24 травня 1941 року народився Боб Ділан — музикант, автор пісень, письменник, художник та актор.
Для США і Заходу взагалі Ділан — культова постать, один з найвпливовіших музикантів ХХ століття. В нас же він, скоріше, недооцінений, навіть його музичні хіти здебільшого відомі у виконанні інших, як то Knokin’ On Heaven’s Door або Like A Rolling Stone. Власне, група Rolling Stone і взяла собі назву з композиції Ділана.
Музикант — автор близько 40 альбомів, він включений в Зал слави рок-н-ролу і Зал слави авторів пісень.
За свою кар’єру (яка досі триває!) Боб Ділан продав 125 млн платівок, отримав 12 премій «Греммі», один «Оскар», один «Золотий глобус». Ну і на додачу — Пулітцерівську й Нобелівську премію з літератури. Він — перший музикант, що отримав «Нобеля».
Справжнє ім’я Ділана — Роберт Аллен Циммерман. Він народився в США. Його дідусь та бабуся по лінії батька були євреями з Одеси. Вони емігрували після погромів 1905 року. Родичі Ділана по матері були євреями з Литви.
Боб Ділан — не єдиний псевдонім митця. Він також творив як Елстон Ганн, Блайнд Бой, Елмер Джонсон, Джек Фрост, Вілов Скарлетт, Джек Фейт. А сценарій фільму «Шоу століття» написав під псевдонімом «Сергій Петров».
У 1966 році Ділан потрапив у аварію на мотоциклі і зламав кілька шийних хребців. Протягом восьми років він не гастролював.
У 1985 році Ділан за запрошенням поета Андрія Вознесенського приїхав до СРСР. Але його концерт в Москві провалився. Реклами майже не було, а половину публіки на стадіоні склали перевірені комсомольскі активісти, які про Ділана гадки не мали. Після цього Ділан плакав на дачі у Вознесенського, а той пізніше згадував, як йому було соромно.
Зате виступ музиканта в Тбілісі мав шалений успіх. А до Одеси Ділан їздив шукати могилу родичів.
У 2008 році Ділан отримав спеціальну відзнаку Пулітцерівської премії за «глибокий вплив на популярну музику та американську культуру, позначений ліричними композиціями надзвичайної поетичної сили».
У 2016 році Ділан першим з музикантів отримав Нобелівську премією з літератури за те, що «створив нові поетичні вирази в рамках великої американської пісенної традиції».