Сполучені Штати та інші країни провели глобальний кліматичний саміт за участі президента Джо Байдена. Вони констатували, що треба зменшити викиди парникових газів для боротьби з глобальним потеплінням, повідомляє Reuters.
Байден сказав на онлайн-зустрічі: «У цьому десятилітті ми повинні приймати рішення, які дозволять уникнути найгірших наслідків кліматичної кризи».
Президент США оприлюднив мету зменшити викиди на 50%-52% від рівня 2005 року на початку саміту.
У дводенному кліматичному саміті, який стартував у День Землі, взяли участь лідери 40 країн, серед них і найбільш відповідальні за викиди — Китай, Індія та РФ.
Сполучені Штати, другі за величиною викидів у світі після Китаю, прагнуть повернути собі лідерство у світі в боротьбі з глобальним потеплінням.
Технічні проблеми: виступ Макрона на кліматичному онлайн-саміті перервав Путін
На кліматичному онлайн-саміті стався конфуз, повідомляє DW. Виступ президента Франції Еммануеля Макрона 22 квітня через технічну несправність перервали промовою президента РФ Володимира Путіна.
Завчасно записане відеозвернення Макрона якраз транслювали, коли раптом держсекретар США Ентоні Блінкен сказав: «Дякую, пане президенте. Зараз я передаю слово президенту Російської Федерації Володимиру Путіну».
Путін, якого підключили у прямому ефірі через відеозв’язок, скоріше за все, не очікував включення саме тоді. Після оголошення виникла незручна пауза, поки глава Кремля нарешті заговорив.
«У нас були технічні складнощі», — сказав Блінкен і приніс вибачення після виступу Путіна, а потім знову транслював виступ Макрона.
Як пише агенція AFP, від самого початку віртуального саміту виникли технічні проблеми. Зокрема, виступ віцепрезидента США Камали Харріс показали двічі.
Через кліматичну кризу «посилюється конкуренція за ресурси» — міністр оборони США
Під час саміту міністр оборони Сполучених Штатів Ллойд Остін заявив, що зміна клімату є «екзистенціальною» загрозою національній безпеці США.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», він сказав: «Сьогодні жодна країна не може бути в надійній безпеці без вирішення проблеми кліматичної кризи. Ми стикаємося з усілякими загрозами в нашій роботі, але лише деякі з них дійсно заслуговують того, щоб називатися екзистенційними. Такою є кліматична криза».
Міністр пояснив, що через танення Арктики посилюється конкуренція за ресурси і вплив у регіоні. А ближче до екватора підвищення температури й екстремальні погодні явища в Африці і Центральній Америці загрожують мільйонам людей посухою, голодом і переселенням.
За словами Остіна, за останні кілька років Пентагон стикався з наслідками зміни клімату для військових об'єктів.
Серед них був ураган «Майкл» 2018 року, який «завдав мільярди доларів збитку військово-повітряній базі Тиндалл у Флориді», і сильна повінь річки Міссурі в 2019 році, що пошкодила військово-повітряну базу Оффатт (штат Небраска).
Байден закликав до амбітнітних кліматичних цілей
Байден під час свого виступу наголосив, що запросив 40 глав держав і урядів, щоб економічно найсильніші держави взяли на себе ініціативу у боротьбі з глобальним потеплінням. Він закликав політиків до фінансування кліматичних програм і запевнив, що Штати у цьому подадуть приклад.
Політик заявив, що нова мета США — нульові викиди до 2050 року, і що інші країни також повинні наслідувати ці амбіції.
«Давайте побіжимо в цій гонці, виграємо стійкіше майбутнє, ніж ми маємо зараз, подолаємо екзистенційну кризу нашого часу», — цитує The Guardian президента США.
Байден заявив, що перехід до чистої енергетики створить «мільйони добре оплачуваних робочих місць у профспілках», а країни, які протистоять кліматичній кризі, «отримають економічні вигоди від майбутнього буму чистої енергії».
Адміністрація Байдена окреслила новий план подвоєння обсягу фінансування, яке США надають країнам, що розвиваються, аби вони адаптувалися до наслідків посух, повеней та інших кліматичних лих.
Інші заможні країни та приватний сектор повинні перевести фінансування з викопного палива на чисту енергію, сказав Байден. «Цей момент вимагає терміновості — хороші ідеї та добрі наміри є недостатньо гарними. Нам потрібно забезпечити фінансування, державне та приватне, щоб реагувати на момент зміни клімату та (забезпечити) хороші робочі місця, міцну економіку та безпечніший світ», — сказав президент.
Після Байдена виступали світові лідери, серед них і президент Китаю Сі Цзіньпін, який закликав країни бути «відданими гармонії між людиною і природою» і заявив, що Китай досягне «пікових» викидів швидше, ніж інші великі економіки.
Японський прем'єр-міністр Йошіхіде Суга сказав, що до 2030 року країна скоротить викиди на 46%, виходячи з рівня 2013 року. Це збільшення попереднього зобов'язання японців. Тим часом Південна Корея пообіцяла більше не фінансувати зарубіжні вугільні проекти.
Канада також підвищила свою мету — до 40%-45% скорочення викидів до 2030 року, виходячи з рівня 2005 року.
США намагаються відновити міжнародний авторитет після того, як Трамп вивів країну з Паризької кліматичної угоди. Свого часу 45-й президент США зупинив участь країни у міжнародних зусиллях зі скорочення викидів.
