Венеційська комісія позитивно оцінює положення проєкту закону України про конституційну процедуру. Він має забезпечити прогрес у процесі реформування Конституційного Суду та відновлення довіри до конституційного судочинства в Україні.
Про це йдеться в оприлюднених 22 березня висновках Венеційської комісії про проєкт закону «Про конституційну процедуру» та альтернативний законопроєкт «Про процедуру розгляду справ та виконання рішень Конституційного Суду України».
«Венеційська комісія вітає те, що президент Зеленський відкликав законопроєкт №4288, який мав припинити повноваження суддів Конституційного суду», — йдеться у повідомленні пресслужби Ради Європи.
Автори пишуть, що новий проєкт закону про конституційну процедуру враховує рекомендації, висловлені комісією в її терміновому висновку про реформу КСУ, і вносить багато покращень.
Водночас члени комісії відзначили, що їхні рекомендації про міжнародний компонент під час відбору суддів не були враховані.
«Хоча цю систему призначення не потрібно включати до законопроєкту, зміну до статті 11 Закону про Конституційний суд слід видалити, а поточні вакансії в Конституційному суді заповнити лише після вдосконалення системи призначень», — зауважили представники комісії.
Пропозиції «Венеційки» про покращення законопроєкту про конституційну процедуру
- Конституційна скарга, за якою суд визнав неконституційними законодавчі положення, має відправлятися на розгляд Великої палати, лише якщо на це є запити президента або парламенту.
- Повноваження починати дисциплінарні процедури треба передати від виконавчої влади до НАЗК.
- Аби підвищити ефективність дисциплінарної системи, санкції за дисциплінарні проступки має впроваджувати проста більшість суддів.
- Суд повинен мати повноваження переглядати власні рішення. Але тоді, коли одного із суддів, який проголосував за таке рішення, обвинуватять в отриманні неправомірної винагороди, пов'язаної з цим рішенням.
Рекомендації «Венеційки» до закону та процедури до голосування в КСУ
«В Україні конкретна ситуація може виправдати тимчасове підвищення вимоги до голосування у Великій палаті. Однак будь-яке збільшення необхідної кількості голосів повинно бути процентним відношенням до кількості фактично призначених суддів, а не фіксованою кількістю з усіх 18 суддів» — порадили представники комісії.
Вони вважають, що таке збільшення може бути виправданим доти, поки певний відсоток суддів не буде призначений відповідно до нової системи конкурсного відбору.
Передісторія
У першому висновку щодо законопроєкту про КСУ Венеційська комісія заявила, що рішення КСУ про неконституційність окремих положень антикорупційного законодавства:
- не має чіткої аргументації;
- не має твердих основ у міжнародному праві;
- приймалося під впливом можливого конфлікту інтересів.
27 жовтня КСУ визнав статтю «Декларування недостовірної інформації» 366-1 Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному закону.
Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення КСУ закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Експерти заявили, що так КСУ заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.
Через це рішення президент Володимир Зеленський скликав закрите засідання Ради національної безпеки та оборони, аби визначитися із реакцією держави на нові загрози та виклики національній безпеці. Врешті міністр юстиції заявив, що у Верховній раді вже 30 жовтня зареєструють законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у КСУ.
30 жовтня голова КСУ Олександр Тупицький закликав президента зустрітися з ним та обговорити нинішню політичну кризу, яка склалася після скасування КСУ деяких антикорупційних норм.
2 листопада Зеленський виступив перед фракцією «Слуга народу» та поставив вимогу підтримати його пропозицію перезавантаження КСУ.
9 грудня президент звернувся до Верховної ради з проханням не розглядати ініційований ним законопроєкт про перезавантаження КСУ до отримання висновків Венеційської комісії.
26 січня 2021 року голова Верховної Ради України Дмитро Разумков направив до Венеційської комісії запит про отримання висновків щодо проєкту закону «Про конституційну процедуру» та альтернативного законопроєкту.
4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, тепер за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі. У ЄС зазначили, що вважають відновлене покарання недостатнім запобіжником.
