Пентагон додав дев'ять китайських фірм до списку компаній, які нібито пов'язані з китайськими військовими. Їх заборонили інвестувати. Серед фірм — виробник смартфонів Xiaomi Corp та виробник літаків Comac.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на відповідний документ адміністрації Трампа.
Компанії додали до так званого «чорного списку» підприємств, які, ймовірно, працюють на військову промисловість Китаю.
Адміністрація Трампа цією дією знову вдарила по Китаю та його найбільшим фірмам. Санкції проти чиновників та компаній вона запроваджує за ймовірні агресивні дії КНР в Південно-Китайському морі.
Ці кроки ще більше посилять напруженість у стосунках з Китаєм, стратегічним суперником Вашингтона в Азії, за кілька днів до того, як обраний президент Джо Байден вступить на посаду в середу.
Команда переходу Байдена дії Трампа не коментує.
Керівники державних підприємств, чиновники Комуністичної партії Китаю та військові, а також нафтовий гігант CNOOC зіткнуться з новими обмеженнями за те, що КНР нібито тисне на держави, що претендують на Південно-Китайське море.
Високопоставлені американські чиновники заявили журналістам у четвер, що нові обмеження проти CNOOC не стосуватимуться сирої нафти, переробленої палива та рідкого природного газу. Вони не застосовуватимуться до існуючих спільних підприємств США і CNOOC, які не працюють у Південно-Китайському морі.
Ці компанії в США відтепер не можна інвестувати. Це змусить американських інвесторів позбавитись акцій фірм, включених до чорного списку, до 11 листопада 2021 року.
Акції Xiaomi впали на 8% на початку п'ятничних торгів.
Посольство Китаю відповіло на санкції. Воно звинувачує Вашингтон у «наклеюванні політичних та ідеологічних ярликів на економічні та торгові питання та використанні державної влади для боротьби з іноземними компаніями під приводом національної безпеки».
Сполучені Штати давно виступають проти територіальних претензій Китаю в Південно-Китайському морі — потенційно багатій ресурсами зоні, яка також є стратегічним торговим шляхом. Вашингтон звинувачує Пекін у «залякуванні» В'єтнаму та Філіппін, які висувають претензії на регіон.
Китай звинувачує Вашингтон у спробі дестабілізувати ситуацію — КНР відправляє військові кораблі та літаки до Південно-Китайського моря.
«США — на стороні держав-претендентів на Південно-Східну Азію, які прагнуть захищати свої суверенні права та інтереси відповідно до міжнародного права», — заявив державний секретар Майк Помпео, коли оголошував про санкції.
Помпео сказав, що Вашингтон вводить візові обмеження для керівників китайських державних підприємств та чиновників Комуністичної партії Китаю та флоту.
За його словами, санкції були спрямовані проти тих, хто «відповідальний або є співучасником будівництва або мілітаризації спірних аванпостів у Південно-Китайському морі. Або тих, хто використовував примус проти держав Південно-Східної Азії для обмеження їхнього доступу до морських ресурсів».
Міністерство торгівлі звинуватило китайську CNOOC у переслідуванні морської розвідки, яку проводить В’єтнам, та видобутку нафти і газу в Південно-Китайському морі.
Окрім Comac та Xiaomi, Пентагон додав до списку Advanced Micro-Fabrication Equipment Inc (AMEC), Luokung Technology Corp, Пекінський інвестиційний центр розвитку Zhongguancun, GOWIN Semiconductor Corp, Grand China Air, Global Tone Communication Technology Co Ltd та China National Aviation Holding.
У своїй заяві Xiaomi заявила, що компанія «не належить і не контролюється китайськими військовими».
Минулого тижня Китай опублікував нові правила протидії «невиправданим» законам та обмеженням, накладеним іноземними країнами на китайські компанії. КНР обіцяє оцінити потенційні порушення міжнародного права та пропонує компаніям підтримку.
Адміністрація Трампа здійснила декілька економічних ударів по Пекіну останніми днями, при цьому Міністерству фінансів пом'якшило жорстку політику, до якої прагнули інші американські відомства.
У середу міністерство відмовилося від планів включення китайських технологічних гігантів Alibaba, Tencent і Baidu до чорного списку.
У четвер Казначейство також видало загальну ліцензію, яка звільняє біржі цінних паперів США від заборони інвестицій у нещодавно внесені до чорного списку китайські компанії. Відстрочка триває рік з дати їх додавання до чорного списку, але ліцензія не уточнює, що буде після цього періоду.
Нагадаємо, це не перший випадок протидії влади США китайським компаніям. Раніше Huawei була звинувачена у допомозі владі Ірану стежити за населенням у власній країні. Дональд Трамп також заявляв, що дії Huawei за межами Китаю становлять загрозу національній безпеці країн.
