У ніч проти 2 липня Росія здійснила одну з наймасованіших атак на Київ від початку повномасштабної війни. Для удару окупанти використали майже 500 ударних безпілотників і 74 ракети різних типів, зокрема балістичні ракети «Іскандер-М», С-400, гіперзвукові «Циркон», а також крилаті ракети Х-101 і «Калібр». Основною ціллю атаки стала українська столиця.
Унаслідок масованого обстрілу Києва загинула щонайменше 21 людина, ще десятки дістали поранення. Руйнування зафіксували практично в усіх районах міста. Російські ракети й дрони пошкодили багатоповерхові будинки, медичні заклади, енергетичну інфраструктуру, готель, науковий інститут, склади підприємств, Київський зоопарк та інші цивільні об'єкти. Пошуково-рятувальна операція тривала весь день.
Чим Росія атакувала Київ 2 липня
За даними Повітряних сил ЗСУ, під час атаки Росія застосувала 570 засобів повітряного нападу, серед яких:
- 496 ударних безпілотників різних типів;
- 24 балістичні ракети «Іскандер-М» і С-400;
- 4 гіперзвукові ракети «Циркон»;
- 34 крилаті ракети Х-101;
- 8 крилатих ракет «Калібр»;
- 4 авіаційні ракети Х-59/69.
Українська протиповітряна оборона знищила більшість крилатих ракет і дронів. Водночас найскладнішою залишилася ситуація із перехопленням балістичних ракет. Зокрема, сили ППО не змогли збити жодної ракети «Циркон», а з 24 балістичних цілей вдалося знищити лише чотири.
Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат назвав цей удар одним із наймасованіших по Києву та зазначив, що противник одночасно застосував кілька типів озброєння, щоб максимально перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Які райони Києва постраждали найбільше 2 липня
Наслідки російського обстрілу зафіксували в усіх районах столиці.
Найбільших руйнувань зазнав Дарницький район, де ракета влучила в житлові багатоповерхівки. Частина дев'ятиповерхового будинку була практично знищена, також серйозно пошкоджено п'ятиповерхівку. Саме тут тривала наймасштабніша рятувальна операція.
У Шевченківському районі пошкоджено житлові будинки, історичний готель CityHotel Residence, станцію швидкої медичної допомоги та наукові установи.
У Печерському, Голосіївському, Оболонському, Святошинському та Деснянському районах виникли пожежі, були пошкоджені житлові будинки, приватний сектор, склади підприємств та інші цивільні об'єкти.
Скільки людей загинули та постраждали внаслідок атаки на Київ 2 липня
За останніми даними ДСНС, унаслідок масованої російської атаки на Київ загинула 21 людина. Ще близько 90 людей отримали поранення, серед них є діти.
Найбільше жертв і руйнувань зафіксували в Дарницькому районі, де російська ракета влучила у житлові багатоповерхівки. Рятувальники протягом усього дня розбирали завали, під якими ще могли залишатися люди. За даними ДСНС, на цій локації вдалося врятувати 17 людей, сімох із них деблокували живими з-під уламків будинку.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що це перший випадок від початку повномасштабної війни, коли українським рятувальникам вдалося деблокувати живими одразу сімох людей із-під завалів багатоповерхівки.
Які руйнування спричинила масована атака на Київ 2 липня
Масований обстріл Києва спричинив масштабні руйнування цивільної інфраструктури. Пошкодження різного ступеня отримали десятки об'єктів у різних районах міста.
Серед них:
- понад 20 житлових багатоповерхових будинків;
- приватні будинки;
- станція швидкої медичної допомоги;
- науковий інститут;
- історичний готель CityHotel Residence;
- енергооб'єкти ДТЕК;
- склади підприємств;
- евакуйована з Маріуполя лікарня;
- Київський зоопарк.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що російський удар був спрямований не лише по житлових кварталах. Руйнувань також зазнали підприємства, медичні установи та інші об'єкти цивільної інфраструктури.
Знищені книги, пошкоджена лікарня та поранені тварини
Видавництво BookChef заявило про знищення складу. Через пожежу згоріло близько 800 тисяч книг. У компанії повідомили, що тимчасово призупиняють відправлення замовлень і працюють над відновленням логістики.
Пошкоджень також зазнала евакуйована з Маріуполя обласна лікарня інтенсивного лікування. За словами голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, російська атака пошкодила операційний блок і поліклініку медзакладу, який після евакуації продовжив працювати вже у Києві.
У Київському зоопарку уламками скла були поранені крокодили та черепахи. Крім того, пошкоджено будівлі з приматами та птахами, акватераріум, зимовий сад, сіносховище та північний вхід. Загиблих серед тварин немає.
Пошкодження отримав і Інститут біохімії імені Олександра Палладіна НАН України, де після удару сталася пожежа. Працівники установи повідомили, що обійшлося без постраждалих, а наукове обладнання вдалося зберегти.
Київ провів ніч у метро
Під час повітряної тривоги, яка тривала понад 11 годин, у столичному метро від російської атаки ховалися понад 52 тисячі людей. Це найбільша кількість відвідувачів укриттів у київській підземці від початку повномасштабної війни.
Попередній рекорд було встановлено під час масованого обстрілу 15 червня, коли на станціях метро перебували близько 42 тисяч людей.
Як відреагували влада України та міжнародні партнери
Президент України Володимир Зеленський після масованої атаки заявив, що Росія цілеспрямовано завдала удару по цивільній інфраструктурі столиці.
За його словами, серед пошкоджених об'єктів — житлові будинки, станція швидкої медичної допомоги, науковий інститут, готель і підприємства.
Президент наголосив, що одним із головних пріоритетів для України залишається посилення протиповітряної оборони.
«Постачання ППО для України — це абсолютно першочергове і критичне питання. Дуже розраховуємо на рішення Сполучених Штатів щодо ліцензій на Patriot та іншої спільної роботи. Саме це може зупинити подібні удари», — заявив Зеленський.
Мер Києва Віталій Кличко назвав нічний удар наймасованішою атакою на столицю від початку повномасштабної війни.
Після обстрілу 3 липня у Києві оголосили Днем жалоби за загиблими.
На атаку також відреагували міжнародні партнери України, засудивши черговий російський удар по цивільному населенню та наголосивши на необхідності посилення підтримки української системи протиповітряної оборони.
Чому масована атака на Київ 2 липня стала однією з найнебезпечніших
Особливістю російського удару стало одночасне застосування майже всього спектра далекобійного озброєння.
Росія використала ударні безпілотники Shahed, балістичні ракети «Іскандер-М», ракети С-400, гіперзвукові «Циркон», а також крилаті ракети Х-101 і «Калібр».
Аналітики Defense Express звернули увагу, що під час цієї атаки українській ППО було значно складніше перехоплювати саме балістичні ракети. За їхніми оцінками, Росія могла свідомо збільшити кількість таких цілей, розраховуючи на виснаження запасів ракет до комплексів Patriot.
Експерти також зазначають, що останні масовані удари по Києву відбуваються приблизно раз на два тижні. На їхню думку, саме стільки часу Росії потрібно для накопичення необхідної кількості ракет і безпілотників для чергової комбінованої атаки.
Чому атака 2 липня відрізнялася від попередніх
Обстріл 2 липня став одним із наймасштабніших не лише за кількістю застосованих засобів ураження, а й за характером удару.
Росія одночасно атакувала житлові квартали та цивільну інфраструктуру в різних районах Києва. Пошкоджень зазнали понад 30 локацій, серед яких багатоповерхові будинки, станція швидкої допомоги, науковий інститут, готель, підприємства, енергетична інфраструктура та Київський зоопарк.
