Національне антикорупційне бюро пропонує посилити перевірку походження грошей, які компанії та фізичні особи вносять як заставу за підозрюваних. У НАБУ вважають, що нинішня процедура може використовуватися для легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом.
Про це повідомив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.
За його словами, мета застави у кримінальному провадженні — гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.
Проте у деяких резонансних справах за топпосадовців вносили мільйони гривень із рахунків компаній, які формально не мали до них стосунку.
Засновники та керівники таких підприємств, як стверджує Абакумов, часто не могли пояснити, чому вирішили сплатити багатомільйонну заставу за сторонню людину та звідки отримали гроші.
Як може працювати схема із заставами
За даними НАБУ, джерелом коштів може бути готівка, накопичена внаслідок протиправної діяльності.
Її фактично обмінюють на безготівкові гроші, які вже перебувають на банківських рахунках підконтрольних або залучених компаній. Після цього підприємство офіційно виступає заставодавцем і перераховує необхідну суму.
На прикладі розслідування «Мідас» Абакумов заявив, що вартість такої послуги могла становити від 10% до 30% суми застави.
Наприклад, за застави у 150 млн грн комісія за такими розцінками могла б становити:
- 10% — 15 млн грн;
- 20% — 30 млн грн;
- 30% — 45 млн грн.
Це розрахункові значення, а не встановлена слідством сума винагороди в конкретному епізоді.
За словами детектива, механізми фінансового моніторингу під час внесення застави можуть не забезпечувати належної перевірки походження коштів.
«Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів», — наголосив Абакумов.
Що пропонують змінити
Основою для посилення контролю може стати законопроєкт №15388, зареєстрований у Верховній Раді 8 липня 2026 року.
Документ пропонує запровадити обов’язкову перевірку походження коштів, які вносять як заставу, незалежно від суми.
Серед запропонованих механізмів:
- встановлення особи та реального власника компанії-заставодавця;
- перевірка законності походження грошей;
- з’ясування зв’язків між заставодавцем і підозрюваним;
- можливість призупинити зарахування застави до завершення перевірки;
- перерахування непідтверджених коштів у дохід держави;
- оприлюднення інформації про заставодавців.
Законопроєкт поки не ухвалений, тому запропоновані правила ще не діють.
Як це пов’язано зі справою Галущенка
Заява НАБУ пролунала після спецоперації «Форест Гамп», у межах якої правоохоронці розслідують походження 150 млн грн застави за колишнього міністра Германа Галущенка.
За версією слідства, готівку могли провести через рахунки підставних компаній, після чого використати для сплати застави.
НАБУ і САП повідомили фігурантам про підозри в легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Винуватість підозрюваних може встановити лише суд.
Лід для соцмереж
Від 10% до 30% суми застави — такою, за даними НАБУ, могла бути комісія за внесення грошей через підставні компанії.
У Бюро пояснили, як готівку ймовірно обмінювали на безготівкові кошти, після чого підприємство офіційно сплачувало мільйони гривень за підозрюваного.
НАБУ закликає перевіряти походження кожної застави, реальних власників компаній-заставодавців та їхній зв’язок із фігурантами справ. Відповідний законопроєкт уже зареєстрований у Раді, але його норми поки не діють.
Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
