У четвер, 29 квітня, на киргизько-таджицькому кордоні сталася перестрілка між співробітниками силових структур. Після неї шістнадцятьох людей доставили в лікарню з вогнепальними пораненнями. Про це російському «Інтерфаксу» повідомив заступник глави Баткенської області Киргизії Маруфхан Тулаєв.
Одна людина з киргизької сторони померла, як повідомляють РІА «Новости» із посиланням на МОЗ Киргизстану.
«Ситуація на киргизько-таджицькому кордоні вийшла з-під контролю. Наразі перестрілка триває, стріляють силовики», — повідомив Тулаєв.
За його твердженням, таджицька сторона відкрила вогонь, після чого киргизькі силовики теж почали стріляти.
«Є нові постраждалі, на місці лікарі швидкої допомоги надають їм першу медичну допомогу і відправляють в найближчі лікарні», — додав Тулаєв.
У мережі з'явилися відеозаписи з місця подій, де чути шквальний вогонь.
Своєю чергою пресцентр Прикордонних військ Державного комітету національної безпеки Таджикистану оприлюднив заяву, в якій стверджує, що саме військові Киргизстану відкрили вогонь по таджицьким прикордонникам.
Таджики повідомляють, що інцидент стався на ділянці водорозподільного пункту «Головний» у верхів'ях річки Ісфара в районі міста Ісфара.
За даними ЗМІ, до місця конфлікту стягують важку військову техніку.
Telegram-канал Mash також опублікував відео, на якому зафіксовано, як машини швидкої доставляють поранених до лікарні Ісфари, прикордонного міста в Таджикистані.
Місцеві кажуть, що зараз до лікарні привезли вісім осіб з вогнепальними пораненнями.
Причина конфлікту
Таджикистан звинуватив Киргизстан в тому, що він порушив домовленості і намагається захопити пункт «Головний». Вони посилаються на карти 1924-1927 років, а також 1989 року. Там зазначено, що цей об'єкт належить Таджикистану і з 1968 року використовувався для зрошення та водопостачання прикордонних районів Таджикистану, Киргизстану та Узбекистану.
Як заявляє прикордонна служба Киргизстану, приводом для конфлікту стала спроба таджицької сторони встановити відеокамери відеоспостереження на стовпах ліній електропередач. Громадяни Киргизстану виступили проти і почали спилювати стовп. А потім протистояння переросло в закидування камінням.
Вночі конфлікт загострився, почалася стрілянина. За даними киргизького відомства, її почали з боку Таджикистану.
Держкомітет нацбезпеки Таджикистану заявляє, що інцидент став результатом підбурювання громадян Киргизії на чолі з головою району Баткен Оразовим Акилбек. Від каменів, за даними відомства, постраждали семеро громадян Таджикистану, їх госпіталізували.
МВС Киргизстану порушило дві кримінальні справи, в прикордонних округах ввели режим надзвичайного стану, звідти евакуюють жінок та дітей.
За інформацією прикордонної служби Киргизстану, 28 квітня постраждали троє киргизьких громадян.
Перебіг загострення
В пресцентрі прикордонної служби Киргизстану повідомили, що, за попередніми даними, «таджицька сторона встановлює позиції мінометних розрахунків». Також прикордонна служба Киргизії стверджує, що таджицькі прикордонники провокують мирне населення на участь в конфлікті.
У киргизькому селі Кок-Таш на кордоні з Таджикистаном почалася пожежа, горять кілька будинків. Про це пишуть ЗМІ з посиланням на обладміністрацію Баткена.
У Бішкеку на мітинг на підтримку жителів Баткенській області вийшли близько ста чоловік. Учасники акції вимагають, щоб до них вийшли прем'єр-міністр Улукбек Маріпов, голова ДКНБ Камчибек Ташиєв і президент Садир Жапаров.
Вони також пропонують скласти список добровольців, які поїдуть в Баткенську область захищати кордони країни.
У ДКНБ повідомили, що глава відомства Камчибек Ташиєв 28 квітня вилетів на лікування за кордон.
В сільських округах в Баткенській області Киргизстану введено режим надзвичайної ситуації в зв'язку з інцидентом на кордоні з Таджикистаном. Про це повідомляє видання 24.kg з посиланням на пресслужбу представника уряду в Баткенській області.
