Американська газета The New York Times опублікувала проєкт «мирного договору» між Україною та рф, датований 15 квітня 2022 року. Імовірно, це російська версія документа. Також видання ознайомилася з текстом проєкту від 17 березня і «Стамбульським комюніке» від 29 березня. Зазначається, що ці документи надали російські, українські та європейські джерела.
Відповідно до опублікованого документа, Україна погоджувалася на без’ядерний, нейтральний, позаблоковий статус, однак могла вступити до ЄС. При цьому питання кордонів остаточно так і не було вирішено.
Спочатку росія вимагала визнати Крим і Севастополь своєю територію, однак в останньому проєкті їх винесли за межі договору. Також документ мав не поширюватися на регіони, зазначені у «Додатку 6» — його текст видання не опублікувало.
Також спочатку росія вимагала визнати «незалежність» терористичних формувань «л/днр», однак цей пункт потім прибрали.
Водночас відповідно до Стамбульського комюніке, як пише газета, статус Криму мав був визначений за 10-15 років, а Україна погоджувала не повертати його військових шляхом. Усі інші спірні питання, зокрема територіальні, мали вирішити на особистій зустрічі президенти Володимир Зеленський та володимир путін.
Гарантувати нейтральний статус України мали Китай, США, Франція, Велика Британія та росія. При цьому Київ хотів додати у цей перелік Туреччину, а рф — Білорусь. Розбіжності були і щодо застосувань гарантій безпеки.
За умовами проєкту, у випадку військової агресії проти України держави-гаранти мали протягом трьох днів мали провести консультації щодо надання допомоги, зокрема допускалася можливість направлення військ. При цьому росія вимагала, що рішення з цього приводу мали прийматися одноголосно — тобто вона у такому випадку отримала право вето. Україна з цим не погоджувалася. Київ також хотів прописати у якості можливої допомоги закриття повітряного простору і передачу озброєнь, з чим не погоджувалася рф.
Окремо у проєкті від 15 квітня містяться запропоновані росією статті з приміткою, що Україна відмовляється їх обговорювати, оскільки вони не згадуються у «Стамбульському комюніке». Серед них — скасування усіх санкцій та відмова від позовів до міжнародних судів, надання російській мові статусу офіційного, заборона пропаганди «фашизму, нацизму та агресивного націоналізму» із скасування усіх законів щодо вшанування ветеранів ОУН-УПА.
Окремо сторони обговорювали обмеження кількості українських військ. Київ хотів фактично зберегти чисельність ЗСУ на довоєнному рівні — 250 тис. військових, 800 танків, 160 літаків тощо. Натомість росія вимагала залишити до 85 тис. особового складу, а кількість усіх озброєнь суттєво скоротити — наприклад, залишити лише 342 танки та 147 мінометів. Також у Кремлі хотіли заборони України мати ракетне озброєння дальністю більше 40 км. Київ натомість заявляв про дальність до 280 км.
The New York Times пише, що багато спірних пунктів так і не вдалося вирішити, а остаточно переговорили припинили після того, як росія висунула нові вимоги по застосування гарантій безпеки — необхідність одноголосного рішення усіх держав-гарантів. У Києві розцінили це як порушення попередніх домовленостей і припинили подальше обговорення.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
