404

Сторінку не знайдено

Теорія великого «Ба-бах!». За що вручають Шнобелівські премії

Цього тижня Україна отримала свої 15 хвилин слави в міжнародних ЗМІ. Спершу відомий актор Семюел Л. Джексон навчив користувачів Twitter української лайки, а потім дует вітчизняних вчених отримав Шнобелівську премію. Фізик Іван Максимов і математик Андрій Потоцький завоювали пародійну нагороду за те, що довели: черв'яки можуть вібрувати подібно до води. Звучить дивно, але «Шнобелівкою» нагороджували і за більш комічні дослідження і досягнення.

Це генітально

Ви чули, що говорять про чоловіків з великим розміром взуття? Не поспішайте з відповіддю. Правди у відомому упередженні небагато. У 1993-му канадські дослідники Керрі Сіміноскі і Джеральд Бейн з'ясовували, чи дійсно розмір пеніса пов'язаний з габаритами стопи. Залучивши до дослідження 63 чоловіків, після ретельного вивчення дійшли висновку: між кінцем та кінцівками є певний взаємозв'язок. Але не настільки сильний, щоби вважати розмір взуття надійним індикатором завидного нареченого. За своє дослідження Сіміноскі і Бейн були удостоєні Шнобелівської премії в галузі статистики. Щоправда, нагорода знайшла їх не відразу, а лише через пять років після публікації дослідження.

Це підло

«Якщо яка-небудь халепа може трапитись, вона таки трапиться», — гласить закон Мерфі, більш відомий як «закон підлості». Ми стикаємося з ним чи не щодня, коли двері метро закриваються перед самим носом або коли більш спритний глядач буквально з рук вихоплює останній квиток на довгоочікуваний фільм. Але найвідоміший приклад закону Мерфі — бутерброд, що завжди падає маслом донизу. Можна ставитися до цього твердження з іронією, але наука довела: саме так і відбувається в більшості випадків.

Заслуга належить британському фізику Роберту Метьюзу. Провівши серію розрахунків і експериментів, він дійшов висновку, що бутербродам справді «властива тенденція приземлятися маслом донизу за різних умов». Робота отримала «Шнобеля» з фізики в 1996-му році.

Це слизько

Кіногерої ковзались на банановій шкірці ще з 1915-го року, коли на екрани вийшов фільм Чарлі Чапліна «Біля моря». І хоча жарт давно перестав бути смішним, про нього все одно знають у всьому світі. В Японії у нього знайшлися шанувальники навіть в науковому співтоваристві. У 2012 році квартет місцевих дослідників вирішив розібратись, чи справді верхній шар банана так небезпечний для здоров'я. Виявилося, що так — шкірка істотно зменшує тертя, опиняючись між черевиком і лінолеумом.

Складно сказати, як поставилися до відкриття комедіанти і мультиплікатори, але членів шнобелівського комітету воно точно вразило. У 2014-му вони присудили премію японському колективу.

Це голосно

Та що ми все про фізику та про фізику? Адже «Шнобелівка» присуджується і в інших галузях. Навіть аналог премії миру є. У 2000-му році її отримав Королівський військово-морський флот Великобританії. Тоді командування вирішило трохи заощадити, заборонивши використовувати справжні снаряди під час навчання новобранців на кораблях. Замість цього моряки просто голосно кричали «Ба-бах!».

Що ж, це таки заслуговує премії миру. Адже наша планета стала би набагато безпечнішою, якби всі армії замінили будь-яку стрілянину на гучні вигуки.

Це дратує

Американський бізнес-консультант Джон Трінкаус був дуже дратівливою людиною. Молоді люди, що носять кепки козирком назад, водії, які не повністю зупиняються перед знаком «Стоп», покупці, які приносять на експрес-касу більше товарів, ніж дозволено, — все це і багато іншого виводило Трінкауса з себе. І свого роздратування він не приховував. Навпаки, ретельно записував свої відчуття і присвячував їм цілі звіти. Станом на 2003-й рік, коли Джон отримав Шнобелівську премію з літератури, на його рахунку було більше 80 таких робіт. Дратівливий автор помер в 2017-му році, доживши до 92 років. Може, саме тому, що не тримав емоцій у собі?