Міністерство цифрової трансформації з посиланням на аналітичну блокчейн-компанію The Chainalysis повідомило, що українці частіше за всіх у світі користуються віртуальними активами.
У міністерстві пояснили, що такі високі показники України на ринку віртуальних активів зумовлені високим рівнем цифрової обізнаності населення (Україна входить у топ-5 по безготівкових платежах у світі) та «якісним освітнім інтелектуальним базисом».
До того ж, кажуть у Мінцифрі, значна кількість українських підприємців займається посередництвом на міжнародних маркетплейсах (майданчики-посередники між продавцями та покупцями), де використовують віртуальні активи для розрахунків.
Для розрахунку індексу застосування криптоактивів населенням спеціалісти з The Chainalysis використовували чотири критерії:
- вартість пересланих краптоактивів, з розрахунку на душу населення;
- залишки криптоактивів на адресах (гаманці) по інтернет-користувачам (Україна);
- Р2Р об'єм транзакцій, розрахований по паритету купівельної спроможності;
- об'єм роздрібних транзакцій (<10000$), розрахований по паритету купівельної спроможності.
Проте у коментарі Chas News незалежний розробник у сфері криптовалют Андрій Соболь каже, що поки достеменно невідомо, чи дійсно The Chainalysis надав таку оцінку стану справ в Україні, адже звіт, на який посилається Мінцифри, ще не виклали в публічний доступ.
Хоча, якщо The Chainalysis дійсно надала Мінцифрі вказаний звіт, він схожий на правду, зазначає Соболь. «Україна — аномально бідна країна і потрібно дуже мало криптовалюти на душу населення використати, аби ця цифра відносно ВВП або реального доходу була дуже великою. З іншого боку, Україна — європейська країна, тобто з високим рівнем освіти і проникнення інтернету як для такої бідної країни. Тому навчитись користуватися криптовалютами українцям в середньому легше, ніж тим, хто стоїть поряд з нами в списку ВПП на душу населення», — додає він.
Також в Мінцифри стверджують, що ринок віртуальних активів в Україні доволі розвинений та має значні обороти навіть у світовому масштабі. У той же час, значна його частина знаходиться в сірій зоні, тому міністерство продовжує працювати над врегулюванням українського законодавства, у т. ч. за допомогою прийняття законопроєкту «Про віртуальні активи».
Ще в жовтні 2018 року Мінекономіки ініціювало ухвалення Концепції держполітики у сфері віртуальних активів. Її метою було створення зрозумілих умов для ведення діяльності у сфері віртуальних активів та віртуальних валют (криптовалют). Реалізувати концепцію планувалося у два етапи, до 2021 року.
А наприкінці жовтня 2019 року народний депутат від «Слуги народу» та представник депутатського об'єднання «Blockchain4Ukraine» Олексій Жмеренецький анонсував роботу вже нового скликання Ради над легалізацією криптовалют та повідомив про підписання меморандуму про співпрацю між парламентом, урядом та блокчейн-спільнотою.
У листопаді минулого року в Верховну Раду також внесли законопроєкт про оподаткування операцій з криптовалютами. Тим же проєктом пропонувалось ввести поняття «інвестиційного доходу» від операцій з криптоактивами, який розраховувався б як позитивна різниця між доходом від продажу криптоактиву та його вартістю.
