Сейм Литви підтримав конституційну поправку, яка відкриває шлях до скасування заборони на розміщення в країні зброї масового знищення, зокрема ядерної. Зміни також передбачають вилучення з Конституції заборони на іноземні військові бази.
Про це повідомляє литовський мовник LRT.
За поправку після розгляду проголосували 99 депутатів Сейму, проти — 13, ще п'ятеро утрималися.
Наразі стаття 137 Конституції Литви передбачає, що на території держави не може бути зброї масового знищення та військових баз іноземних держав.
Запропонована поправка передбачає повне вилучення цієї статті.
Попереду ще два голосування
Рішення Сейму 22 вересня ще не означає, що конституційну заборону вже скасували.
Для остаточного внесення змін парламент має провести ще два голосування з інтервалом щонайменше три місяці.
Під час кожного з них поправку повинні підтримати не менше двох третин від усіх депутатів Сейму — щонайменше 94 із 141.
Спікер парламенту Юозас Олекас повідомив, що перше голосування щодо ухвалення поправки заплановане на 6 жовтня, а остаточне — на 12 січня 2027 року.
Навіщо Литва хоче прибрати заборону
Прихильники змін пояснюють їх необхідністю посиленням обороноздатності Литви та участю країни в системі ядерного стримування НАТО.
Олекас заявив, що геополітична ситуація та безпекове середовище суттєво змінилися з моменту ухвалення Конституції.
За його словами, ядерне стримування є важливою частиною колективної оборони НАТО, тоді як нинішня конституційна норма створює для Литви окреме обмеження.
Голова парламентського комітету із закордонних справ Ремігіюс Мотузас також заявив, що Литва не повинна створювати перешкод для ядерного стримування НАТО.
Водночас скасування конституційної заборони саме по собі не означатиме автоматичного розміщення ядерної зброї на території Литви. Воно насамперед усуне правову перешкоду, яка зараз не дозволяє розглядати такий сценарій.
Дискусію посилили плани НАТО щодо ядерного стримування
Обговорення можливих змін активізувалося на тлі дискусій про посилення ядерного стримування НАТО в Європі.
Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон раніше запропонував створити нову європейську модель ядерного стримування, яка могла б передбачати тимчасове розміщення французьких стратегічних сил у країнах-партнерах.
Також у червні Financial Times повідомляла, що США розглядають можливість розміщення ядерної зброї в кількох додаткових країнах НАТО в Європі.
На цьому тлі колишній міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас наголосив, що вилучення заборони з Конституції не означатиме рішення негайно розмістити ядерну зброю. Йдеться про створення юридичної можливості для такого кроку в межах системи стримування НАТО.
Не всі депутати підтримують зміни
Проти поправки виступила, зокрема, частина депутатів опозиційної партії «Зоря Німану».
Її лідер Ремігіюс Жемайтайтіс заявив, що не бачить необхідності змінювати Конституцію. Він також висловив думку, що дискусію про ядерну зброю Росія та Білорусь можуть використовувати у своїй пропаганді.
Депутат Ігнас Вегеле звернув увагу на те, що запропонована поправка стосується не лише зброї масового знищення, а й конституційної заборони на іноземні військові бази.
Таким чином, остаточного рішення про зміну Конституції Литви поки немає. Наступним ключовим етапом стане голосування 6 жовтня, під час якого поправка має отримати щонайменше 94 голоси.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
