29 травня 1964 року, у Києві відкрився Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка.
Він швидко став улюбленим місцем прогулянок киян і гостей міста. А в таку пору, як зараз, коли цвіте бузок, там просто не проштовхнутися!
Ідея створення нового ботанічного саду в Києві з’явилася ще 1918 року разом із Національною академією наук. Однак тільки у 1935 році затвердили детальний план, і розпочалася робота. Проєкт було складно реалізувати через труднощі з виселенням людей, які жили на території майбутнього ботсаду.
Ще до початку Другої світової війни тут зібрали близько 1050 видів рослин просто неба і майже 1000 таксонів оранжерейних рослин та збудували окремий корпус для наукових лабораторій.
Під час окупації Києва військами нацистської Німеччини більшість колекцій втратилась.
Відбудова Ботанічного саду з новою силою закипіла ще під час війни, після визволення Києва у 1944 році.
29 травня 1964 року його відкрили для відвідувачів.
У той день біля входу до Центрального ботанічного саду АН УРСР зібралися тисячі людей. Новостворений ботсад назвали на честь академіка Миколи Гришка — його першого директора.
На світлинах, що збереглися у музеї історії Національного ботанічного саду, Іван Казанець, голова Ради міністрів УРСР, перерізає символічну червону стрічку.
На відкриття Ботанічного саду прибув також академік Борис Патон. Він та партійні очільники України висадили в саду шість дубків.
Сьогодні на 132 гектарах саду зібрано унікальну колекцію з 12 тис. видів, форм та сортів рослин. А місцеві орхідеї навіть встигли побувати в космосі на борту орбітальної станції «Салют» у 1980 році.
Також тут можна побачити найбільшу в Україні колекцію бузку. Щовесни вона приваблює у Ботанічний сад тисячі відвідувачів.
На території саду створені тематичні ботаніко-географічні ділянки: «Карпати», «Степи України», «Полісся», «Крим», «Кавказ», «Алтай» і «Західний Сибір», «Середня Азія», «Далекий Схід».
У 2012 році за сприяння уряду Кореї у Національному ботанічному саду створили корейський традиційний сад.
Саме тоді тут встановили павільйон «Аер'юнджун» — копію подібного павільйону в палаці Чандук у Кореї. Назва походить від слова «аер'юн», тобто «любов до лотосу», що символізує шляхетну вдачу корейських вчених, які не втрачали мужності перед небезпекою.
В останні роки кількість відвідучачів Ботсаду перевершила 1 млн на рік.
До його території прилягає територія Видубицького монастиря.
