження. Паспорти вакцинації будуть містити чутливу особисту інформацію. Тому мають існувати чітко визначені параметри, такі як обмеження на їхнє використання та мінімізація обсягу зібраних даних.

Захист медичної інформації є одним із ключових завдань Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо захисту приватності осіб. Тому правовий захист даних та вимоги щодо приватності мають ґрунтуватися на повазі до приватного життя. Це й захист персональної медичної та біометричної інформації.