НЕ НА ЧАСІ / ІНТЕРАКТИВ
Від варенухи до «Космополітену». Скільки у вашій крові проміле алкоекспертності?

А ви — експерт! За це треба випити! Кальвадос — це яблучний бренді, назва якого походить від департаменту Кальвадос, місцевості в Нижній Нормандії у Франції. Ліліан, головна героїня роману Еріха Марії Ремарка «Життя в борг», згадує цей алкогольний напій так: «Цю історію мені розповіла моя бабуся, коли мені було років десять. Вона випивала пляшку кальвадосу на день. Всі пророкували їй ранню смерть. Але вона жива досі. А пророки давно померли».

Арманьяк — це виноградний бренді, а кальвадос — яблучний. Він за назвою походить від департаменту Кальвадос, місцевості в Нижній Нормандії у Франції. Ліліан, головна героїня роману Еріха Марії Ремарка «Життя в борг», згадує цей алкогольний напій так: «Цю історію мені розповіла моя бабуся, коли мені було років десять. Вона випивала пляшку кальвадосу на день. Всі пророкували їй ранню смерть. Але вона жива досі. А пророки давно померли».

З німецької kirschwasser перекладається як «вишнева вода», оскільки цей бренді одержують після дистиляції сусла черешні разом з кісточками. А от кальвадос — це яблучний бренді, що за назвою походить від департаменту Кальвадос, місцевості в Нижній Нормандії у Франції. Ліліан, головна героїня роману Еріха Марії Ремарка «Життя в борг», згадує цей алкогольний напій так: «Цю історію мені розповіла моя бабуся, коли мені було років десять. Вона випивала пляшку кальвадосу на день. Всі пророкували їй ранню смерть. Але вона жива досі. А пророки давно померли».

Вітаємо, ви ведете абсолютно тверезе життя! Інакше б ви знали, що скотч — це шотландське віскі. Артюр Рембо називав «полином, що виріс на льодовиках» абсент, адже полин для найкращих марок цього напою у ХІХ ст. збирали на схилах долини Валь-де-Траверс у Швейцарії, яку в доісторичні часи утворили льодовики, що зійшли з гір.

Бінго! Артюр Рембо називав «полином, що виріс на льодовиках» абсент, адже полин для найкращих марок цього напою у ХІХ ст. збирали на схилах долини Валь-де-Траверс у Швейцарії, яку в доісторичні часи утворили льодовики, що зійшли з гір.

Вітаємо, ви ведете абсолютно тверезе життя! Інакше б ви знали, що джин — це дистильований спиртовий настій ягід ялівцю. Артюр Рембо називав "полином, що виріс на льодовиках" абсент, адже полин для найкращих марок цього напою у ХІХ ст. збирали на схилах долини Валь-де-Траверс у Швейцарії, яку в доісторичні часи утворили льодовики, що зійшли з гір.

Навіть не знаємо, чи це добре, але ви явно віддаєте перевагу «речовинам», а не бухлішечку. Аяваска з португальської перекладається як «ліана мертвих», оскільки її виготовляють з ліани Banisteriopsis caapi. Цей психотропний напій індіанці-шамани верхньої Амазонки використовують, щоб очистити тіло та розум, побачити майбутнє, а також поспілкуватися з пращурами. Артюр Рембо називав «полином, що виріс на льодовиках» абсент, адже полин для найкращих марок цього напою у ХІХ ст. збирали на схилах долини Валь-де-Траверс у Швейцарії, яку в доісторичні часи утворили льодовики, що зійшли з гір.

Бінго! «Я стільки читав про шкоду алкоголю, що вирішив назавжди кинути читати», — цитата Сергія Довлатова з повісті «Заповідник». У цьому ж творі письменник зазначив: «Про шкоду спиртного написані десятки книг. Про користь його — жодної брошури. Мені здається, даремно».

Непогана спроба. Однак фраза Сергія Довлатова з повісті «Заповідник» звучить так: «Я стільки читав про шкоду алкоголю, що вирішив назавжди кинути читати». У цьому ж творі письменник зазначив: «Про шкоду спиртного написані десятки книг. Про користь його — жодної брошури. Мені здається, даремно».

Пристрасть до паління часто оспівується в літературі, зокрема в творах Артура Конана Дойла чи Джона Р. Р. Толкіна. Однак фраза Сергія Довлатова з повісті «Заповідник» звучить так: «Я стільки читав про шкоду алкоголю, що вирішив назавжди кинути читати». У цьому ж творі письменник зазначив: «Про шкоду спиртного написані десятки книг. Про користь його — жодної брошури. Мені здається, даремно».

Ви дуже наївні. Щоб писати хороші книжки, потрібно дуже багато читати. Інакше не вийде. Про це ще «король жахів» Стівен Кінг розповідав у своїх «Мемуарах про ремесло». А от фраза Сергія Довлатова з повісті «Заповідник» звучить так: «Я стільки читав про шкоду алкоголю, що вирішив назавжди кинути читати». У цьому ж творі письменник зазначив: «Про шкоду спиртного написані десятки книг. Про користь його — жодної брошури. Мені здається, даремно».

Чесно кажучи, наклюкатися — не кращий варіант для тренування мозку. Фраза «Іn vino veritas» (з лат. «істина у вині») вперше зафіксована у праці давньоримського мудреця Плінія Старшого «Природнича історія». Він її вживає в такому значенні: «Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці».

Саме так! Фраза «In vino veritas» (з лат. «істина у вині») вперше зафіксована у праці давньоримського мудреця Плінія Старшого «Природнича історія». Він її вживає в такому значенні: «Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці».

