Королева Єлизавета ІІ відзначає 95-й день народження. Вперше — без свого чоловіка принца Філіпа, який помер два тижні тому. На сьогодні вона найстаріший монарх у світі та найдовше перебуває на престолі в історії Великої Британії — вже 69 років. За період свого правління вона перетворилася на справжній символ британської монархії. І хоч Єлизавета не має реального впливу на політичне життя країни, вона сумлінно продовжує виконувати важливі церемоніальні функції та користуватися численними привілеями — подекуди дуже незвичними.
Королева та парламент
Єлизавета ІІ формально править одразу в 16 державах на трьох континентах. Крім власне Великої Британії, вона є королевою Канади, Австралії, Нової Зеландії та невеликої острівної країни в Тихому океані — Тувалу. Проте більшість її повноважень стосуються саме Сполученого Королівства. Реальна влада там належить парламенту і прем'єр-міністру, однак про королеву теж не забувають. Адже більшість призначень та законів формально приймають за її згоди.
Та й сам парламент не може розпочати роботу без дозволу Єлизавети. Щороку (за деякими винятками) саме королева відкриває сесії парламенту. За століття ця подія обросла великою кількістю традицій, яких сумлінно дотримуються. Так, перед прибуттям монарха Вестмінстерський палац обшукують королівські гвардійці з алебардами та ліхтарями, приділяючи особливу увагу підвалам — в пам'ять про розкриття Порохової змови 1605 року. Єлизавета прибуває до будівлі на кареті у супроводі кінної гвардії та заходить усередину через окремі ворота.
Саме дійство відбувається в залі засідань Палати лордів, адже до Палати громад вхід монархам суворо заборонений. Депутатів останньої на урочисте засідання кличе спеціальний пристав. При цьому по традиції перед його носом закривають двері, в які він має тричі постукати. Так ще раз демонструється незалежність нижньої, але головної, палати британського парламенту.
Коли усі депутати зберуться разом, королева виголошує тронну промову, в якій окреслює головні завдання уряду на найближчий рік. Проте текст її пише прем'єр, тож королеві фактично відводиться роль дуже поважного диктора. Формально британські монархи мають право розпуску парламенту, однак востаннє ним скористався в далекому 1830 році король Вільгельм IV.
Королівське вето
Як і більшість глав держав, британська королева має право вето. Усі ухвалені парламентом закони мають для набуття чинності отримати «королівське схвалення». Проте Єлизавета, як і десять її попередників, цим правом ні разу не користувалися. Востаннє вето наклала королева Анна в 1708 році — за наполяганням уряду вона заблокувала закон про створення шотландської міліції.
Також без санкції королеви Британія не може оголосити війну іншій державі. Проте з кінця XX ст. офіційно оголошувати війну в світі стало не модно. В останній раз подібне рішення приймав батько Єлизавети король Георг VI в 1939 році на початку Другої світової.
Повноваження британських монархів не обмежуються законодавчою роботою. Саме вони формально призначають прем'єр-міністрів, чи, якщо точніше, пропонують обраним політикам сформувати уряд. Проте і це право вже давно перетворилося на формальність. Тож в останні сто років королі та королеви сумлінно пропонують очолити уряд лідерам політичних сил, які мають більшість у парламенті.
Королева лебедів та дельфінів
У Єлизавети є багато титулів, подекуди дуже дивних. Наприклад, вона вважається «сеньйором лебедів». Тягнеться ця історія ще з ХІІ століття, коли англійські королі оголосили усіх лебедів-шипунів своєю власністю. Приймали відповідне рішення вони суто через власні гастрономічні інтереси. Адже ці птахи тоді вважалися делікатесами і були прикрасою королівського столу. В XV столітті монархи дозволили ловити лебедів компаніям виноробів та малярів.
Зараз птахів вже ніхто не їсть, проте вони і досі технічно вважаються власністю королеви. Щороку на Темзі у третю неділю липня розпочинається інвентаризація лебедів, яка триває п'ять днів. Представники королеви, а також компаній виноробів та малярів пливуть на човнах по річці та відловлюють усіх птахів. Їх зважують, перевіряють і позначають.
