Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу.
У своєму офіційному повідомленні Кравченко звинуватив керівника НАБУ в підробленні документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Окремий епізод підозри стосується оформлення Кривоносом батьківства щодо дитини, яке генпрокурор називає фіктивним. За версією Кравченка, це дало Кривоносу підстави уникнути кримінальної відповідальності у справі, яку розглядав суд у 2009 році.
Сам Кривонос публічно ці звинувачення поки що не коментував.
Що сталося у 2009 році
У 2009 році Голосіївський районний суд Києва розглядав справу, в якій Семена Кривоноса обвинувачували в перешкоджанні здійсненню виборчого права, поєднаному з підкупом виборців і вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Йшлося про події під час місцевих виборів у Києві 2008 року. Відповідальність за такі дії на той момент передбачала частина 3 статті 157 Кримінального кодексу України.
До початку розгляду справи Кривонос попросив застосувати до нього закон про амністію, оскільки мав на утриманні малолітню дитину 2008 року народження.
Суд задовольнив клопотання, звільнив Кривоноса від кримінальної відповідальності та закрив справу. Отже, суд не призначав йому покарання.
Важливо: коректніше говорити не про «вирок» чи «уникнення слідства», а про звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок застосування амністії.
За оприлюдненими матеріалами, у червні 2009 року Кривоноса записали батьком хлопчика. Згодом проведена ДНК-експертиза не підтвердила біологічного батьківства, а у 2019 році суд виключив відомості про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Кравченко стверджує, що батьківство від початку оформили саме для створення підстав для застосування амністії. Чи підтверджують це зібрані слідством докази, має встановити суд.
Як відреагували НАБУ і САП
НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура назвали заяву Кравченка продовженням системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
У Бюро повідомили, що станом на ранок 14 вересня Кривоносу офіційно не вручили підозру. Там також заперечили твердження Кравченка про нібито вилучення НАБУ кримінальних проваджень з Офісу генерального прокурора.
«Станом на зараз жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено», — заявили в Бюро.
У НАБУ додали, що ані Бюро, ані САП не пропонували гарантій недоторканності своїм працівникам або іншим особам.
Пізніше Кравченко повідомив, що підписане ним повідомлення про підозру зареєстрували та направили у встановленому законом порядку.
Як підозра пов’язана з операцією «Карфаген»
Кравченко оголосив про підозру Кривоносу після проведення НАБУ і САП операції «Карфаген».
У межах цієї операції антикорупційні органи заявили про викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював посадовець Офісу генерального прокурора.
Учасників організації підозрюють у систематичному отриманні грошей від шахрайських колцентрів та легалізації незаконно отриманого майна.
Кравченко стверджує, що під час обшуків представники НАБУ і САП отримали доступ до матеріалів інших проваджень, які стосувалися працівників антикорупційних органів. НАБУ ці твердження заперечує.
7 вересня Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Верховна Рада ще має розглянути її, тому до ухвалення відповідного рішення він формально залишається генеральним прокурором.
Усі наведені звинувачення є позицією сторін кримінальних проваджень. Відповідно до презумпції невинуватості, особа не може вважатися винною, доки її провину не доведено в суді обвинувальним вироком.
