Мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що «лагідну українізацію» замінила «наступальна». Вже на сьогодні влада має інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання.
Про це омбудсмен сказав в інтерв'ю «Українській правді».
Кремінь, зокрема, нагадав, що вже у 2020 році в Україні діяв мовний закон, але двомовність усе одно була поширеною. А вже сьогодні, за словами омбудсмена, закон про мову «переважно виконується».
Він також наголосив, що закон укладений так, аби окремі статті набували чинності з певним відтермінуванням.
До прикладу, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року — через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури — дещо пізніше.
«Цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом і, відповідно, нашою діяльністю. Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу», — сказав омбудсмен.
«Наступальна українізація», за його словами, передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України.
«Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування — а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, — та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання», — пояснив Кремінь.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
