404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Науковці у сфері нацбезпеки. Тепер у складі РНБО буде президент Національної академії наук України
НАН України

Президента Національної академії наук України Анатолія Загороднього ввели до складу Ради національної безпеки і оборони України.

Відповідний указ № 22/2021 підписав президент Володимир Зеленський.

«Увести до персонального складу Ради національної безпеки і оборони України Загороднього Анатолія Глібовича — президента Національної академії наук України», — зазначено в тексті документа.

Особистість нового голови НАНУ

7 жовтня новим головою Національної академії наук України обрали академіка Анатолія Загороднього. Це вчений-фізик, віцепрезидент НАНУ і багаторічний директор Інституту теоретичної фізики.

Саме Загороднього називав своїм потенційним наступником попередній глава НАНУ Борис Патон, який помер у серпні 2020 року на 102-му році життя. Патон очолював академію з 1962 року.

Загородньому 69 років, останні 18 з них він очолює Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України та є четвертим директором цього інституту з часу його заснування в середині 1960-х.

Плани голови НАНУ на розвиток української науки

Оскільки ім'я Загороднього найчастіше звучало серед кандидатів у наступники Патона, він дав чимало інтерв'ю, у яких виклав своє бачення майбутнього НАНУ і головних проблем української науки.

Ось деякі з таких позицій президента Академії наук  інтерв'ю газеті «День» та науково-популярному виданню «Світ»).

Ключова роль має належати фундаментальним дослідженням. Їх необхідно зосередити на сучасних напрямках розвитку світової науки. Необхідно відстежувати тренди світової науки.

Необхідно розширювати інноваційну інфраструктуру в системі Академії. Для комерціалізації і впровадження розробок забезпечити розвиток малих підприємств, стартапів, технопарків, наукових парків при університетах, надавати їм організаційну підтримку, ініціювати стимули для їх діяльності — принаймні на початковому етапі.

Слід інтегруватися в європейську дослідницьку інфраструктуру. При цьому необхідна фінансова підтримка тих наукових колективів, які беруть участь у міжнародних конкурсах на отримання наукового обладнання.

Необхідно переглянути структуру НАНУ. Установи, які за результатами державної атестації отримали 3-й або 4-й рівень, мають бути реструктуровані або ліквідовані.

Необхідно збільшувати конкурсну частину фінансування НАНУ. Базове фінансування має бути обов’язково на рівні 60−70% загального обсягу, а решту потрібно виборювати на конкурсній основі, як це практикується в усьому світі.

Важливо забезпечити прозорий і об'єктивний розподіл базового фінансування між установами. Розробити нові принципи розподілу коштів могли б відділення НАН України. Головне — створити такі умови, щоб той, хто краще працює, отримував більше.

Прикладна наука може бути самоокупною. За умови, що існують спеціальні інноваційні структури (технопарки, стартапи, спінофи) і сприятливий інноваційний клімат. Україні не вистачає обох цих елементів.

Необхідно докорінно змінити ставлення громадськості до НАНУ. Авторитет НАН необхідно зміцнювати результатами — і фундаментальними, й прикладними.

Після Патона. Національна академія наук обрала нового президента. Вперше за 58 років