Минуло 3000 марсіанських днів (так званих солів) з тих пір, як апарат Curiosity торкнувся Марса 6 серпня 2012 року. Марсохід працює досі і робить нові відкриття під час поступового підйому на гору Шарп.
Роботизований ровер розмірами з автомобіль, який досліджує Марс та є частиною програми NASA «Марсіанська наукова лабораторія».
Висота гори п’ять кілометрів, земний апарат досліджує її з 2014 року. Геологи були заінтриговані серією скельних утворень — так званих «лавок» на нових панорамах місії.
Фото панорами з’єднали із 122 зображень, зроблених 18 листопада 2020 року (2946 сол місії). Фото знімає камера на щоглі Mastcam, яка є головними «очима» марсохода. В центрі панорами кратер Гейл — чаші шириною 154 км, в якій знаходиться гора Шарп. На горизонті — північний край кратера. Праворуч знаходиться верхня частина гори Шарп, на якій є скельні шари, мільярди років тому сформовані озерами та струмками.
Тепер марсохід рухається терасами зі скель. Команда Curiosity раніше бачила ці так звані «лавки» в кратері Гейл. Але рідко коли вивітрювання формує таку мальовничу групу сходів, як прокоментував вчений проекту Curiosity Ашвін Вашавада з Лабораторії реактивного руху НАСА в Південній Каліфорнії, яка створила і керує марсоходом.
Потім робот поїхав ще вище й досяг глиняного регіону під назвою «Глен Торрідон».
А ще апарат вміє робити селфі — одне з них на фото.
Марсоход досліджує клімат та геологію Марса. Він шукає, чи були в ділянці кратера Ґейла коли-небудь сприятливі умови довкілля для мікробного життя.
Про вимірювання часу на Марсі
Марсіанська сонячна доба всього-навсього на 2,7% довша, аніж земна.
Віддавна при роботі із космічними апаратами на поверхні Марса та пов'язаними із ними проектами прийнято стежити за ходом місцевого сонячного часу, використовуючи при цьому 24-годинний «марсіанський годинник», години, хвилини та секунди якого є на 2,7% тривалішими, аніж їхні земні відповідники.
Під час роботи місій Mars Pathfinder, Mars Exploration Rover, «Фенікс» та «Марсіанська наукова лабораторія» команди операторів працююють на «марсіанському часі». Робочий графік синхронізований із місцевим часом тієї місцевості, у якій апарат здійснив посадку на поверхні Марса, причому земним часом знехтували.
Після такого підходу графік команд зміщувався приблизно на 40 хвилин щодня. Наручні годинники, скориговані для роботи із марсіанським часом замість земного, використовували багато учасників команди MER (Mars Exploration Rover).
Місцевий сонячний час має вирішальний вплив на планування щоденної діяльності марсіанських лендерів. Денне світло необхідне для сонячних панелей наземних космічних апаратів. Температура на поверхні різко зростає та спадає під час сходу та заходу сонця. Це тому що Марс не має такої густої атмосфери та океанів, як Земля, які могли б пом'якшити температурні коливання.
Як ми писали раніше, Україна приєдналася до програми NASA з освоєння Марса і Місяця.
