Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відзвітував про рік роботи його уряду.
Щодо своєї можливої відставки глава уряду відповів: «Зі мною жодних розмов про відставку нізвідки не було. Не читайте Telegram-канали. Там чутки, там плітки».
Наводимо головні тези виступу Шмигаля.
Ціни на газ і на пальне
Прем’єр каже про підозри про зловживання на ринку. Всім контролюючим органам Кабмін надіслав протокольне доручення про перевірки. Нині вони перевіряють законність функціонування окремих мереж і станцій.
Шмигаль додав: «Антимонопольний комітет робить свою роботу. Ми у діалозі з основними мережами. Найближчим часом ситуація буде врегульована й стабілізована. (Відбудеться) легалізація ринку пального в Україні, оптових поставок, імпорту. Ринок буде справедливим і стабільним. По зростанню цін — найближчими днями побачимо підсумки роботи».
Державний борг
Сукупний суверенний державний борг України за рік майже не змінився. Станом на 2020 рік він складав $85 млрд, станом на зараз він такий самий плюс-мінус $1 млрд. (Треба ще врахувати курс гривні до долара — 24 грн тоді і 28 грн зараз). Навіть були моменти, коли держава суттєво, на $3 млрд, зменшувала борг.
Ціни на продукти
«Уряд не має регулювати попит — пропозицію. Ми не у плановій економіці. В Європі регулювання цін урядами відсутній. Але уряд має непрямі інструменти (впливу на ціни)», — пояснив Шмигаль.
Він переконує, що Мінекономіки може стимулювати виробництво й збільшувати пропозицію. Черговий раз прем'єр прорекламував «президентську» програму кредитів «5-7-9», яка може бути спрямованою на окремих виробників.
«Ми проаналізували зміни цін. Особливо порівняно із січнем до лютого. На так званий борщовий набір — овочі — ціна зросла. Є природне зростання цін на яйце. Ми провели розмови з ключовими групами виробників. Особливо до свят попит буде зростати. Ці речі непрямими методами Мінекономіки збалансовуються».
На інші продукти уряд може вводити експортні квоти й мита — а саме на зернові і гречку. Але критичного зростання цін на продукти Шмигаль не відзначає.
«Втручатися в ринок уряд не планує. Ми будемо лише стимулювати або підтримувати виробників для того, щоб збільшити попит там, де дефіцит спричиняє стрибок цін», — підсумував політик.
Призначення Вітренка
Вітренко, на думку Шмигаля, підсилить уряд у частині енергетики.
Прем’єр каже: «Призначення міністра енергетики, звісно, цю галузь стабілізує, підсилить країну в цілому. Якщо фракція «Слуга народу» прийме рішення винести (це призначення) в зал, я буду радий ініціювати призначення стабільного міністра енергетики в міністерство. Енергетику треба стабілізувати і треба наводити порядок в галузі. Міністр зможе дати гарантії відповідним заступникам, керівникам держпідприємств».
Слабкою ланкою країни Шмигаль вважає відсутність стабільного керівника в Міністерстві енергетики, від якого залежать десятки тисяч зарплат, атомна генерація, розвиток експортного потенціалу.
Стосовно оцінки роботи уряду із ВРУ Шмигаль сказав, що модель роботи уряду з парламентськими комітетами оцінюється обома сторонами як «доволі добра, задовільна, регулярна. Знайшли точки синергії голови комітетів, міністри. На рівні парламенту є і має бути дискусія».
«Енергоатом»
Це держпідприємство показує збитки, є справи НАБУ про продаж електроенергії компаніям Ахметова і Коломойського. Ціни держпідприємства Шмигаль назвав «неринковими».
Уряд працюватиме над конкурсом на зайняття посади керівника за два тижні. «Будемо стабілізувати посаду», — запевнив Шмигаль.
Тим більше, що президент підписав закон про відновлення конкурсів на держслужбу.
