14 серпня в Одеському театрі опери та балету відгриміло відкриття 12-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Дами у вечірніх сукнях та кавалери у фраках і без вистоювали трьохгодинну чергу, щоби потрапити на червону доріжку та похизуватися вишуканим вбранням.
Не приховую: з цікавістю чекав на порцію свіжих фрікових фото, де жінки в пишних сукнях та хутряних манто позують, заграючи з фотографами. Та цього року не склалося! Не минуло й десяти років стьобу і висміювання одеської червоної доріжки, як наш бомонд узявся за розум. Звернувся за допомогою до стилістів, чи просто в Одесі різко закінчились всі стрази, але захід пройшов на гідному рівні. Жінки у лаконічних сукнях, з дорогими прикрасами, чоловіки у фраках та витримана палітра в одязі загалом — цьогорічний Одеський кінофестиваль став не схожим сам на себе!
Та казуси все ж були. І ми, звісно, не будемо говорити про те, як у глядацькій залі, святая святих театру, стали розносити канапки з ікрою та шампанське. Це нехай залишиться на совісті організаторів, а ми згадаємо про тих поодиноких бідось, що все ж таки помилились при створенні власних образів.
Глибокі декольте на червоній доріжці Одеського міжнародного кінофестивалю
Так вже повелось, що наші жінки люблять похизуватися своїми принадами, і цьогорічна доріжка не стала винятком. І річ навіть не в тому, що більшість робить це занадто відверто, а інколи й вульгарно. Справа, скоріше, в доцільності цієї демонстрації в умовах культурної події.Одним словом, фестиваль іще не почався, а подивитися вже було на що.
Чоловічий дрес-код на Одеському міжнародному кінофестивалі
З чоловічим дрес-кодом, здавалося б, все просто (це фрак) і помилитися в ньому може лише сліпий. Але ж ні, як і будь-де, з’являється когорта опозиціонерів.І бог з ними, якби це було щось вартісне. Але ж по факту це просто поганий смак, без ідеї, і навіть без достатнього епатажу.
Ще один бич подібних подій — невміння нашого «бомонду» комбінувати речі у своєму образі. Взуття, яке не пасує до плаття; сумочки та клатчі, не підібрані до пропорцій тіла; метелик у чоловіків не під костюм, а просто той, що лежав у шафі. Яскравий приклад модного промаху — жакардові штани з люрексовою ниткою, розраховані на гучні вечірки в стилі Studio 54, і вовняний клубний піджак, місце якому у заміському клубі чи на яхті. Ну що ж, зате видно дорогу бляху від ременя, якої за нормами дрес-коду, до речі, бути не повинно.
А буває і таке, що люди просто йдуть з пляжу, і вирішують зазирнути на світський вогник.
Як на мене, однією з найневдаліших зіркових появ на доріжці виявився вихід «Роксолани» — Ольги Сумської. Сноповидна сукня з дуже «тонкими» натяками на українські коди у вигляді калини і хатини, та оксамитовий клатч з вишитими трояндами перетворили зіркову актрису і телеведучу на жінку-промоутера з виставки досягнень народного господарства. Нести українську культуру — це дуже круто і почесно, але нести її потрібно стильно, а не стереотипно і з відставанням років на 20.
І наостанок про хороше.Напевно, найнеочікуванішим і найстильнішим образом одеської червоної доріжки став образ Ольги Полякової. Жінка, що носила золотий купальник з кокошником, і керувалася принципом «вирви око» при виборі гардеробу, з’явилася у витонченій та стильній сукні архітектурного крою, доповнивши свій образ коштовним гарнітуром. Цього вечора Ольга виглядала по-справжньому зірково з високою зачіскою і акцентними червоними губами. Уміє ж, коли хоче.
