4 листопада в український прокат вийшов фільм «Вічні». Незважаючи на роботу режисера Хлої Чжао, володарки «Оскара», та вражаючий каст, де знайшлось місце як голлівудським зіркам Анджеліні Джолі та Сельмі Хаєк, так і новачкам Баррі Кеогану та Річарду Меддену, у світі фільм зустріли досить холодно.
На більшості сайтів рейтинг супергеройського бойовика значно нижчий за найнудніші релізи MCU (Marvel Cinematic Universe), такі як перші дві частини «Тора» або ж нещодавньої «Чорної Вдови».
Chas News пропонує розібратися, що ж послужило такому холодному прийому критиків і чи справді «Вічні» такі погані?
Вічні — представники позаземної раси, які давно інтегрувались та живуть на Землі, допомагають розвиватися людству і захищають його від іншопланетних монстрів — девіантів.
Сюжет простий як п'ять копійок. Нам пропонують поглянути на «оріджин» команди з порятунку світу. Тут кожен має свої суперсили та унікальний набір рис характеру. І скелети в шафі, що накопичилися за тисячоліття присутності на Землі.
Незважаючи на всю простоту історії, одним з головних недоліків є темп оповіді. З чим це пов’язано? Назвемо причину так — перенаселення всесвіту Marvel.
«Вічні» — 26-й фільм кіностудії. За останні 15 років нам показали стільки героїв, що запам’ятати усіх майже нереально. Наприклад, у всесвіті Marvel космосом подорожують Вартові Галактики та Тор. Влітку 2021 у серіалі «Локі» глядачам показали Канга Завойовника, який керує усіма таймлайнами, а Доктор Стрендж у сольнику Людини-павука, який представлять у кіно взимку, відкриє Мультивсесвіт.
Складно прослідкувати за логікою цих хитросплетінь? Не брешіть собі — звісно, складно! Тому інтерес до чергових космічних месників-захисників слабшає.
Крім того, команда Вічних складається з 10 (!!!) героїв. Тож виникає потреба пояснювати історію та мотивацію кожного.
Через це фільм стрибає від динамічних екшн-сцен (яких недостатньо) до повільних діалогових, що втомлює навіть найуважнішого глядача.
У фільмі з'являється герой нетрадиційної орієнтації — Фастос — геній-винахідник, який не раз дарував людям нові приладдя та технології: від плуга до атомних бомб.
Про це, на жаль, розповідають злочинно мало, втім, концентрують увагу на тому, що Фатос живе зі своїм чоловіком та сином.
Крім представника ЛГБТ-спільноти у фільмі присутній персонаж Маккарі (Лорен Рідлофф) — супергероїня з надшвидкістю і перший глухий герой кіновсесвіту (у коміксах, до речі, цей персонаж — чоловік).
Безумовно, маючи багатомільйонну аудиторію, дуже важливо порушувати соціальні теми, які багатьох турбують і є чудовим інструментом для урізноманітнення персонажів.
Але складається враження, що нетрадиційна орієнтація — лише реверанс у бік толерантної повістки сьогодення, і жодним чином не впливає ні на характер героя, ні на сюжетні перипетії.
Така ж ситуація і з глухою учасницею команди Вічних — вона з’являється лише на початку та в кінці фільму. Її особливість ніяк не вписана у сюжетну канву.
Тож питання, яке схвилювало навіть американських критиків, звучить так: «Все це зроблено, щоб задобрити глядача, чи заради хорошого кіно?».
Хоча, маючи величезну кількість персонажів в історії, дуже складно вибудувати грамотний зрозумілий сторітелінг так, щоби кожен персонаж зміг адекватно проявити себе та ще й просунути історію вперед (або хоча б її доповнити). Але від Marvel ми звикли це вимагати, чи не так? Інколи здавалось, що навіть феміністичні і расові ідеї у «Капітані Марвел» та «Чорній пантері» були вписані більш талановито.
При перегляді стрічки кристалізуються два чітких враження — Marvel замахнулась на дуже масштабний проєкт і не змогла його «вивезти» (навіть попри зіркового режисера).
Через відсутність виразної структури складається відчуття, що фільм — скоріше збірка новел, ніж цілісний твір. І, варто зауважити, не всі вони цікаві. Тож динаміка просідає.
Замість вже звичного екшену автори «Вічних» сконцентрувались на чуттєвості та емоційності героїв. Наприклад, видання Rolling Stone в огляді стрічки стверджує, що надмірна чуттєвість героїв втомить вас до смерті. І з цим важко не погодитись.
У підсумку, одна з основних претензій до фільму — відсутність видовищності, яка залишилася в тіні експозиції героїв.
Навіть фінальна битва не відчувається чимось важливим. Мотивація деяких персонажів незрозуміла, а антагоніста, по суті, немає. «Не знаю за що, але буду боротись», — так коротко можна описати фінальні сцени.
Та навіть попри все, «Вічні» — не найгірший фільм Marvel. Тут присутні прекрасні візуальні рішення, хороша акторська гра (Анджеліна Джолі постаралась на славу). Крім того, очевидно, що «далі буде» і героїв розвиватимуть у наступних фільмах. А вони, у свою чергу, перетинатимуться з іншими героями MCU. Хоча б заради цього «Вічні» таки варті перегляду.