«Цей рік на «Енергоатом» протягом року були покладені соціальні обов’язки продавати електроенергію по 1 копійці для потреб населення. Цей тариф не є ринковим. «Енергоатом» виконував ці обов’язки. Він мав турбулентність літом, коли був профіцит електроенергії. Це призводило до зниження цін загалом для непобутових споживачів і до погіршення показників «Енергоатому». Ми провели аналіз. Для кризового року показники ДП доволі задовільні».
«Енергоатом» може продавати електроенергію на аукціонах, чого раніше не було.
Шмигаль запевняє, що уряд відкоригував збитки «Енергоатому» нормативними документами. Це дало можливість йому доволі успішно виходити на аукціони, продавати великі обсяги електроенергії за добрі ціни, продавати малі лоти від 50 мегават, бо до того він мав можливість продавати лише тисячами мегават.
Пакет законів про податкову амністію і одноразове декларування
Одна з обіцянок Зеленського — «нульове» декларування, коли є змога задекларувати кошти, які виведенні з держави або які були здобуті без належного оподаткування. Там є три ставки — 5 % для коштів, які декларуються всередині країни, 9 % для коштів, виведених за межі України, і 2,5%, якщо людина купує державні облігації ОВДП».
Шмигаль каже: «Ми проаналізували досвід 20 країн, які впроваджували «нульове» декларування, аби задекларувати кошти, які не працюють в «білій» економіці і які держава Україна не бачить і тому втрачає ВВП. Цю «амністію» неможливо провести за місяць».
Прем’єр констатував, що вона — ще й питання довіри громадян до уряду, як і з вакцинацією.
МВФ хвилюється, щоб під таку «амністію» не потрапили кошти, здобуті злочинним шляхом, а також корупційні прибутки чиновників і їхніх родин. Але Шмигаль обіцяє, що декларуватимуть лише кошти, які «через специфіку бізнесу в тіні» були виведені з «білого» обороту.
Зниження податкового навантаження
Податок на виведений капітал Шмигаль назвав прогресивним податком. Прем’єр розповів: «Є занепокоєння щодо можливого провалу бюджету, якщо його введуть. Це робота на роки. Бізнес чекає, тому що (нинішній) податок на прибуток складно адмініструється. Ми працюємо над полегшенням адміністрування податків. Це буде суспільна дискусія, поетапне запровадження».
Торговельні угоди
«Цього року ми розпочали перегляд угоди про асоціацію і торговельних додатків, роботу над промисловий безвізом» — констатував прем'єр.
Квоти для українських товарів на європейському ринку будуть мінімізовані, каже політик. Нині 14 тис. українських підприємство присутні на європейському ринку. Нас очікує синхронізація енергомереж, «відкрите небо», «промисловий безвіз» і повна зона вільної торгівлі. «Це висока конкуренція для українських бізнесменів, але це невідворотність», — каже Шмигаль.
Європа все більше відкриватиме свої ринки для нас, і бізнес має готуватися, додав він.
Також із Туреччиною й Канадою уряд веде переговори про пожвавлення торгівлі (угода про вільну торгівлю з Туреччиною й розширення такої угоди з Канадою).
Про сезонний час
Уряд підтримує відсутність переходу на літній час, це європейська практика. Була дискусія в суспільстві, обіцяє прем’єр.
«В Україні на території всієї держави має бути київський час і він буде. Місцевого часу не передбачається. Місцеві громади отримають змогу давати рекомендації по графіках роботи — з 9:00, 8:00, 9:30. Можна буде регулювати цю ситуацію, аби уникнути різниці у світловому дні. Такі речі будуть регулюватися місцевими громадами», — обіцяє політик.
Економії або втрат від такого заходу немає. Але стрес для людей буде знятий. Нині, каже Шмигаль, зміна звичного біологічного ритму життя на багатьох людей впливає негативно.
Про довибори до ВРУ в «червоній» зоні
Вони будуть у березні, і є досвід осінніх виборів. Тоді вони спалаху епідемії не спричинили.
