404

Сторінку не знайдено

Президент Тайваню закликає до «значущого діалогу» з Китаєм

Тайвань хоче вести «значущий діалог» з Китаєм на рівних засадах, заявила в суботу президент Республіки Китай (Тайваню) Цай Інвень, коментуючи посилення військової напруги з Пекіном.

Комуністичний уряд Китайської Народної Республіки претендує на острів, вважаючи його суверенною китайською територією.

Демократичний Тайвань, як повідомляє Reuters, зазнає все більшого тиску з боку Пекіна, який за останні кілька тижнів активізував діяльність військово-повітряних сил поблизу острова. Зокрема, війська КНР перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка зазвичай вважається неофіційною буферною зоною.

Китай заявляє, що реагує на «змову» між Вашингтоном і Тайбеєм та розлючений зростаючою підтримкою самоврядного острова з боку США. Пекін вважає це підготовкою до проголошення Тайванем формальної незалежності — що є «червоною лінією» для Китаю.

Виступаючи на святкуванні Національного дня, Інвень описала ситуацію в Тайванській протоці як «досить напружену». Вона, разом із суперечками в Південно-Китайському морі, китайсько-індійським прикордонним конфліктом та придушенням протестів у Гонконзі урядом КНР, показала, що демократія та мир у регіоні стикаються з великими проблемами, сказала вона.

Якщо Пекін зможе прислухатися до голосу Тайваню та спільно сприятиме примиренню та мирному діалогу, регіональна напруженість, безумовно, може бути вирішена, додала президент.

«Поки влада Пекіна готова вирішити суперечності та покращити відносини між материком і островом, а паритет і гідність зберігатимуться, ми готові працювати разом, щоб сприяти змістовному діалогу», — стверджує Інвень.

Реакції з боку Китаю поки нема. Уряд КНР відключив офіційний механізм переговорів у 2016 році після того, як президент Тайваню вперше обійняла посаду.

Інвень заявила, що вона віддана підтримці стабільності в Тайванській протоці, але за неї несуть відповідальність обидві сторін.

Тим не менше, вона визначила посилення збройних сил Тайваню пріоритетом і заявила, що продовжуватиме наполягати на цьому, дотримуючись принципу «ні шукати війни, ні боятися її».

«Наша відданість нашому суверенітету і демократичним цінностям не зміниться, але ми також збережемо стратегічну гнучкість і будемо реагувати на зміни», — сказала вона, не уточнюючи деталей.

Сполучені Штати наполягають, щоб Тайвань модернізував військові засоби, щоб Китай не наважувався атакувати країну. Між тим Вашингтон, як і більшість держав, не має офіційних дипломатичних зв’язків з Тайбеєм, хоча він є його найсильнішим глобальним партнером.

Тайвань — острів у Східній Азії, який керується урядом Республіки Китай, який також володіє Охрідськими островами, Зеленими островами в Тихому океані, а також Пескадорськими, Кінменськими і островами Мацу. Окрім Республіки Китай, на володіння островом претендує уряд КНР.

Воєнні дії між КНР і Тайванським урядом були припинені у 1950 році, але юридично обидві сторони досі залишаються у стані війни.

Дві держави — Китайська Народна Республіка та Республіка Китай — наполягають на легітимності своєї влади і твердять, що саме вони є повноправними володарями «Китаю».

 

Безвіз для китайців та товарообіг на $13 млрд. Про що говорив Зеленський в інтерв’ю «Сіньхуа»