НЕ НА ЧАСІ / ІНТЕРАКТИВ
Чи зможете ви відрізнити сучасну Конституцію від радянської? Пройдіть тест та перевірте свої знання

Саме так! Щоправда, від цієї ідеї депутати швидко відмовились. У процесі обговорення законопроєкту про запровадження посади президента, який прийняли 5 липня 1991 року, норму про його заступника прибрали. Комуністичній більшості не сподобалося, що гіпотетично очолити державу зможе людина, за яку не голосували виборці.

Тільки-но уявіть. Володимир Зеленський — Вождь нації. Звучить! Такий варіант назви для посади голови держави пропонував у 1939 році в своєму проєкті Конституції один із лідерів ОУН Микола Сціборський. А українські депутати в 1991 хотіли ввести посаду віцепрезидента. Щоправда, від цієї ідеї вони швидко відмовились. У процесі обговорення законопроєкту про запровадження посади президента, який прийняли 5 липня 1991 року, норму про його заступника прибрали. Комуністичній більшості не сподобалося, що гіпотетично очолити державу зможе людина, за яку не голосували виборці.

Така посада можливо б пасувала Петру Порошенку (принаймні «гетьманом» його періодично називають як прибічники, так і опоненти). І цей варіант дійсно містився в одному з 15 проєктів, які пропонувалися в 1991 —1996 роках. Однак в Концепції нової Конституції мова йшла про посаду віцепрезидента. Щоправда, від цієї ідеї депутати швидко відмовились. У процесі обговорення законопроєкту про запровадження посади президента, який прийняли 5 липня 1991 року, норму про його заступника прибрали. Комуністичній більшості не сподобалося, що гіпотетично очолити державу зможе людина, за яку не голосували виборці.

Коротко і по суті. Так починалася Конституція УНР, прийнята 28 квітня 1918 року. Щоправда діяла вона менше доби. А от до 1996 року ми жили за брежнєвською Конституцією 1978 року. Після проголошення Незалежності до неї внесли багато змін, проте першу статтю депутати не займали. Звучала вона так: «Україна є загальнонародна держава, яка виражає волю й інтереси робітників, селян та інтелігенції, трудящих республіки всіх національностей».

Правильно! До 1996 року Україна жила за брежнєвською Конституцією 1978 року. Після проголошення Незалежності до неї внесли багато змін, проте першу статтю депутати не займали.

На щастя, ні. Про таку державу в 1939 році мріяв один із лідерів ОУН Микола Сціборський в своєму проєкті Конституції. До речі очолювати її мав Вождь Нації. А от до 1996 року ми за брежнєвською Конституцією 1978 року. Після проголошення Незалежності до неї внесли багато змін, проте першу статтю депутати не займали. Звучала вона так: «Україна є загальнонародна держава, яка виражає волю й інтереси робітників, селян та інтелігенції, трудящих республіки всіх національностей».

Такий цікавий варіант вигадали і прописали більшовики в першій радянській Конституції України 1919 року. Після цього комуністи ще тричі міняли Основний закон. Востаннє — в 1978 році. Ця Конституція і діяла до 1996 року. Після проголошення Незалежності до неї внесли багато змін, проте першу статтю депутати не займали. Звучала вона так: «Україна є загальнонародна держава, яка виражає волю й інтереси робітників, селян та інтелігенції, трудящих республіки всіх національностей».

Це вітання увійшло в масовий ужиток під час Революції Гідності. А в 1990-х роках воно ще не користувалося великою популярністю і здебільшого асоціювалося з націоналістами. Тож, Олександр Мороз, голова Соціалістичної партії, «Слава Україні» не кричав би. А сказав він просто: «Є Конституція!».

Усе правильно. Олександр Мороз тоді був небагатослівний. Він встиг сказали лише «Є Конституція!». А потім сесійна зала потонула в оплесках і депутати почали співати гімн України.

Ви мабуть забули, що про «муху» згадала Ірина Луценко, коли переплутала документи для виступу, з трибуни парламенту. А от Олександр Мороз 28 червня 1996 року нічого не плутав і особисто голосував «за» разом зі ще 314 депутатами. А коли побачив на табло позитивний результат, сказав інші два слова: «Є Конституція!».

Ці слова Олександр Мороз теж промовляв, але вже коли депутати проспівали гімн України. А відразу після успішного голосування він промовив лише два слова: «Є Конституція!». Потім сесійна зала потонула в оплесках і депутати почали співати гімн України.

34 — неправильна відповідь. Стільки статей мала найперша радянська Конституція. Та, в якій Україну проголошували «диктатурою пролетаріату і найбіднішого селянства». Діюча ж Конституція складається зі 161 статті.

Ура! Ви не тільки читали Конституцію, але й маєте гарну пам'ять на числа. Наш Основний закон дійсно складається з 161 статті, розміщеної в XІV розділах, а також з преамбули та перехідних положень з 17 пунктами.