«Причин для перенесення виборів на одному з округів на Івано-Франківщині ніхто з епідеміологів не озвучував», — каже Шмигаль.
Законопроєкт про націоналізацію «Мотор Січі»
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив каналу «Прямий», що у Раді найближчим часом зареєструють законопроєкт про націоналізацію ПАТ «Мотор Січ».
Шмигаль сказав, що не в курсі цього плану і уряд над таким законопроєктом не працював. Він констатував, що є санкції по пов’язаних із підприємством особам, які уряд розглядає в закритому режимі.
«Підприємство це не державне, але стратегічне, яке володіє унікальними технологіями. За нього йде конкурентна боротьба. Для цього підприємства є значні замовлення й на міжнародному ринку, й всередині нашої держави, враховуючи специфічність технологій», — сказав політик.
Політика Максима Степанова
«Ніхто Степанова не рятує від відставки. Він працює, робить свою роботу. Критика лунає на адресу міністрів охорони здоров’я в багатьох країнах світу (а не лише у нас). Тому що зараз критична ситуація. Він дійсно проявляє себе як антикризовий менеджер і в непростих умовах приймає непрості рішення. Медики заслуговують на повагу й вдячність», — запевнив Шмигаль.
МВФ і Милованов
«В п’ятницю ми мали з МВФ підсумковий «зідзвон». Проговорили всі підсумки місії. Зранку в суботу місцевий офіс місії вийшов із повідомленням, що місія завершена. Окремі ЗМІ почали давати це як провал. В приватних коментарях Милованов коментував якісь переписки на емоціях», — пояснив Шмигаль.
Він каже, що уряд України подякував у своїй заяві місії МВФ за «титанічну роботу»: «Ми знаємо, куди рухатися».
«В четвер на традиційному брифінгу паном Райсом, речником МВФ, були дані усі заяви. Я не бачу причин для вибачень за когось, хто в приватних коментарях щось коментує (тобто за Милованова — Прим. ред.). Хоча, звичайно, не можу назвати це коректними коментарями».
Соціальне страхування та пенсійне забезпечення
Шмигаль прокоментував запровадження другого рівня обов’язкового накопичувального страхування як пріоритету для уряду: «Накопичувальна пенсія — це один зі стандартів цивілізованого світу, пенсія має бути достойною».
Бюджет Пенсійного фонду — 500 млрд грн, бюджет України — 1,3 трлн. Тобто збільшення пенсії вдвічі «з’їло» б увесь бюджет держави. Виходом Шмигаль називає створення накопичувальної системи. Це дає змогу людям мати додаткове забезпечення.
Буде три рівня — соціалка, накопичувальна пенсія від держави і добровільні накопичення.
Недержавні пенсійні фонди ще й працюють як банк. «Така пенсія потребує часу на розвиток», — констатував прем’єр.
Трансформація вугільних регіонів
Шмигаль каже, що це проблема не лише України, а й багатьох країн світу.
«Рік тому була нарада із шахтарями. Ми обіцяли, що не буде шокового закриття шахт. Міста, сформовані навколо станцій і шахт, могли занепасти. Просто так закрити їх неможливо. Це соціальна відповідальність (уряду) перед вугільними регіонами».
Частина людей із шахт лишиться працювати в цих містах, бо утримання шахт після закриття — це десятки років, відкачка вод та інше.
Усі інші люди, запевняє Шмигаль, мають отримати альтернативну роботу, діти цих людей мають отримати альтернативне навчання. Така трансформація пов’язана із 2010—2030 роками. Україна ще й здійснює перехід економіки до декарбонізації.
Прем’єр нагадав, куди можна «прилаштувати» цих робітників: Україна має найбільші в Європі поклади літію.
До 2030 року Європа потребуватиме в 18 разів більше літію, ніж зараз. Це пов’язано із електрокарами. І тут український уряд цікавить додана вартість. Бути знову постачальниками сировини не хотілося б. «Нас цікавить видобуток, переробка, максимальне створення готового продукту», — запевнив прем’єр.