Лебеді, яких спіймали представники корони, залишаються без розпізнавальних знаків, окрім невеликого кільця, під'єднаного до бази даних Британського фонду орнітології. Винороби та маляри ж вдягають пернатим на другу лапку додаткове кільце, яким позначається приналежність птаха до їхніх компаній.
Інвентаризація лебедів завжди збирає багато глядачів. У 2009 році її відвідала і сама королева. Однак минулого року через карантині обмеження подію скасували.
Права королеви поширюються не лише на лебедів. Відповідно до закону 1324 року усі осетри, кити та дельфіни у прибережних водах Англії та Уельсу належать британській короні. Тож у разі вилову рибалки спочатку мають запропонувати їх королеві. Однак ці види зустрічаються біля Британії дуже рідко, а їх комерційний вилов заборонений. А якщо вони потрапляють у сітки випадково, рибалки зобов'язані їх випустити в море.
Королівські привілеї
Паспорти та водійські права у Сполученому Королівстві видаються від імені королеви. Сама ж собі вона їх видати не може, однак відсутність документів ніколи не заважала Єлизаветі керувати авто чи подорожувати за кордон.
Наприклад, за час свого правління королева відвідала 116 країн. При цьому вона стала першим британським монархом, який побував в Австралії та Новій Зеландії, а також виступив в американському Конгресі. При цьому, як повідомляється на офіційному сайті королівської родини, усі інші її члени паспорти мають.
Так само Єлизавета спокійно обходиться без водійських прав, хоча і добре почувається за кермом. Відповідний досвід вона отримала ще під час Другої світової, коли працювала механіком санітарного автомобіля. З тих часів королева і надалі полюбляє власноруч керувати транспортом. В 1998 році вона навіть влаштувала майстер-клас королю (тоді ще принцу) Саудівської Аравії Абдуллі у своїй шотландській резиденції. «Абдулла не звик, щоб за кермом сиділа жінка, не кажучи вже про королеву. Його нервозність лише посилилася, коли Єлизавета розганяла Land Rover по вузьких дорогах помістя, при цьому весь час розмовляючи. Через перекладача наслідний принц вмовляв її збавити швидкість та сконцентруватись на дорозі», — переповідав цю історію у своїх спогадах британський дипломат Шерард Каупер-Коулз.
Два дні народження
Єлизавета, як і її попередники на престолі, двічі святкує свій день народження. 21 квітня вона зазвичай проводить у родинному колі, а офіційний церемоніал обмежений артилерійськими салютами в центрі Лондона.
Офіційно з розмахом день народження королеви святкують у другу суботу червня. Традицію започаткував прапрадід нинішньої королеви. Едуард VII народився в листопаді і не хотів проводити масові гуляння за похмурої осінньої погоди. Тож офіційно своє народження він святкував у травні чи в червні. Його наступники вирішили продовжити цей звичай, проте дату кожен з них визначав окремо.
Офіційне святкування відзначається військовим парадом Trooping the Colour, в якому беруть участь 1400 військових у церемоніальних червоних мундирах та ведмежих шапках, 400 музикантів.
Розпочинається дійство від резиденції королеви в Букінгемському палаці, звідки учасники рухаються до вулиці Вайтголл, де відбувається парад кінної гвардії.
Раніше цей шлях королева долала верхи, проте в останні роки пересувається в кареті. Потім учасники повертаються до палацу, з балкону якого королева у супроводі родини вітає громадян та споглядає авіашоу королівських Військово-повітряних сил.
Проте минулого року святкування обох днів народження королеви звели до мінімуму через пандемію. Скасували артилерійський салют 21 квітня, червневий масштабний парад замінили невеликою церемонією у дворі Віндзорського замку. Сьогодні ж святкування також не проводиться, оскільки королева та її родина перебувають у траурі через смерть принца Філіпа.
