Дефіцит бюджету не може перевищувати 3% номінального прогнозного ВВП — такі вимоги прописані у Бюджетному кодексі, нагадують в Центрі економічної стратегії (ЦЕС). І попри це у проєкті держбюджету на наступний рік дефіцит визначено на рівні 270,4 млрд грн, а це вже 6% ВВП.
У коментарі Chas News економіст ЦЕС Анастасія Телетьон пояснює: вказану норму тимчасово призупинили спеціальною статтею закону про бюджет, проте такий крок був виправданим на поточний рік, що позначився коронакризою і суттєвим спадом економіки. «Але коли планується зростання ВВП на рівні 4%, це вже не виглядає необхідністю. Це вже небезпечно для макростабільності та створює прецедент на майбутнє», — додає Телетьон.
Економіст аналітичного центру «CASE Україна» Володимир Дубровський також додає, що дефіцит бюджету треба чимось покривати. Із варіантів — емісія гривні, приватизація або ж кредити. У той же час, за словами економіста, «приватизація — це нерегулярні доходи», та і компенсувати бодай десяту частину цього дефіциту нею навряд чи вийде.
На цьому фоні влада може задуматися про друкування грошей, застерігають в ЦЕС. «Звісно, така спокуса виникне. Бо залучити таке величезне фінансування дефіциту бюджету під низькі кредитні ставки — з розряду фантазій. І таке «мрійництво» Україні може реально дуже дорого обійтися», —попереджає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
Ще один варіант — кредити, проте не варто сподіватися, що вони будуть дешевими, наголошує Телетьон. «Мінфіну навіть зараз доводиться залучати кошти за немалими ставками, якщо це ринкові запозичення. До того ж, неконтрольоване нарощення кредитів завжди шкодить фіскальній стабільності», — додає економіст.
До речі, пам’ятаєте, як прем’єр Денис Шмигаль запевняв, що ніякої «діри» в бюджеті немає? «Є плановий дефіцит у розмірі 7,5% ВВП», — казав він ще влітку, до нового проєкту держбюджету. Chas News розбирався, чи є діра у вже новому держбюджеті.
