Стамбульська конвенція. Що це таке і чому ратифікацію так довго відкладали

20 червня 2022 року український парламент підтримав ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству. 

Україна підписала документ ще у 2011 році, але ратифікувати його вдалося лише зараз. Про що йдеться у конвенції та чому її прийняття тривало так довго, розповідає Chas News.

Що таке Стамбульська конвенція 

Стамбульська конвенція — це міжнародна угода Ради Європи про захист жінок від насильства, включаючи домашнє. Документ відкрили для підписання у 2011 році у Стамбулі, а вже за три роки він набув чинності.

Станом на 2018 рік конвенцію підписали 45 країн, але зовсім не всі затвердили її у парламенті. Українські активісти вважають, що ратифікація угоди допоможе змінити систему та захистити від насильства людей, які часто самі стають жертвами звинувачень.

«Цей документ про входження України в екосистему захисту людей від домашнього насильства. Про розвиток мережі прихистків жертв насилля, міжнародний правовий захист, психологічну допомогу тощо», — зазначає нардеп Олексій Жмеренецький.

Угода допоможе Україні вдосконалити законодавство відповідно до міжнародних стандартів та розслідувати усі випадки домашнього насильства як кримінальні злочини.

Цілі, які декларує Стамбульська конвенція

Документ ставить для підписантів такі цілі:

  • недопущення, переслідування та ліквідація насильства стосовно жінок і домашнього насильства;
  • сприяння ліквідації дискримінації щодо жінок та заохочення дійсної рівності між жінками та чоловіками;
  • розробка політики для захисту всіх жертв насильства стосовно жінок і домашнього насильства;
  • надання допомоги організаціям та правоохоронним органам для ліквідації насильства стосовно жінок і домашнього насильства.

Чому ратифікувати конвенцію не вдавалося з 2011 року

Вперше ратифікувати Стамбульську конвенцію в Україні спробували у 2016 році, але тоді це не підтримали народні депутати. У 2020 році активісти зібрали підписи під петицією до президента і він заявив, що підтримує цю ініціативу.

У відповіді Володимир Зеленський пообіцяв внести на розгляд Верховної Ради проєкт закону «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Парламентарі заявляли, що готові розглянути питання, але цього так не сталося.

Також проти ратифікації послідовно виступає Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, аргументуючи це «загрозою спотворення у молодого покоління своєї статевої ідентичності, популяризації одностатевих сексуальних стосунків та поширення випадків захворювання на гендерну дисфорію серед дітей і молоді».

«Цей документ не спромігся ухвалити жоден попередній парламент, через те, що деякі групи інтересів користувались неінформованістю людей і спекулювали на релігійних почуттях, але фактично займались підміною понять і маніпуляцією», — пише депутат Олексій Жмеренецький.

Він зазначає, що однією з головних причин відмов від ратифікації були міфи, що конвенція нібито вводить в українське законодавство поняття «гендеру» замість «статі». Хоча у документі визначення гендеру не має стосунку до статі та вживається у переліку ознак, за якими недопустима дискримінація. 

Депутат нагадує, що термін «гендер» використовують в українському законодавстві з 2005 року.

Міфи про Стамбульську конвенцію

За понад 10 років спроб ратифікувати Стамбульську конвенцію документ обріс міфами та вигадками, які активно просували в медіа. Одним із таких міфів є те, що угода нібито дискримінує чоловіків і робить їх однобічно відповідальними за вчинення домашнього насильства.

Однак у конвенції вживається термін «домашнє насильство», який є гендерно нейтральним. А жертвами можуть бути жінки, чоловіки, діти та літні люди.

При цьому статистика Мінсоцполітики за 2020 рік показує, що найбільше звернень про домашнє насильство надходить від жінок (86%). За неофіційною статистикою, домашнє насильство коли-небудь переживала кожна третя українка.

Також існує міф, що конвенція вимагає легалізації одностатевих шлюбів. Однак жодних вимог до змін національного законодавства про шлюб, сім’ю та усиновлення, а також ЛГБТ в документі немає.

Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.