Командир взводу першого батальйону 211-ї понтонно-мостової бригади та син начальника штабу Владислав Пастух погрожував, вимагав гроші, а також жорстоко знущався над військовими, але не був покараний.
Про це йдеться у розслідуванні «Української Правди».
Вранці 8 липня 2024 року командир роти одного з батальйонів 211-ої понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ помітив, що на пункті постійної дислокації в Тернопільській області немає одного із солдатів — він зник. Комбат відразу організував пошуки, але відшукати бійця не вдалося.
Опісля двоє офіцерів, які займалися службовими розслідуваннями щодо СЗЧ, поїхали в село на Тернопільщині, аби перевірити, чи не переховується втікач за місцем реєстрації. Зазначається, що він і справді повернувся додому.
Офіцерів зустріла 75-річна матір солдата. Вона зі сльозами на очах розповіла, що син, відколи повернувся додому, ні з ким не спілкується й майже нічого не їсть, «а лише п'є горілку». Вона просила допомогти йому.
Офіцери піднялися на горище до солдата й побачили, що він у критичному стані.
«Худий, блідий, виснажений, наляканий. Видно, що п'яний. Він забився в куток і спершу взагалі відмовлявся з нами спілкуватися. А потім почав кричати, що не повернеться в частину, бо його там уб'ють, якщо не скидатиме гроші сину начальника штабу», — згадує колишній офіцер відділення психологічної підтримки персоналу Тимофій Остафійчук.
«СЗЧшник» виявився одним із постраждалих від погроз і побоїв з боку тодішнього командира взводу першого батальйону Владислава Пастуха. Він і є тим самим сином начштабу.
Про знущання над солдатом та іншими військовими в бригаді дізналися вже під час службових перевірок, що тривали з весни 2024-го.
Як зазначає УП, замість справедливого покарання, усі залучені до внутрішніх розслідувань, які служили в ППД на Тернопільщині (а це і постраждалі, і офіцери), перевели у піхотні частини.
Склад бригади
Зазначається, що у квітні 2022-го на базі 48-ої інженерної бригади сформували 210-ий понтонно-мостовий полк, а вже у серпні 2023-го він став 211-ою бригадою. Участі в боях на «нулі» інженери не беруть.
Один із ротних розповів УП, що підрозділ створювали військові, більшість із яких раніше разом служили в батальйоні «Тиса» 128-ої гірсько-штурмової бригади. У тому числі й командир — полковник Олег Побережнюк.
Дружина комбрига Побережнюка, Ірина, станом на 2023 рік працювала в Кам'янець-Подільському ТЦК. Про це відомо з її декларації.
УП вдалося верифікувати майже десяток сімей серед особового складу військової частини. Як правило, це батьки і сини, чоловіки і дружини. Переважно всі родичі служать у різних підрозділах 211-ої понтонно-мостової бригади, щоб уникнути конфлікту інтересів.
А «найодіознішою сім'єю» в бригаді, як пише видання, були Пастухи. Батько Валерій — начальник штабу, заступник комбрига. Син Владислав — командир одного зі взводів у першому батальйоні бригади. Зараз Пастух-молодший уже не служить у 211-ій понтонно-мостовій бригаді, але певний час був підлеглим рідного батька.
Зазначимо, що закон «Про запобігання корупції» забороняє пряме підпорядкування близьких родичів.
Сім'я Пастухів
Навесні 2024 року року працівники тернопільської Військової служби правопорядку запросили в 211-ої понтонно-мостової бригади інформацію про складання адміністративних протоколів щодо бійців, які вживали алкоголь або наркотики впродовж 2023-го. З'ясувалося, що в другому батальйоні не складали протоколи на деяких військових, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено медичними оглядами.
На той момент командиром батальйону був підполковник Валерій Пастух. У травні 2024-го, в розпал службових перевірок, його підвищили до начальника штабу — заступника командира бригади. До того Пастух приблизно пів року виконував відповідні обов'язки. Він і зараз обіймає цю посаду.
Відомо, що покарання за вживання алкоголю або наркотиків під час служби в умовах воєнного стану передбачає штраф у розмірі від 17 до 34 тис. грн. А нескладання протоколів дозволяло військовим уникнути адміністративної відповідальності за таке правопорушення і продовжувати отримувати премії.
«Також я встановив багато незаконних фактів, зокрема побиття військових, якщо вони вживали алкоголь, але не платили гроші. В основному знущаннями над бійцями займався син начштабу Пастуха і похресник комбрига Побережнюка — на той момент старший лейтенант, а зараз уже капітан, Владислав Пастух, який був командиром одного зі взводів у першому батальйоні», — каже офіцер відділення психологічної підтримки персоналу Остафійчук, який тоді служив у 211-ій бригаді і займався внутрішньою перевіркою.
Зазначається, що Пастух-молодший погрожував тим, що «його батя — начальник штабу, а хрещений — комбриг, які можуть перевести військових у піхоту, де їх одразу кинуть «на м'ясо». Так йому і вдавалося вимагати у хлопців гроші.
Це відбувалося під час відряджень для будівництва фортифікацій на Донеччині, Харківщині і Дніпропетровщині. В зоні бойових дій він мав доступ до військовослужбовців різних батальйонів, зокрема другого.
