Володимир Путін рекомендував підготувати законопроєкт про заборону публічного ототожнення ролей СРСР і нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Таке доручення президент Росії дав за підсумками засідання Ради з культури і мистецтва, повідомляє Кремль.
Про яке саме ототожнення йдеться, влада РФ не уточнює.
Законопроект рекомендовано підготувати за участю Російського організаційного комітету «Перемога» і внести в Держдуму під час весняної сесії.
Строк виконання доручення — 1 липня 2021 року. Відповідальним призначили спікера Держдуми В'ячеслава Володіна.
«Рекомендувати Державній думі Федеральних зборів РФ підготувати до розгляду в період весняної сесії 2021 року проєкт федерального закону про внесення до федерального закону «Про увічнення Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» змін, спрямованих на встановлення заборони публічного ототожнення ролі СРСР і фашистської Німеччини у Другій світовій війні».
У травні 2020 року депутат Держдуми Олексій Журавльов запропонував включити до Кримінального кодексу нову статтю, яка забороняла б прирівнювати ідеологію СРСР до нацизму і покладати на СРСР провину за розв'язання Другої світової війни.
В уряді не підтримали законопроєкт Журавльова, зазначивши, що покарання за ці дії вже передбачено кримінальною статтею про реабілітацію нацизму.
Путін і війна
Путін неодноразово заявляв про спроби «переписати історію» і спотворити правду про Велику Вітчизняну війну, нагадує BBC.
У вересні він провів відкритий урок для школярів, на якому заявив, що людей, які «погоджуються з ініціаторами переписування історії», можна називати «сучасними колабораціоністами».
У червні минулого року Путін опублікував в журналі National Interest статтю про Другу світову війну. Відповідальність за початок війни він поклав на провідні світові держави.
У цій статті Путін, зокрема, нагадував про резолюцію Європарламенту, яка, за його словами, «прямо звинувачує СРСР разом з нацистською Німеччиною в розв'язанні Другої світової війни», і сперечався з думкою про те, що до початку Другої світової війни призвів дводенний візит в Москву міністра закордонних справ нацистів Ріббентропа.
Для порівняння — а як в Україні. Термін «Велика Вітчизняна війна»
Термін прямо пов’язаний із радянським пропагандистським міфом, нібито СРСР завжди боровся за мир, а у війну вступив лише після «віроломного» та «без оголошення війни» нападу Німеччини 22 червня 1941 року.
22 червня 1941 року у радянських підручниках історії називалося днем початку Великої Вітчизняної війни. За замовчуванням Вітчизняна війна ототожнювалася із Другою світовою. В СРСР не могли назвати справжню дату її початку — 1 вересня 1939 року, бо аж до нападу Німеччини на Радянський Союз режими Гітлера і Сталіна були союзниками. За сумнозвісним пактом Молотова — Ріббентропа вони розділили Європу. Цю політику невизнання спільної відповідальності СРСР та Німеччини за війну нині продовжує президент РФ Путін.
У 2015 році Верховна Рада України ухвалила пакет законів із декомунізації. Один із них увічнював перемогу над нацизмом у Другій світовій війні та уперше запроваджував на законодавчому рівні термін «Друга світова війна 1939-1945 років» замість існуючого до того часу радянського пропагандистського терміну «Велика Вітчизняна війна 1941—1945 років».
Інші аспекти декомунізації
У квітні 2015 року Верховна Рада ухвалила чотири закони, які стосуються засудження комуністичного режиму, відкриття архівів радянських спецслужб та визнання УПА й інших організацій борцями за незалежність України. У парламенті ці закони назвали «декомунізаційним пакетом».
Закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років» перебачив у офіційному документообігу виключно термін «Друга світова війна», а термін «Велика Вітчизняна війна» з 2015 року в Україні не вживатиметься.
Окремим законом Рада засудила комуністичний та нацистський тоталітарні режими і заборонила їхню символіку.
Закон ґрунтується на низці резолюцій ПАРЄ, які прирівнюють та засуджують комуністичний режим в СРСР та гітлерівській Німеччині.
В Україні забороняється публічне виконання гімну СРСР, музика якого повторюється в сучасному гімні Росії.
Документ констатує, що обидва режими проводили політику державного терору.
У день укладення радянсько-німецького пакту Молотова — Ріббентропа 23 серпня український закон 2015 року встановив спеціальний день пам’яті жертв обох режимів.
За пропаганду символів режимів встановлюється однакове покарання у вигляді ув’язнення до п’яти років. Пропагандою комуністичного та націонал-соціалістичного режимів вважатиметься публічне заперечення «злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років та нацистського режиму».
56% українців вважають СРСР відповідальним за початок Другої світової війни разом із Німеччиною — опитування
Більше половини опитаних в Україні вважають, що Радянський Союз разом із Німеччиною несе відповідальність за початок Другої світової війни, свідчить опитування Фонду «Демократичні ініціативи», оприлюднене 5 травня 2020 року.
Опитування стосувалося ставлення українців до Дня перемоги в Другій світовій війні. Фонд уточнює, що опитування охопило 2 000 респондентів і здійснювалося по всій території України (крім окупованих регіонів), а статистична похибка не перевищує 2,2%. Дослідження фінансувало посольство Нідерландів.
За висновками соціологів, з тезою, що СРСР, як і Німеччина, несе відповідальність за початок війни, погодилися 56% респондентів.
