Щороку на третій Адвент (Адвент — чотири неділі перед Різдвом, цього року третій Адвент припав на 11 листопада — Прим. ред.) шведи святкують день Святої Люсії. Хористи у складі Lucia tåget, «потягу Люсії», відвідують публічні заклади. Всюди випікають обожнювані багатьма булочки з шафраном і родзинками. Через це грудень у Швеції традиційно асоціюється з ароматом шафрану.
Але цього року святкування виглядає цілком не так. Попри те, що офіційних урядових заборон немає, громадяни з власної ініціативи обмежили градус фестивальності. Щоби зрозуміти всю трагічність ситуації з поширенням COVID-19, урядові приписи шведам не потрібні.
Всі дома
Церкви скасували всі публічні богослужіння до 22 грудня. Співи на пошану святої Люсії лунали лише через онлайн-трансляції. Традиційна фіка, тобто перерва на каву з шафрановими булочками, замкнулася в колі кожної окремої родини. Те ж саме очікує і на традиційний Julbord — різдвяну вечерю.
Якщо у вересні та на початку жовтня я ще мала можливість відвідати концерти джазової музики, які відбувалися для обмеженої кількості слухачів — не більше 50 людей в приміщенні — то листопадові й грудневі концерти перенесли на 2021 рік із промовистим реверансом від організаторів.
Утім, більшість тренажерних залів, спортивних та танцювальних студій продовжують працювати, хоча й намагаються обмежувати кількість людей, що одночасно перебувають у приміщенні. Усі без винятку ставляться до цього з розумінням.
Навіть більше, уряд не обмежує доступ до барів та нічних клубів. Бо такого штибу дозвілля більшість шведів здатні обмежити самі через високий рівень поінформованості та соціальної відповідальності.
Але найбільш варта подиву шведська практика маскового режиму. Це єдина країна ЄС (а, може, й світу), де надягати маски не вимагали жодного дня з початку коронакризи. Вимоги носити маски є хіба що в офісах окремих компаній, але це наказ керівництва самої компанії, а не спущена згори вказівка уряду. У громадських місцях та супермаркетах ніхто за маску вас не дискримінуватиме — як за її наявність, так і за відсутність. Головне — соціальна дистанція. І цієї суворої вимоги, слід віддати належне, дотримуються всі шведи. Це те, що робить шведський досвід унікальним.
Лікарів також бракує
Тим не менш, говорити, що шведи своїм «холодним» оптимізмом перемагають у війні з епідемією, поки що завчасно. У новинах постійно повідомляють про заповнені вщерть відділення реанімацій. Щодня я отримую розсилку від однієї з найбільших газет Швеції — Svenska Dagbladet (SvD), де зазначається про дедалі гострішу потребу відділень інтенсивної терапії державних лікарень у персоналі.
Щоб компенсувати нестачу лікарів, держава навіть звертається до керівництва приватних клінік, щоби вони відправляли свій медичний персонал у «відпустки» – під цим мається на увазі піклування про пацієнтів з COVID-19 у клініках державних.
Приміром, у приймальному відділенні Karolinska Huddinge — одного з кампусів університетської лікарні — спеціалісти в приймальному відділенні працюють за дуже жорсткою схемою: за 14 днів мінімум чотири нічних та чотири денних зміни по 13 годин кожна з обов’язковою перервою в 11 годин.
Наприклад: понеділок — з 7.00 до 20.00, вівторок — з 20.00 до 7.00, середа та четвер — удома, п’ятниця — з 20.00 до 7.00, субота — вихідний, у неділю знову з 7.00 до 20.00. Це критичні умови, викликані граничною завантаженістю персоналу.
Черговість нічних і денних змін негативно позначається на здоров’ї самих лікарів. Ба більше — їх часто викликають поза графіком, тому що хтось звільняється, а хтось сам злягає з коронавірусною інфекцією.
Взагалі, масове звільнення медичного персоналу з найбільш завантажених закладів є однією з найсерйозніших проблем у Швеції: з початку 2020 року з інфекційного відділення лікарні Danderyd звільнилися 34 медсестри з 50. Досвідчені лікарі й медсестри не витримують «пандемічного» графіку. Їм на зміну приходять молоді, високомотивовані, але не надто досвідчені колеги.
Лікарі, що працюють з COVID-пацієнтами, за 20 змін на місяць отримують доплату в €600. Але трапляється, що таку суму пропонують навіть за один позаурочний вихід — приміром, на Різдво.
Це майже місячна середня квартплата за економжитло в Стокгольмі — у такій собі «малосімейці». І навіть такі гроші подеколи не можуть компенсувати жертв, на які йде медичний персонал.
Чекаємо на вакцинацію
Вакцинація — одна з найгарячіших тем щоденних дискусій. Folkhälsomyndigheten — Агенція суспільного здоров’я Швеції — розробляє план, за яким першою чергою буде щеплено 600 тис. людей з трьох пріоритетних груп.
Перша включає осіб старше 70 років, які живуть у будинках людей похилого віку чи вдома, але під наглядом hemtjänst —соціальної служби. Друга — персонал, що працює в системі охорони здоров’я та соціальних службах і обслуговує людей з першої групи. До третьої групи належать дорослі, які живуть в одному домі з людиною, до якої приходять соціальні працівники.
Шведський уряд приєднався до рекомендацій Європейської комісії й планує закупити 1,8 млн доз вакцини компанії Moderna. Але за умов, що вакцина пройде всі необхідні тести та буде визнана безпечною і ефективною. Для забезпечення вакцинами всього населення Швеції аналогічна угода підписана з компаніями AstraZeneca, Janssen Pharmaceutica NV (Johnson & Johnson), Pfizer/BioNTech і CureVac.
Поки ж що з 1 грудня набули чинності більш жорсткі правила самоізоляції. Вимоги самоізоляції до 7 днів стосуються тих осіб, бодай один із членів родини котрих має позитивний результат ПЛР-тесту. Відтепер ця вимога поширюються і на дітей, які ходять у садочки і початкову школу.
Якщо людина мусить перебувати на самоізоляції через «ковідний статус» іншого члена родини і не може працювати дистанційно, держава через Försäkringskassan (страхову касу) покриває «лікарняні».
Зрештою, ймовірному загостренню психічних хвороб від коронакризи у Швеції приділяють увагу не менше, ніж поширенню самого вірусу. Точаться інтердисциплінарні дискусії з акцентом на те, що з цією групою патологій лікарі у світі точно ще не готові боротися з таким рівнем знань, як про саму пандемію.
Цілком усвідомлюю, що шведський досвід подолання коронакризи — результат історії цілих поколінь громадянського суспільства, шведських інститутів демократії та заслуженої довіри шведів до дій свого уряду. Але все одно хочу сподіватися, що нас із шведами об’єднує не лише забарвлення національного прапора, а й відповідальність за внесок кожного у боротьбу з пандемічними ризиками.
