Венесуела оголосила про закриття свого посольства в Осло (Норвегія) через кілька днів після того, як Норвезький Нобелівський комітет присудив премію миру Марії Коріно Мачадо — опозиційному політику з Венесуели.
Про це повідомляє BBC.
У своїй заяві влада Венесуели не згадувала рішення присудити Нобелівську премію миру Мачадо, а пояснила, що закриття посольства стало «частиною реструктуризації дипломатичної служби».
МЗС Норвегії підтвердило, що Каракас закрив посольство в Осло без пояснення причин.
Венесуела також оголосила, що закриває своє посольство в Австралії, натомість відкриває нові представництва у африканських Зімбабве та Буркіна-Фасо, яких назвала «стратегічними партнерами у боротьбі» проти «гегемонів».
Нобелівську премію миру 202 року присудили Марії Коріно Мачадо «за невпинну роботу із захисту демократичних прав народу Венесуели та боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії».
Сама Мачадо назвала нагороду «визнанням боротьби всіх венесуельців», яке стане стимулом «завоювати свободу».
Мачадо присвятила свою нагороду народу Венесуели, «який страждає», а також президенту США Дональду Трампу — «за його рішучу підтримку нашої справи».
Цікаво, що у Білому домі образились, що Нобелівську премію миру віддали Мачадо, а не Трампу.
Хто така Марія Коріно Мачадо
Мачадо була депутатом венесуельського парламенту.
У2012 року вона балотувалася на пост президента.
У 2014 році була одним із лідерів протесту проти уряду президента Ніколаса Мадуро.
Далі Мачадо залишилась у Венесуелі, але змушена була ховатися.
У 2024 році вона стала лауреатом премії «За свободу думки» імені Андрія Сахарова, яку вручає Європейський парламент. Премію з Мачадо розділив інший опозиційний венесуельський політик Едмундо Гонсалес.
Скандали навколо Нобелівської премії миру
Неодноразово присудження Нобелівської премії миру викликало суперечки, здивування чи навіть обурення.
Ясір Арафат
У 1994 році Ясір Арафат отримав премію разом з Іцхаком Рабіном та Шимоном Пересом за зусилля у досягненні миру на Близькому Сході, проте на той час він очолював Організацію визволення Палестини (ОВП), яка була причетна до актів тероризму проти Ізраїлю.
Ле Дук Тхо
В'єтнамський революціонер, дипломат і політик Ле Дук Тхо у 1973 році відмовився від премії, яку отримав разом з Генрі Кіссінджером, через продовження громадянської війни у В'єтнамі.
Генрі Кіссінджер
У 1973 році Генрі Кіссінджер отримав Нобелівську премію миру за розробку Паризької угоди щодо В'єтнаму, яка передбачала припинення вогню, виведення американських військ і мирне об'єднання двох частин країни на основі вільних демократичних виборів. Важкі переговори тривали чотири роки.
Але через два роки, у 1975-му, мир закінчився приєднанням Півдня до Півночі та встановленням комуністичної диктатури. Критики стверджували, що з урахуванням кінцевого результату Нобелівський комітет дещо поквапився, щодо нагородження Кіссінджера.
Барак Обама
У жовтні 2009 році Нобелівську премію миру присудили президенту США Бараку Обамі. Норвезький Нобелівський комітет заявив, що ця нагорода була присуджена йому «за видатні зусилля у зміцненні міжнародної дипломатії і співпрацю між народами».
Хоча Барак Обама на той момент перебував на посаді тільки дев'ять місяців і за цей час не здійснивши нічого видатного.
Європейський Союз
У 2012 році Нобелівський комітет присудив премію миру Європейському Союзу. ЄС отримав її за «понад шістдесят років, присвячених розвитку миру та примирення, демократії і правам людини в Європі».
Ця нагорода викликала питання, оскільки це було не стільки визнання реальних здобутків, скільки моральна підтримка Євросоюзу під час фінансової кризи та розчарування європейською інтеграцією.
Адольф Гітлер
Гітлер не отримував Нобелівку, просто у 1939 році вождя нацистської Німеччини Адольфа Гітлера у сатиричний спосіб номінували на здобуття Нобелівської премії. Але його кандидатуру відкликав Комітет Нобелівської премії.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
