Люди-екстраверти частіше порушують карантинні обмеження — вчені
Pixabay

Науковці з Університету Сіднея та Університету Нового Південного Уельсу проаналізували поведінку порушників карантинних обмежень із кількох країн. Виявилося, що вони мають спільні характеристики та мотивацію.

Про це йдеться у дослідженні, яке опублікували на порталі Plos One.

Зокрема, науковці опитали 1575 респондентів зі США, Великої Британії, Австралії та Канади.

Людей питали про їхню поведінку, особистість, здатність ухвалювати рішення, політичні та культурні фактори щодо споживання інформації під час першої хвилі пандемії коронавірусу.

Дослідники виявили, що лише 10% опитаних були «непіддатливими» карантинним правилам та обмеженням. Більшість цієї групи становили чоловіки.

«Порушники» були менш поступливими та уважними, рідше готові пробувати щось нове, набувати новий досвід і були більш екстравертними. Ці люди зазвичай віддають перевагу свободі та власним інтересам.

Група «порушників» здебільшого була немолодою і рідше взаємодіяла з офіційними джерелами інформації.

Також, як зазначають дослідники, такі люди частіше обирають «нездорові стратегії виживання» під час пандемії, зокрема заперечення інформації та вживання психоактивних речовин.

Сабіна Клейтман зі школи психології Сіднейського університету зазначила, що «порушники» з більшою ймовірністю покидали свою домівку під час локдауну та карантину, щоб зустрітися з друзями чи сім'єю: з релігійних причин, через нудьгу або щоб реалізувати своє право на свободу.

З іншого боку, серед «слухняних» респондентів, які дотримуються карантинних заходів, більшість становили жінки, освічена молодь і люди, які були в зоні ризику через стан свого здоров'я.

Люди з цієї групи більше турбувалися через COVID-19 і вірили у запроваджені державою заходи захисту. Вони також продуктивніше справлялися зі стресом і тривогою, використовуючи такі стратегії, як відволікання уваги та планування.

Сабіна Клейтман зазначила, що це дослідження показує необхідність змінити спосіб подачі інформації.

По-перше, за словами Клейтман, варто більше боротися з дезінформацією, оскільки порушники рідко дивляться першоджерела та офіційні повідомлення.

По-друге, слід більше акцентувати на особистому інтересі людини ㅡ це може спрацювати краще, ніж прохання дотримуватися соціальних зобов'язань.