Європарламент ухвалив резолюцію щодо Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Євродепутати згадали в документі й про підписаний Україною, Росією, США та Великобританією у 1994 році Будапештський меморандум.
Європарламент закликав Росію повернутися до дотримання своїх зобов'язань за Будапештським меморандумом і поважати «безпекові гарантії», які вона надала Україні. Про це йдеться у резолюції з рекомендаціями Раді ЄС щодо цьогорічної конференції з огляду Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). За резолюцію на пленарному засіданні в середу, 21 жовтня, проголосував 641 євродепутат, п’ять були проти, ще 47 — утрималися, повідомляє DW.
У цій резолюції згадується і підписаний Україною, Росією, США та Великобританією у 1994 році Будапештський меморандум. Він «надав безпекові гарантії проти загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, в обмін на її відмову від ядерного арсеналу та приєднання до ДНЯЗ», говориться у документі.
Євродепутати констатували, що Росія «цілковито» не дотрималася «безпекових гарантій», наданих Україні. «Неповага Росії до міжнародного права мала згубний ефект на клімат переговорів з ядерного роззброєння та непоширення ядерної зброї».
Будапештський меморандум — реакція суспільства
В Україні питання Будапештського меморандуму активно обговорюють, оскільки він є темою одного з п’яти запитань, які президент України Володимир Зеленський хоче поставити виборцям під час «загальнонаціонального опитування» 25 жовтня. На сайті Офісу президента п’яте запитання сформулювали так: «Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету та територіальної цілісності?». Утім, президент ще може переформулювати його.
У тексті Будапештського меморандуму є проблемні моменти — між його мовними версіями є відмінність. Якщо українська версія справді містить «гарантії безпеки», то англійський варіант говорить лише про «безпекові запевнення» (security assurances), які жодної зобов’язувальної сили не мають. Саме цей варіант чинний для Вашингтона і Лондона. Чинний же для Москви російський варіант також говорить про «гарантії».
Таких «запевнень» або «гарантій» шість. Більшість із них стосуються лише зобов'язань, узятих кожним з трьох підписантів щодо себе самих. А саме, США, Великобританія та Росія зобов'язувалися, зокрема, поважати незалежність і суверенітет України, утриматися від застосування сили проти територіальної цілісності чи незалежності України, а також обіцяли, що їхня зброя не буде використовуватися проти України.
Якщо говорити про анексію Криму Росією та війну на Донбасі, то перед США і Великобританією Київ може порушувати лише шостий пункт, в якому йдеться про проведення консультацій у разі, коли «постає питання» щодо цих зобов'язань. Вашингтон і Лондон мають ще одне зобов'язання, яке могло би стосуватися Росії. Пункт четвертий передбачає, що мають «домагатися негайних дій» з боку Ради Безпеки ООН, якщо Україна стане жертвою агресії чи об'єктом погрози — але лише з використанням ядерної зброї.
DW оприлюднило пояснення естонського євродепутата з фракції соціал-демократів Свена Міксера щодо слова «гарантії» в резолюції Європарламенту. Він є автором проєкту резолюції. Євродепутат підтвердив, що меморандум містить саме запевнення, як негативні (тобто зобов'язання утриматися від застосування сили), так і позитивні (домагатися дій Радбезу ООН). «Якою б не була тонка семантична відмінність між позитивним безпековим запевненням і безпековою гарантією, важливим є той факт, що Росія цілковито порушила свої зобов'язання за меморандумом», — наголосив Міксер.
Він додав, що агресія РФ мала «надзвичайно негативний вплив» на безпеку в Європі та на глобальні зусилля з протидії поширенню ядерної зброї. «Очевидно, що війна Росії проти України та незаконна анексія Криму порушують низку принципів міжнародного права та серйозно підірвали подальші зусилля з нерозповсюдження», — переконаний євродепутат.
За його словами, якщо в контексті ДНЯЗ російська агресія є прикладом ядерної держави, яка порушила зобов’язання, які вона взяла на себе перед сусідньою країною в обмін на її денуклеаризацію. «Це надзвичайно небезпечний прецедент, який ускладнить можливість для світової спільноти говорити, що п’ятірка ядерних держав не потребує ядерної зброї для своєї безпеки», — уточнив Міксер, говорячи про США, Росію, Великобританію, Францію та Китай.
На запитання, чи має Будапештський меморандум якусь користь за нинішніх обставин, Свен Міксер зауважив, що без'ядерний статус України, так само, як і Казахстану та Білорусі, є «досягненням, яке подальший розвиток подій не перекреслив». «Але це не є виправданням порушень Росією меморандуму з 2014 року», — підсумував євродепутат.
Коментар Зеленського
Президент Володимир Зеленський цього ж дня назвав важливою думку народу щодо питання на загальнонаціональному опитуванні, чи відновлювати Україні переговори по Будапештському меморандуму. У той же час він не хоче, щоб Україна випрошувала у міжнародних партнерів допомогу. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалам, відповідаючи на запитання телеканалу «Україна».
Журналіст Анна Панова натякнула президентові, що українці можуть не розуміти і не розбиратися в даному питанні, коли відповідатимуть на нього. Отже, постає питання доцільності отримання відповіді громадян по цій темі.
«Для мене дуже потрібно це думка. Що я буду робити далі — я вам не скажу, тому що це комплексна робота, якою я займаюся. Я сьогодні займаюся тим, щоб повністю відродити Україну — самостійну, обороноздатності. У нас не випадково з'являються військово-морські бази. Я не можу сказати всю мою стратегію», — сказав Зеленський.
Він вважає, що всі підписані меморандуми і угоди повинні виконуватися, але якщо цього не відбувається, то і Україна не повинна постійно стукати в двері і кричати: «Як так? Чи не виконується».
Як повідомила прессекретар президента Юлія Мендель, інтерв’ю Зеленського «Осінь-2020: перемоги та виклики» буде оприлюднене сьогодні, 22 жовтня, на чотирьох телеканалах.
Цього року виповнюється 50 років з набуття ДНЯЗ чинності. З 1995 року договір діє безстроково. Кожні п'ять років його держави-учасники проводять огляд ДНЯЗ. Відповідна конференція мала відбутися у квітні-травні 2020 року, але через пандемію коронавірусу її перенесли. У своїй резолюції Європарламент наголосив на незамінності ДНЯЗ для «миру та безпеки у світі». Євродепутати також закликали США та Росію подовжити Договір про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3) та почати переговори про нову угоду, яка би включала також Китай.
