У 3,5-мільйонній Республіці Молдова, де Захід і Росія борються за вплив, — вибори президента.
Як повідомляє «Інтерфакс» із посиланням на Центральну виборчу комісію, о 7.00 в Молдові відкрилися всі 2004 виборчі дільниці. Вони працюватимуть до 21.00. Ще 139 ділянок будуть відкриті за кордоном.
За рішенням Центрвиборчкому, з 2143 дільниць 42 відкриті для громадян Молдови з правом голосу, які проживають у Придністров'ї. Вони будуть відкриті в Кишиневі, Бєльцях, а також у населених пунктах, розташованих біля адміністративного кордону з Придністров'ям.
Центральна виборча комісія Молдови на один день, 1 листопада, обмежила пересування пасажирського транспорту, щоб не допустити організоване підвезення виборців до виборчих дільниць. Національне агентство транспорту 1 листопада здійснюватиме перевірку транспорту, заборонивши перевезення пасажирів автомобілями та мікроавтобусами з кількістю місць більше восьми. У цей день перевезення пасажирів дозволено лише рейсовим автобусам і мікроавтобусам.
Вибори проходять з надзвичайними заходами безпеки у зв'язку з пандемією COVID-19. Кожному громадянину на виборчій дільниці надаватиметься захисна маска, виборці повинні прийти зі своїми ручками.
При вході на виборчу дільницю виборцям обов'язково вимірюватимуть температуру. Також це правило застосовується до усіх членів виборчих комісій і спостерігачів, із занесенням даних у спеціальний журнал.
Для спостереження за виборами президента акредитували 1887 національних і 310 міжнародних спостерігачів. На всіх дільницях всередині країни за запитом кандидатів на пост президента учасників виборів були акредитовані по одному національному спостерігачеві.
На пост президента Молдови балотуються вісім кандидатів. Це Ренато Усатий («Наша партія»), Андрій Нестасе («Платформа DA»), Тудор Деліу (Ліберально-Демократична партія Молдови), чинний президент Ігор Додон (незалежний кандидат), Віолетта Іванова (партія «Шор»), Майя Санду (партія «Дія і солідарність»), Октавіан Цику (партія національної єдності) і Дорін Кіртоаке (виборчий блок «Unirea» («Об'єднання»). У такому порядку прізвища кандидатів розставлені у виборчому бюлетені.
Згідно з прогнозами і результатами соціологічних опитувань, доля мандата президента вирішиться у другому турі виборів, 15 листопада, між двома основними кандидатами — Додоном і колишнім прем'єр-міністром Санду. У 2016 році також ці два кандидати боролися у другому турі. Додон отримав тоді в першому турі трохи більше 48% голосів, випередивши Санду майже на 10 тисяч голосів. У другому турі перемогу здобув Додон із різницею в трохи більше 4% голосів (близько 67 тис. виборців). Згідно з прогнозами, приблизно така сама ситуація може повторитися і в 2020 році.
Ідеологічні позиції основних кандидатів
Цьогорічні вибори проходять на тлі пандемії коронавірусу, яка штовхнула одну з найбідніших країн Європи в різкий економічний спад.
Reuters оцінює ситуацію як «проросійський чиновник Ігор Додон проти експрем’єрміністра Майї Санду, яка хоче наблизити країну до Європейського Союзу».
У жовтні 2016 року Майя Санду отримала друге місце у першому турі виборів президента Молдови, набравши 38 % голосів. Її обійшов Ігор Додон, лідер соцпартії. Він набрав 48 % голосів. Другий тур виборів відбувся 13 листопада 2016 року, Санду набрала майже 48 % голосів та програла Додону (52 %).
Додон очолив країну в 2016 році після того, як прозахідні політичні сили заглибились у скандали.
Санду, ексекономіст Світового банку, яка отримала освіту в Гарварді, відома своєю жорсткою позицією щодо корупції. Вона очолила короткочасний коаліційний уряд минулого року, який був зруйнований вотумом недовіри за декілька місяців.
У разі свого обрання вона пообіцяла забезпечити більше фінансової підтримки з боку Брюсселя. Між тим Додон пообіцяв розпочати врегулювання у наступному році за відокремлений російськомовний регіон Придністров'я.
У 2014 році ЄС уклав угоду про тісніші торговельні та політичні зв'язки з колишньою радянською республікою, але дедалі критичніше ставився до реформ у Кишиневі.
Санду отримала повідомлення про підтримку від міністра оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер, близького союзника канцлера Ангели Меркель, і колишнього президента Європейської ради Дональда Туска. Група прихильників Додона засудила таку підтримку як спробу дестабілізації країни.
Сергій Наришкін, керівник російської Служби зовнішньої розвідки СВР, минулого тижня звинуватив США в змові та підбурювані масових акцій протесту проти Додона як покарання за те, що він підтримує добрі відносини з Москвою.
Подібно до цього Наришкін звинуватив Вашингтон у розпалюванні революції в Білорусі, де підтриманий Москвою президент Олександр Лукашенко репресує учасників протестів після виборів.
