Як пандемія COVID-19 вплинула на кількість самогубств в Україні (інфографіка)
УНІАН

Пандемія COVID-19 у 2020 році змінила життя більшості українців. Їм довелось пристосовувати свої звички до умов карантину. Дехто залишився без роботи, а дехто і втратив близьких.

Chas News поцікавився, чи вплинув психоемоційний фон коронавірусного року на кількість самогубств у країні.

Дані, які нам надали у МВС, свідчать, що суїцидів у 2020 році було навіть дещо менше, ніж роком раніше, — 7654 проти 7730 у 2019-му.

Втім, психологи кажуть, що соціально-економічні фактори пандемії коронавірусу безперечно були серед причин самогубств минулого року.

Східні області лідирують

У 2020 році найбільше людей покінчили життя у Дніпропетровській області (745 випадків), найменше — в Тернопільській (108).

Зелені стрілки вказують на зменшення кількості випадків, червоні — на їхнє збільшення / Марія Ємельянова, Chas News

У Харківській області наклали на себе руки 597 людей, в Одеській — 523, у Запорізькій — 500, у Київській — 461, в Донецькій — 450. Згідно з інформацією Міністерства внутрішніх справ, у східних регіонах країни сталося більше самогубств, ніж у західних.  

Наприклад, у Львівській області скоїли суїцид 272 особи, у Івано-Франківській — 190, у Закарпатській — 165, у Чернівецькій — 111.

Життя після локдауну

Психолог Аліна Даневич каже, що на психічний та емоційний стани українців вплинули соціально-економічні фактори пандемії коронавірусу. За її словами, великі економічні кризи спричиняють сплеск самогубств.

Даневич наголосила: війна на Донбасі також викликає стресовий стан «катастрофічного масштабу». Саме тому у східних областях більше людей звели рахунки з життям.

«Необхідність кинути все нажите і переїхати в невідомість… Спочатку людина, ймовірніше, мобілізується, щоб вижити. Проте з часом на фоні хронічного виснаження нервової системи ризик самогубств, на жаль, зростає», — зазначила вона.  

Через близькість до лінії фронту у східних областях більше людей наклали на себе руки — психологиня / УНІАН

Психолог радить використовувати «коло ресурсів», щоб покращити психічний стан. До нього відносяться «спорт, прогулянки, смачна їжа, кіно, книжки» тощо. Тобто час від часу потрібно займатися тим, що надає сил рухатись далі.  

«Депресія — важке захворювання. Якщо у вас погіршений настрій два тижні чи більше, немає сил на звичні справи, тоді звертайтеся до фахівців — психотерапевтів та психіатрів. Це може врятувати вам життя», — наголосила Даневич.

Сила психосоматики

Людині потрібен здоровий імунітет, щоб убезпечити себе від хвороб. Імунна система бореться з COVID-19 так само, як і з іншими патогенами. Імунолог Борис Донськой каже, що організмові важливо тільки вчасно розпізнати хворобу, потім сформувати імунну пам’ять і вже надалі чинити супротив.

Побічні ефекти. Чому люди вмирають після щеплень від COVID-19

Однак клінічна депресія та постійні стреси здатні погіршити імунітет, запевняє фахівець з імунології.

«В організмі людини все взаємоповязано. Якщо у людини клінічна депресія, вона починає вести інший спосіб життя, режим харчування. Це все вторинно впливає на всі системи і органи, зокрема й на імунітет. Стрес впливає негативно на настрій, травлення, серцево-судинну систему, оскільки активність людини різко зменшується», — наголосив він.

Потрібно вакцинуватись від відомої кількості хвороб, згідно з рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я, говорить Донськой. Таким чином людина покращить імунітет і в результаті врятує власне життя.    

Помпео заявив, що коронавірус виник в китайських держлабораторіях