20 жовтня 2024 року у Молдові відбувався загальнонаціональний референдум щодо вступу в ЄС. Кандидатами-лідерами за попередніми підсумками першого туру президентських виборів, центрвиборчком країни називає чинну президентку Маю Санду та колишнього генерального прокурора Олександра Стояногло.
Про це розповідає NewsMaker.
Результати першого туру президентських виборів
На президентських виборах у Молдові було 11 кандидатів, серед яких чинна президентка Майя Санду — вона просуває проєвропейський вектор руху країни. За неї проголосували 41,84% виборців.
Натомість за її головного опонента, Олександра Стояногло, якого підтримують проросійські опозиційні партії, голоси віддали 26,35% громадян.
На третьому місці опинився Ренато Усатий, очільник партії «Наша партія», якого вважають проросійським політиком з громадянством рф, з 13,77% голосів.
Щоб кандидата визнали президентом Молдови, потрібно набрати понад 50% голосів у першому турі. Якщо цього не стається, то 3 листопада у Молдові відбудеться другий тур президентських виборів.
Результати референдуму
На референдумі про євроінтеграцію Молдови громадян запитали: «Чи слід закріпити в конституції країни мету про вступ до ЄС».
Проголосували «за» 49,88% громадян, а 50,12% проголосували «проти».
Санду заявила про безпрецедентні фальсифікації
Чинна президентка вважає, що на виборах та референдумі у Молдові не було чесного політичного процесу.
Санду стверджує, що влада має докази масштабної купівлі голосів.
«У нас є докази та інформація, що кримінальне угруповання збиралося купити 300 тис. голосів. Це безпрецедентне шахрайство, яке має на меті скомпрометувати демократію», — заявила вона, назвавши це «шахрайством безпрецедентного масштабу».
У промові Мая Санду наголосила, що «сьогодні, як і в останні місяці, свобода і демократія в Молдові зазнали безпрецедентної атаки. Кримінальні угруповання, об'єднавшись із іноземними силами, атакували нашу країну брехнею та пропагандою».
Вплив росії на вибори в Молдові
Віцепремʼєр-міністр Молдови Крістіна Герасимова заявила, що росія вклала майже €100 млн у спроби зірвати президентські вибори та референдум про вступ до ЄС.
За її словами, Кремль проводив у Молдові операції з дезінформації та дестабілізації, а також підкуповував виборців. Інші чиновники в Кишиневі останніми тижнями також помічали низку випадків очевидного втручання росії у виборчий процес у Молдові через саботаж і підкуп голосів.
Раніше в жовтні Чернаутяну заявив, що Кремль заплатив майже 130 тис. людей (5% населення Молдови), щоб ті підтримували проросійських політиків.
Натомість Кремль категорично відкидає звинувачення у втручанні в президентські перегони в Молдові. У рф тим часом звинувачують уряд Молдови у проведенні «агресивної антиросійської політики» через прагнення країни відійти від Москви та приєднатися до ЄС.
Молдова прагне приєднатися до Євросоюзу до 2030 року. Країна розраховує на підтримку Заходу в боротьбі з російським втручанням. Мета Молдови вступити до блоку до кінця десятиліття є доволі амбітною, оскільки країні доведеться подолати чимало викликів на шляху до членства в ЄС, зокрема корупцію в системі судочинства.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
