Головні очікування для фінансового сектору на 2021 рік — погляд з НБУ

Заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова у себе на сторінці в Facebook окреслила виклики, які очікує вітчизняний фінансовий сектор у новому році. 

Рожкова підкреслює, що 2021 рік стане вже другим роком всевітньої пандемії коронавірусу. Під впливом «нової реальності» компанії змінюють свої операційні процеси, що впливає на розвиток нових трендів в економіці та інших галузях. 

Першим пунктом Рожкова виділила часткову приватизацію державного «Укргазбанку». За її словами, закрити відповідну угоду, підписану між Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC, входить до Світового банку), Мінфіном і самим банком, можливо вдасться на початку року.

Замголови НБУ пояснює, що ця подія стане знаковою для банківського ринку України, адже востаннє закордонні інвестори «входили» в українські банки наприкінці 2015-го, коли ЄБРР став акціонером Raiffeisen Bank Aval. Та попри це у найближчому майбутньому держбанки зберігатимуть домінування, вважає Рожкова, адже у минулому році, наприклад, їхня частка в активах зменшилася всього з 55% до 54%.

У контексті сподівань на налагодження ситуації у банківському секторі, Рожкова наголосила на необхідності зниження рівня непрацюючих кредитів (NPL), тобто кредитів, по яким не виконуються умови кредитного договору. У цьому напрямі вже є досягнення: з початку 2020-го — мінус 6 відсоткових пунктів (з 48% до 42%). Загалом залишилося 450 млрд грн NPL, а до кінця 2022-го в планах їх скорочення більш як на 400 млрд грн.

Ще одним пріоритетом Рожкова назвала збереження низької відсоткової ставки. «2020-й рік став першим роком в історії України, коли відсоткові ставки стали однознакові, тобто нижче 10%. У 2021-му цей тренд збережеться», — пише вона. Нагадаємо, наразі НБУ встановив ставку на рівні 6%.

Також в НБУ відзначають високий рівень доларизації українських банків (близько 40%). Звісно, повної відмови від іноземної валюти очікувати не слід, визнає Рожкова, але зниження її рівня до прийнятних 15-20% — цілком можливе. Щоправда, для цього слід розібратися з гіперінфляцією, недовірою громадян до влади і з періодичними банківськими кризами, адже саме з цих причин українці більше довіряють долару, ніж національній валюті.

Серед інших очікувань — перехід банківської системи на безготівкові інструменти (cashless) та зростання рівня кредитування, особливо малого та середнього бізнесу. Ймовірно, зростатиме і іпотечне кредитування, адже останнім часом її вартість суттєво знизилась.   

У 2020 році збанкрутували банки «Аркада» та «Місто Банк». Спрогнозувати нові банкрутства у найближчому майбутньому досить складно, зазначає Рожкова, але якщо вони і матимуть місце, то точно не через коронакризу. Та й ризиків для фінсектору вони не нестимуть, запевняє замголови НБУ.

Натомість, ймовірно, у 2021-му на ринку будуть нові угоди. «Не полишає надій увійти у банківський сектор компанія Dragon Capital, яка придивляється до роздрібних банків. Періодично виникають і інші зацікавлені», — відзначає Рожкова та нагадує, що минулоріч з купівлею банку «Кредит Дніпро» у банківський бізнес повернувся Олександр Ярославський.

Наслідки карантину. Мінекономіки прогнозує падіння ВВП у першому кварталі на 3%