Майбутня зима 2026–2027 років може стати для України найважчою від початку повномасштабного вторгнення росії. Подальші удари по енергетичній інфраструктурі створюють ризик гуманітарної катастрофи.
Про це заявив адміністратор Програми розвитку ООН та заступник генерального секретаря ООН Александер Де Кроо в інтерв’ю BBC.
За його словами, росія систематично атакує цивільну й енергетичну інфраструктуру України. Тому зараз тривають «перегони з часом»: пошкоджені електромережі та генерувальні об’єкти намагаються відремонтувати до різкого зниження температури.
«Ця зима буде найважчою від початку війни», — попередив Де Кроо.
Чому зима 2026–2027 років може бути найскладнішою
Представник ООН наголосив, що Україна входить у новий опалювальний сезон із дуже слабких стартових позицій. Причиною стали численні російські атаки на електростанції, підстанції, теплову та іншу критичну інфраструктуру.
Під час офіційного виступу в Києві Де Кроо повідомив, що російські удари зачепили приблизно половину генерувальних потужностей України.
Від стабільної роботи енергосистеми залежить не лише освітлення будинків. Електроенергія необхідна для:
- роботи систем централізованого опалення;
- водопостачання та каналізації;
- функціонування лікарень і медичного обладнання;
- роботи шкіл, підприємств і громадського транспорту;
- мобільного зв’язку та інтернету;
- приготування їжі й обігріву помешкань.
Якщо через нові удари люди надовго залишаться без електроенергії, тепла й води, ситуація за низьких температур може наблизитися до гуманітарної катастрофи, зазначив Де Кроо.
Це попередження стосується стану енергетики та можливих наслідків російських атак, а не прогнозу погоди на всю зиму.
Енергетичні об’єкти відновлюють під загрозою повторних ударів
Українські енергетики продовжують ремонтувати пошкоджені об’єкти, однак роботи часто доводиться зупиняти через повітряні тривоги та загрозу повторних атак.
За словами Де Кроо, працівники усвідомлюють, що відновлюють інфраструктуру, яка може знову стати мішенню. Це значно ускладнює ремонти та скорочує час, протягом якого фахівці можуть безпечно працювати на об’єктах.
ПРООН допомагає Україні відновлювати пошкоджені частини енергосистеми та розвивати децентралізовану генерацію. Йдеться про невеликі джерела електроенергії, які розміщують у різних місцях, тому їх складніше одночасно вивести з ладу.
За даними ПРООН, завдяки реалізованим програмам близько 6,6 млн людей зберегли доступ до електроенергії, опалення, водопостачання та санітарних послуг. Від початку повномасштабної війни організація залучила на роботу в Україні $1,3 млрд.
Якою була попередня зима в Україні
У звіті ООН про атаки на енергетичну інфраструктуру й ситуацію з правами людини зазначено, що протягом зими 2025–2026 років російські війська систематично били по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії.
Пошкодження спричиняли аварійні й планові відключення, які охоплювали мільйони людей. У найскладніші періоди споживачі в окремих регіонах отримували електроенергію лише на кілька годин на добу.
Атаки також пошкодили об’єкти централізованого теплопостачання. Сотні тисяч українців залишалися без тепла та гарячої води протягом кількох тижнів, тоді як температура повітря опускалася нижче −20°C.
Через знеструмлення виникали проблеми з подаванням води у багатоповерхівки, роботою лікарень і навчальних закладів. Найбільше від наслідків атак потерпали літні люди, особи з інвалідністю, родини з дітьми та мешканці прифронтових територій.
Як Україна готується до зими 2026–2027 років
Попри застереження ООН, українська влада заявляє, що підготовка до опалювального сезону триває за планом.
Станом на початок вересня готовність житлового фонду становила 79,2%. За даними Кабінету Міністрів, до зими підготували понад 114 тис. житлових будинків із майже 144 тис. запланованих.
Готовність основних об’єктів становить:
- житлові будинки — 79,2%;
- школи, дитячі садки та медичні заклади — 86,5%;
- котельні — майже 83%.
До роботи вже підготували 14 194 котельні, понад 13,3 тис. км теплових мереж, 2,9 тис. водопровідних насосних станцій і понад 8,3 тис. свердловин.
У громадах ремонтують системи теплопостачання, замінюють аварійні ділянки мереж, формують запаси палива та готують резервне обладнання.
Особливу увагу приділяють прифронтовим регіонам, де критична інфраструктура працює під постійною загрозою обстрілів.
Не всі регіони встигають виконувати плани
Прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив пришвидшити реалізацію регіональних планів стійкості.
Під час засідання координаційного центру з’ясувалося, що в окремих областях роботи зі спорудження захисних конструкцій і під’єднання резервного обладнання відстають від затверджених графіків.
Уряд доручив посилити контроль за кожним об’єктом та завершити основні роботи до початку опалювального сезону.
Ще у квітні президент Володимир Зеленський наголошував, що ніхто не може достеменно передбачити ситуацію наступної зими. Тому регіони мають підготувати резервні джерела електроенергії й тепла, захистити ключові об’єкти та забезпечити можливість швидкого відновлення після ударів.
ООН готує допомогу для 2,1 млн українців
Організація Об’єднаних Націй та гуманітарні партнери запустили план реагування на зиму 2026–2027 років.
Для його реалізації планують залучити $358,4 млн і надати допомогу 2,1 млн людей у період із жовтня 2026 року до березня 2027-го.
Програма передбачає:
- допомогу з опаленням;
- ремонт пошкодженого житла;
- забезпечення медичної допомоги;
- постачання продуктів;
- грошові виплати;
- підтримку евакуйованих і внутрішньо переміщених осіб.
У пріоритеті — жителі прифронтових громад, люди, які постраждали від атак на цивільну інфраструктуру, евакуйовані українці та найбільш уразливі групи населення.
В ООН наголошують, що підготовка до холодів має починатися до першого снігу. Досвід попередньої зими показав, що після російських ударів цілі райони можуть залишатися без електроенергії, опалення та води протягом днів або навіть тижнів.