Киргизстан створить робочу групу щодо ситуації на кордоні з Таджикистаном
Президент Киргизстану Садир Жапаров провів оперативну нараду з кабміном, за підсумками якого вирішили створити робочої групи по врегулюванню ситуації на кордоні з Таджикистаном, повідомили РІА «Новини» з посиланням на пресслужбу глави держави.
За її словами, за підсумками оперативної наради «прийнято рішення про утворення робочої групи на чолі з першим віце-прем'єр-міністром Артемом Новіковим по врегулюванню і вивчення ситуації, що склалася».
«Перед міністерством закордонних справ поставлено завдання продовжити роботу по мирному врегулюванню ситуації дипломатичними каналами», — підкреслили в пресслужбі.
Президент Киргизстану сказав, що упевнений, що республіка зможе знайти спільну мову з «таджицьким братами».
Як передає видання «Ховар», напередодні відбулася зустріч між главами Согдійської області Таджикистану і Баткенській області Киргизстану. Сторони домовилися врегулювати конфлікт на рівні представників області.
Таджикистан і Киргизстан входять до ОДКБ
Обидві країни входять в Організацію Договору про колективну безпеку, діяльність якої спрямована «зміцнення миру, міжнародної та регіональної безпеки і стабільності, захист на колективній основі незалежності, територіальної цілісності і суверенітету держав-членів, пріоритет у досягненні яких держави-члени віддають політичним засобам».
Крім Киргизстану і Таджикистану, до ОДКБ також входить Росія, Білорусь, Вірменія і Казахстан.
Колодязі і пасовища
Протяжність кордону Киргизстану і Таджикистану становить 976 км. Уточнили й делімітували тільки 519 км, решта лінія залишається спірною. Головна проблема — кордони не враховують етнічний фактор.
Рубежі республік за радянських часів креслили, виходячи з господарських міркувань. За часів СРСР серйозних труднощів через це не виникало, адже кордони були номінальними, а держава єдиною.
Після здобуття незалежності між країнами встановили прикордонні стовпи, ввели візовий режим. У нових держав з'явилося безліч претензій один до одного. Найчастіше розбіжності виникають через етнічні черезсмужжя або претензії на елементи інфраструктури — відрізки доріг, колодязі, пасовища, канали. Сторони апелюють до карт різних років. Заважає досягти компромісу також тиск громадської думки.
Найбільш складна ситуація — в анклавах (ділянках однієї держави, повністю оточених іншим). У Центральній Азії їх налічується вісім. Один з них — Ворух — територія Таджикистану в Баткенській області Киргизії. Тут на 130 кв. км проживає 35 тис. чоловік. Цей анклав вважається найгарячішою точкою Центральної Азії. Таджики і киргизи постійно звинувачують один одного в заселенні спірних ділянок, на використання яких накладено вето. Суперечки ведуться також через дорогу, яка зв'язує Ворух із Таджикистаном, і водозабір місцевого водосховища.
Сценарій конфліктів майже завжди однаковий: суперечки починають мирні жителі, пізніше до них приєднуються прикордонники.
У липні 2019 року в Ворусі сталася ще одна сутичка. Причина — спроба установки на спірній території флагштока. У перестрілці тоді п'ятеро отримали поранення, одна людина загинула.
У вересні 2019 року сталась перестрілка на кордоні Киргизстану і Таджикистану в Баткенській області, загинув один киргизький військовослужбовець. Причиною конфлікту, як повідомляє Прикордонна служба Киргизстану, стало будівництво якогось об'єкту громадянами Таджикистану на спірній ділянці держкордону. У відповідь житель Киргизстану почав зводити паркан на цій же території. Проте влада Таджикистану стверджували, що Киргизстан порушив двосторонні угоди, що регулюють відносини на спірних територіях.
У вересні 2019 року стався найбільший конфлікт. Сторони звинуватили один одного в будівництві неузгоджених військових об'єктів. Відбулася перестрілка з використанням мінометів і гранатометів. Загинули чотири прикордонника, два десятки людей отримали поранення.
Одне з останніх зіткнень сталося в травні 2020 року. Тоді перестрілка почалася через те, що пастухи намагалися пасти худобу на території суміжної держави.