7 — ніт! Ви мабуть дуже хочете жити у Нью-Йорку чи Лос-Анджелесі, бо саме стільки статей містить Конституція США (і ще 27  поправок). Це найкоротший Основний закон у світі, однак і його вистачає для стабільного функціювання американської політичної системи протягом вже 250 років. А у нас Конституція набагато детальніша і складається зі 161 статті.

470 — неправильна відповідь. Якби в нашій Конституції було стільки статей, то вона б стала найдовшою у світі. А поки що це почесне звання належить Конституції Індії. А ще вона містить 12 таблиць та 5 додатків. Основний закон України на даний момент складається зі 161 статті.

Правильно! В 1996 році він очолював комісію з доопрацювання Конституції, а в «конституційну ніч» протягом 14 годин за трибуною сесійної зали відстоював її положення. Після успішного голосування нардепи вийшли на вулицю і, наче рок-зірку, підкидали до гори Михайло Сироту під стінами Верховної Ради. «Батько української Конституції» загинув в автомобільній аварії 25 серпня 2008 року.

Ну він точно не «батько». В кращому випадку прапрападід. Та й його «Конституцію» назвати Конституцією можна лише з дуже великою натяжкою. Однак це вже зовсім інша історія. А «батьком» чинного Основного Закону називають нардепа Михайла Сироту. В 1996 році він очолював комісію з доопрацювання Конституції, у ніч з 27 на 28 червня протягом 14 годин із трибуни сесійної зали відстоював її положення. Після успішного голосування колеги, наче рок-зірку, підкидали до гори Сироту під стінами Верховної Ради.

Віктор Мусіяка — відомий український юрист, народний депутат кількох скликань та один із авторів діючої Конституції України. 28 червня 1996 року він саме святкував свій день народження. Однак попри всі заслуги почесне звання «батька» Основного Закону належить іншому парламентарю — Михайлу Сироті. В 1996 році він очолював комісію з доопрацювання Конституції, а потім протягом 14 годин із трибуни сесійної зали відстоював її положення. Після успішного голосування нардепи вийшли на вулицю і, наче рок-зірку, підкидали до гори Сироту під стінами Верховної Ради.

Ніт. Леонід Кучма й Олександр Мороз звісно відіграли важливу роль в історії Конституції. Так, перший 26 червня ініціював проведення референдуму для затвердження власного варіанту з суперповноваженнями для президента, а другий після цього оперативно організував розгляд у Раді парламентського варіанту документу. Однак почесне звання «батька» Основного Закону належить нардепу Михайлу Сироті. В 1996 році він очолював комісію з доопрацювання Конституції, а потім протягом 14 годин із трибуни сесійної зали відстоював її положення. Після успішного голосування нардепи, наче рок-зірку, підкидали до гори Сироту під стінами Верховної Ради.

Верховна Рада неодноразово приймала звернення, постанови та закони, які стосуються російської агресії проти України. Однак згадок про неї в Конституції немає. Натомість у статті 16 йдеться про аварію на ЧАЕС. У ній зазначено, що «подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу» є обов'язком держави.

То ви переплутали з Актом проголошення незалежності. Він саме і починається зі згадки про путч реакційної частини керівництва СРСР, яка намагалася повернути старі порядки. «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року», — так звучить початок історичного документу. А в Конституції йдеться про аварію на ЧАЕС. У статті 16 зазначено, що «подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу» є обов'язком держави.

У Другій світовій війні за різними підрахунками загинули від 8 до 10 млн українців. Це, безсумнівно, одна із найтрагічнищих сторінок в історії не лише України, але і людства загалом. Проте в Конституції згадується інша трагічна подія — аварія на ЧАЕС. У статті 16 зазначається, що «подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу» є обов'язком держави.

Усе вірно. В статті 16 Конституції України йде мова про аварію на ЧАЕС. У ній зазначається, що «подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу» є обов'язком держави.

Зараз кандидати на посади голови уряду та його членів ходять на співбесіди до Володимира Зеленського і він особисто приймає рішення, скільки міністри перебуватимуть на посаді. Однак, згідно з Конституцією, до формування складу Кабміну президент не має стосунку. Максимум — подає, але не затверджує, кандидатури на посади голів Міноборони та МЗС. Призначає та відправляє у відставку міністрів виключно Верховна Рада. А от президент має конституційне повноваження змінювати Генпрокурорів, проте також за згодою парламенту.

А ви шарите. Дійсно президент призначає та звільняє Генпрокурора. Володимир Зеленський це вже робив двічі. Спочатку призначив на посаду Руслана Рябошапку, а потім замінив його на Ірину Венедіктову. Щоправда, ці ротації він має робити за згоди Верховної Ради. Тобто спочатку депутати мають надати 226 голосів, а вже потім президент видає відповідний указ. Міняти ж склад Кабміну чи Конституційного суду та знижувати податки наш гарант відповідно до Конституції не має права.

