Отримати бан або видалення сторінки у Facebook — звична справа для сотень тисяч користувачів. Опублікував «не такий» пост, написав «не такий» коментар, або ж переклад твого імені виявився схожим на назву терористичної організації.
Наприклад, 2015 року соцмережа заблокувала акаунт інженера з Сан-Франциско Ісіди Анчалі. Дівчині не пощастило, адже її справжнє ім'я англійською пишеться Isis — так само, як і назва терористичної організації — ІДІЛ (англійською — ISIS).
В Україні блокування і видалення сторінок в соціальній мережі почастішали останніми роками. Блогери часто звинувачують у цьому так звані ботоферми. Chas News поспілкувався з Сергієм Марченком, користувачем Facebook, який критикував чинну владу. Його сторінку, де було 25 тис. підписників, мережа видалила.
Про видалення сторінки у Facebook
Протягом 10 років, поки я вів свою сторінку у Facebook, не отримав жодного бану чи зауваження від адміністраторів мережі. У травні 2021 прийшло перше попередження. Виявилось, що є проблема з постом, присвяченим економічному раднику голови Офісу президента — Тимофію Мілованову. Зміст мого допису був таким: з смішного дурника Мілованов перетворився на несмішного корупціонера.
Після попередження соціальна мережа затребувала підтвердження моєї особи: надіслав їм скан своїх документів. На це витратив приблизно два тижні. У підсумку мою сторінку просто видалили без можливості оскаржити рішення. В мене було 25 тис. підписників.
Намагався дізнатись, що ж я такого зробив, — але безрезультатно.
Хто винен у видаленні?
У мене немає прямих доказів, що у цьому винен Тимофій Мілованов та Офіс президента. Хоча там зараз працюють люди, відомі своїми ботофермами, які «виносять» усіх, хто їм не подобається. Моє видалення збіглося з хвилею атак на українських блогерів у Facebook. Наприклад, Борислав Береза говорив про атаки на його сторінку, Антон Швець і т. д.
(Редакція Chas News звернулась за коментарем до Тимофія Мілованова. Поки він не надав відповіді — Прим.ред)
З іншого боку, не думаю, що я такий великий критик влади, аби вони мене блокували. Мені здається, це просто особиста реакція Мілованова на мої дописи. У нас тривала історія стосунків. Спершу я його вітав з призначенням на посаду міністра — все було добре. Потім почав критикувати. За це він видалив мене з друзів та заблокував. Потім розблокував та додав в друзі знову. Та я знову написав кілька критичних постів про його діяльність. І він знову мене заблокував. Очевидно, що там щось особисте залишилося.
До самого Мілованова не звертався. Якщо чесно, з'ясовувати з ним стосунки не маю бажання, сторінку вже видалили — її назад не повернеш.
Ще одна з можливих підстав для видалення — мої пости під час революції та на початку війни. Не приховую, що писав, — і мені за це не соромно — що потрібно вбивати загарбників.
Про те, як запускав сторінку у Facebook
В мене був (і є) бізнес — рекрутингова агенція. Мені здавалося, що Facebook — середовище, де багато потенційних клієнтів. Почав писати на професійну тематику. Також помітив, що непогано «заходять» різноманітні жарти. Тому перестав писати виключно на професійну тематику, а наповнював сторінку особистими історіями. Аудиторія читачів росла. У 2012 році пережив інсульт, і написав пост, як цього можна уникнути. Отримав більше 5 тис. лайків і тисячі репостів. Так наростив кількість підписників. З часом почав активно писати про політику.
Про заробітки у соціальній мережі
У мене не дуже хороший сегмент для рекламних кампаній. Великі бренди не люблять, коли блогер багато пише про політику. Моя історія в Facebook, як на мене, не про рекламу, а про суспільство. Але завдяки соціальній мережі в мою компанію прийшли багато замовників. Тому якась монетизація, звісно ж, була.
Про те, чому створив нову сторінку у Facebook
У мене є аудиторія — ядро людей, які мене читають. Коли написав пост про те, що повертаюся, його поширили більше 2,5 тис. людей. Постом ділились навіть ті, з ким у мене різні політичні погляди. Наприклад, Тарас Козак з партії «Голос», яку я неодноразово «підстьобував». Поширили такого багато українських топблогерів. За перші кілька днів на нову сторінку підписалось майже 15 тис. користувачів.
Про інші соціальні мережі не роздумую. Вважаю, що Facebook — єдина соціальна мережа, яка дає мені можливість впливати на суспільство та доносити свою думку до друзів.
Втім, тепер я буду менше підставлятися і, звичайно, буду більш обережний. Не хочу, щоб мене вдруге видалили.
Про політичну кар’єру
Кілька партій мене запрошували до себе. Але я відмовився. Не хочу іти куди попало, і бути лише тим, хто тисне кнопки. Якщо я піду в політику, то лише з тою командою, в якій реально впливатиму на прийняття рішень.
Про моркву
Кілька років тому купив собі хату у селі. Коли неї було багато землі. Тоді і вирішив, що треба щось висадити, щоб вона не пустувала, — головне, щоб продукт був простим у догляді і його легко було продати. Так і вибрав моркву. Посадив, виросла, написав про це пост. У підсумку друзі та підписники почали купувати моркву та жартувати про це. Мабуть, зараз я один з найвідоміших вирощувачів моркви в Україні. Цього року крім моркви вирощую і кавуни.
Про те, чому підтримують президента Зеленського та партію «Слуга народу»
Вважаю, є два чинники. Перший — антирейтинг Петра Порошенка. Другий — люди більш за все не люблять визнавати свої помилки. Навіть коли вони обрали владу, яка обіцяла їздити на велосипеді, скасувати кортежі, віддати державні дачі дітям, підвищити зарплати вчителям і так далі. Впевнений, виборці Зеленського бачать — нічого з цього не виконано. Їм дуже тяжко відчувати себе обдуреними. Тому вони знаходитимуть для себе нові і нові виправдання, аби тільки не визнавати, що помилилися із вибором.