Сам Владислав Пастух був взводним у першому батальйоні, а серед тих, хто скаржився — переважно інженери другого, зазначає УП.
В одній із заяв від постраждалого військового зазначається: «Я, …, перебуваючи на ротації у Дніпропетровській та Донецькій області вживав алкогольні напої за що був неодноразово покараний ст. лейтенантом Пастухом Владиславом Валерійовичем фінансово та фізично із застосуванням до мене грубої фізичної сили, також мене прив'язували до дерв'яного хреста і фізично знущалися наді мною…».
За словами офіцера Остафійчука, після цієї історії Пастуха-молодшого перевели на службу в іншу частину. А його батько виплатив кошти постраждалим військовим, які написали рапорти і довели перекази квитанціями.
Співрозмовники УП серед офіцерів і сержантів стверджують, що кримінальне провадження через знущання над військовими не було відкрите ні прокуратурою, ні Державним бюро розслідувань. Тобто Пастух-молодший не поніс жодної відповідальності за свої дії.
Натомість прокуратура розслідувала справу про нескладання адмінпротоколів щодо військовослужбовців.
А Гусятинський районний суд Тернопільської області 10 вересня 2024-го визнав Пастуха-старшого винним у недбалому ставленні до служби під час воєнного стану. Він заплатив максимальний штраф — 34 тис. грн. А ще на етапі досудового розслідування відшкодував державі збитки в розмірі майже 140 тис. грн.
«Українська правда» зверталася до комбрига Олега Побережнюка по коментар щодо правопорушень у бригаді, але він відмовився відповідати на запитання в телефонній розмові.
«Протоколи не складались у зв'язку з відривом особового складу на окремій локації. Рішення стосовно преміювання приймались безпосередньо на підставі рапортів, які надавали командири рот та окремих взводів. Але так як на той час був командиром батальйону (йдеться про підполковника Валерія Пастуха – УП), він поніс відповідальність, суд визнав його винним у адміністративному порушенні та зобов'язали сплатити штраф. Сину Валерія Васильовича 26 років, тобто він доросла людина і сам несе відповідальність за свої вчинки та дії. У прямому та безпосередньому підпорядкуванні син Валерія Васильовича ніколи не був. Звинувачення в його сторону по даній ситуації є безпідставними», — прокоментувала УП офіцерка відділення комунікацій бригади Ольга Адамович від імені Валерія Пастуха.
В пресслужбі бригади від імені комбрига Побережнюка не стали коментувати ні справу щодо нескладання протоколів, ні вимагання грошей і знущання над військовими з боку Владислава Пастуха.
Дім для комбрига
Вже восени 2023-го один зі старших сержантів бригади почав помічати на території частини в Тернопільській області військовослужбовця з ремонтної роти, відрядженого для виконання завдань на Херсонщину.
«Із жовтня по грудень 2023 року четверо військових відправили у відрядження в угруповання морської піхоти «Катран», командувачем якого тоді був генерал-лейтенант Юрій Содоль, для виконання завдань. Насправді їх там не було. Але їм виплатили кошти за перебування в зоні бойових дій. Ми, Сили підтримки, допомагаємо бійцям — будуємо понтони чи фортифікації, тому зазвичай отримуємо «тридцятку». Але цим чотирьом військовим «провели" по документах один день на самому «нулі», щоб вони отримали по 100 тис.», — пригадує колишній старший сержант понтонно-мостової бригади.
Згідно з рапортом на додаткову винагороду за грудень 2023 року, чотирьом військовим справді була встановлена премія по 100 тис. грн за один день роботи на «нулі».
«Далі з'ясувалося, що ці військовослужбовці взагалі не перебувають на службі, а будують будинок на Хмельниччині для нашого комбрига Побережнюка Олега Володимировича. «Служба Божа» (йдеться про СБУ — УП) встановила за ними стеження і все зафіксувала», — розповідає на умовах анонімності співрозмовник УП серед колишніх сержантів бригади.
Офіцерка відділення комунікацій бригади Адамович відповіла на це: «По даному факту триває слідство, тому ніяких коментарів надавати не можемо. Можете звернутися до відповідних органів для уточнення інформації».
У ДБР відповіли, що не можуть надати інформацію під час досудового розслідування. Але з цього можна зробити висновок, що кримінальне провадження відкрите.
Лише в Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону УП підтвердили, що досудове розслідування триває за фактом будівництва військовими 211-ої понтонно-мостової бригади будинку в Хмельницькій області в той час, як вони були відряджені для виконання бойових завдань. Підозри не оголошені, а докази все ще збирають.
За її словами, статус командира бригади полковника Побережнюка у справі наразі встановлюється. Підозри, за словами джерел УП, будуть оголошені впродовж найближчих тижнів.
Наприкінці липня 2024 року солдат, який наважився на СЗЧ через знущання Владислава Пастуха, повернувся на службу. Бригадний медик направив його на лікування від алкогольної залежності та реабілітацію. Після відновлення військовий продовжив службу в 211-ій понтонно-мостовій бригаді.
Але вже восени солдат дізнався, що командування збирається перевести його в піхоту. Він знову втік у СЗЧ.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.