Ноу. Зеленський обіцяв під час передвиборчої компанії завершити «епоху бідності», однак формально повноважень для цього в президента немає. Рішення про рівень цін на комунальні послуги для населення можуть приймати Верховна Рада, Кабмін та профільні регулюючі органи, однак ніяк не наш гарант. Проте це якщо говорити відповідно до букви закону (в даному випадку Основного), а от коли людина фактично контролює всі органи влади, то за свої обіцянки треба відповідати. Дозволено ж президенту призначати та звільняти Генпрокурора, але тільки за згодою парламенту.

Ви можете сказати, що Володимир Зеленський нещодавно звільнив двох суддів КСУ. Однак ніт — він цього не робив (формально), бо немає таких конституційних повноважень. Президент пішов обхідною дорогою та видав указ про скасування указів Віктора Януковича про призначення цих суддів. Звучить складно і не тільки для вас. Тож суперечки щодо законності такого рішення і досі тривають. А от що дійсно може президент, так це призначати та звільняти Генпрокурора, але виключно за згодою Верховної Ради.

Ви що смієтеся? Наразі в ЗСУ служать майже 32 тис. жінок, що складає 15,6% від загальної кількості військовослужбовців. З 2014 року їхня кількість в армії виросла вдвічі. А от заборонено в Україні використання праці жінок на небезпечних для їхнього здоров'я роботах (ч. 5 ст. 43). Хоча ця норма фактично не діє з 2017 року, коли МОЗ скасував наказ із переліком 450 небезпечних і відповідно заборонених для жінок професій.

Така норма дійсно прописана в ч. 5 ст. 43 Конституції. Звучить вона так: «Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється». Хоча зараз ця, по суті дискримінаційна для українок, норма фактично не діє. В 2017 році МОЗ скасував свій старий указ із переліком 450 небезпечних і відповідно заборонених для жінок професій. Так що тепер українкам формально дозволено водити бульдозери на будівництві, ремонтувати авіадвигуни, паяти по свинцю і ще багато чого.

Ви часом не сексист? Цю заборону скасували навіть в Саудівській Аравії ще три роки тому (вона діяла з 1957 року). Конституція України навпаки закріплює рівність жінок та чоловіків та забороняє будь-яку дискримінацію за ознакою статі. Хоча одна заборона в статтю 43 Основного закону все-таки прокралася. Звучить вона так: «Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється». Хоча зараз ця, по суті дискримінаційна для українок, норма фактично не діє. В 2017 році МОЗ скасував свій старий указ із переліком 450 небезпечних і відповідно заборонених для жінок професій.

Ні. В Україні за добровільної згоди жінки аборти дозволені в перші 12 тижнів вагітності, та за певних умов — протягом від 12 до 28 тижнів. А от у сусідній Польщі, попри масові протести в січні цього року, вступила в силу фактично повна заборона на аборти. В Конституції України прописана інша заборона — використання праці жінок на небезпечних для їхнього здоров'я роботах (ч. 5 ст. 43). Хоча ця норма фактично не діє з 2017 року, коли МОЗ скасував наказ із переліком 450 небезпечних і відповідно заборонених для жінок професій.

Хто як не вони? Ця обіцянка — перша, яку дають нардепи, складаючи присягу. Також вони зобов'язуються дбати про добробут українців та дотримуватися Конституції та законів України. А от підносити авторитет нашої держави у світі присягається президент.

Інколи здається, що наші народні обранці роблять протилежне, однак, складаючи присягу, вони насправді обіцяють дбати про добробут українців. Так само вони зобов'язуються боронити суверенітет і незалежність та дотримуватися Конституції та законів. А от підносити авторитет нашої держави у світі присягається президент.

Цей пункт депутати часто ігнорують, наприклад, коли кнопкодавлять у сесійному залі, беруть хабарі чи банально порушують правила дорожнього руху, однак у присязі вони все-таки обіцяють дотримуватися Конституції та законів. Так само вони зобов'язуються боронити суверенітет і незалежність та дбати про добробут українців. А от підносити авторитет нашої держави у світі присягається президент.

Так, цих слів нема в присязі нардепів. Може, це тому вони без докорів совісті періодично матюгаються, б'ються та роблять інші вчинки, які не личать парламентарям європейської країни. А от «підносити авторитет України у світі» присягається президент.

Близько, але ні. Про атмосферне повітря мова йде у 13 статті, яке разом із землею, її надрами, водними та іншими природними ресурсами проголошується правом власності усього Українського народу. А про основне національне багатство говориться у наступній статті Конституції. І це земля — наша рідна і найродючіша у світі.

Життя людини, а також її здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Але не багатством. Ця роль у Конституції відводиться землі — нашій рідній та найродючішій у світі.

Дніпро звісно і величний, і могутній, і ревучий. І без нього у нас були б великі проблеми з водою. Однак у Конституції він не згадується взагалі. А основне національне багатство — це українська земля, наша рідна та найродючіша у світі.

Так, це саме вона — наша рідна та найродючіша у світі. Тож не дивно, що стаття 14 звучить наступним чином: «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави».