У листах до загарбників російські діти бажають смерті українцям.
Про це свідчить одна з перехоплених розмов СБУ.
«Прошу тебя: побыстрее убивай всех украинцев и приезжай домой», — написала школярка у листі своєму братові, який воює в Україні.
Окупант почав вихвалятися цим родичці, яка водночас аналогічно ставиться до людей з України. У розмові вона каже, що українцям не потрібно надавати «гуманітарку», але військовий все ж зазначив, що допомога для них.
«Жінка яскраво демонструє усю миролюбність і доброту «народа-асвабадітєля». Мабуть, така зла, бо родич не встиг блендер намародерити», — зазначали в СБУ
Перехоплення СБУ: російські школярі просять швидше вбивати українцівПерехоплення СБУ: російські школярі просять швидше вбивати українців Які листи пишуть українські діти нашим воїнам? Дякують за захист, бажають сил і здоров’я, вірять у перемогу та мир. А чого бажають російські школярі? Смерті для українців. «Прошу тебя: побыстрее убивай всех украинцев и приезжай домой», – так пише сестра своєму братові-окупанту. А той, сміючись, вихваляється цим у телефонній розмові з родичкою, лагідно називаючи її «крысообразная». «Пошли они на хер эти люди», – піддакує йому жінка, яскраво демонструючи усю миролюбність і доброту «народа-асвабадітєля». Мабуть, така зла, бо родич не встиг блендер намародерити? І не встигне. Бо у Бабаєва Валерія (як і в інших рашистів) більше шансів повернутися додому у чорному пакеті. Або ж – здатися в полон, і тоді залишитись живим та нарешті зайнятись вихованням сестри – щоб вона виросла, не вбираючи в себе всю ненависть російської пропаганди. Водночас кожна нова розмова окупантів, перехоплена СБУ, лише укріплює думку: після нашої перемоги єдина можлива форма спілкування з роZZійським народом – через зачинений кордон, не підпускаючи сусідів ближче, ніж на відстань пострілу. #СТОЇМО #ЗупинимоОкупантів #stoprussia #СБУ
Posted by Служба безпеки України on Wednesday, April 6, 2022
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