Привід випити можна знайти завжди. Було б бажання. А от фраза «In vino veritas» (з лат. «істина у вині») вперше зафіксована у праці давньоримського мудреця Плінія Старшого «Природнича історія». Він її вживає в такому значенні: «Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці».

Цікава логіка. Напевно, вам подобається вислів «Друг — не той, хто напоїв, а той, хто похмелив». Фраза ж «In vino veritas» (з лат. «істина у вині») вперше зафіксована у праці давньоримського мудреця Плінія Старшого «Природнича історія» Там вона вживається в такому значенні: «Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці».

Ймовірно, ви просто випадково натиснули не на ту відповідь. Адже «М» — псевдонім глави таємної служби розвідки МЗС Великобританії. Ви справді думаєте, що хтось називатиме коктейлі на честь начальства? «Агент 007» назвав коктейль власного виробництва «Вечірня зірка» (англ. Vesper) на честь своєї дівчини Веспер Лінд. Напій складається з джина, горілки і білого вермуту. Цей коктейль — єдине, що нагадувало Джеймсу Бонду про його кохану та за сумісництвом подвійного агента. У кінці першого роману серії вона загинула.

Історію «бондіани» ви не знаєте. Графиня Тереза де Вінчензо фігурує у романі «На секретній службі Її Величності», а не в «Казино „Рояль“». Дівчина змогла полонити серце затятого холостяка Джеймса Бонда та навіть вийти за нього заміж. Проте коктейль на її честь він не називав. Навіть після її смерті у кінці роману. «Агент 007» назвав коктейль власного виробництва «Вечірня зірка» (англ. Vesper) на честь своєї дівчини Веспер Лінд. Напій складається з джина, горілки і білого вермуту. Цей коктейль — єдине, що нагадувало Джеймсу Бонду про його кохану та за сумісництвом подвійного агента. У кінці першого роману серії вона загинула.

Не фартануло! Марія Фройденштейн — подвійний агент, яка працювала на КДБ СРСР. В оповіданні «Власність леді» Джеймс Бонд описує її як «непривабливу дівчину» з «прищавою шкірою» та «плоскими грудьми». Про який коктейль може йтися? «Агент 007» назвав коктейль власного виробництва «Вечірня зірка» (англ. Vesper) на честь своєї дівчини Веспер Лінд. Напій складається з джина, горілки і білого вермуту. Цей коктейль — єдине, що нагадувало Джеймсу Бонду про його кохану та за сумісництвом подвійного агента. У кінці першого роману серії вона загинула.

Фаната «бондіани» видно одразу! «Агент 007» назвав коктейль власного виробництва «Вечірня зірка» (англ. Vesper) на честь своєї дівчини Веспер Лінд. Напій складається з джина, горілки і білого вермуту. Цей коктейль — єдине, що нагадувало Джеймсу Бонду про його кохану та за сумісництвом подвійного агента. У кінці першого роману серії вона загинула.

Мабуть, ви вже трохи перебрали, тому переплутали фентезійні світи! Вершкове пиво — улюблений напій Гаррі Поттера, який він з друзями пив у пабі «Три мітли». Серсея Ланістер же полюбляла червоне вино. Вона навіть якось заявила: «Я п'ю, бо мені подобається». Було справжнім задоволенням стежити на папері чи екрані, як пиячить королева Семи Королівств.

Мабуть ви вже трохи перебрали, тому переплутали фентезійні світи! Мірувор, як описано у серії книг «Володар перснів» Джона Р. Р. Толкіна, роблять ельфи з меду квітів, які ніколи не в'януть. Цей пахучий теплий настій надає сили і бадьорості. Серсея Ланістер же полюбляла червоне вино. Вона навіть якось заявила: «Я п'ю, бо мені подобається». Було справжнім задоволенням стежити на папері чи екрані, як пиячить королева Семи Королівств.

Ви маєте рацію! Серсея Ланістер полюбляла червоне вино. Вона навіть якось заявила: «Я п'ю, бо мені подобається». Було справжнім задоволенням стежити на папері чи екрані, як пиячить королева Семи Королівств.

Серсея Ланістер ненадовго все ж таки посіла трон, однак у Великій залі Червоного замку, а не на Олімпі. Нектар же — напій олімпійських богів, який давав їм вічну молодість і безсмертя. Серсея Ланістер же полюбляла червоне вино. Вона навіть якось заявила: «Я п'ю, бо мені подобається». Було справжнім задоволенням стежити на папері чи екрані, як пиячить королева Семи Королівств.

Навряд чи Буковскі був знайомий з російським «ершом», адже емігрував з Німеччини до США ще до Другої світової і не бачив, як п'ють радянські солдати. Хоча, чесно кажучи, смаки Буковскі не так вже і відрізняються. «Бойлерщик» — це дешевий бурбон, який запивають пивом. Далі — як пощастить. В одному з інтерв'ю Буковскі сказав: «Алкоголь дозволяє мені бути таким собі героєм, що широко крокує крізь час і простір».

Та ні. Де мартіні, а де Буковскі! Коктейль з горілки та мартіні полюбляв вишуканий «агент 007» Джеймс Бонд. Це він завжди просив барменів «збовтати, але не змішувати» інгредієнти цього напою. Буковскі ж міксував напої, керуючись не естетикою, а ефектом. «Бойлерщик» — це дешевий бурбон, який запивають пивом. Далі — як пощастить. В одному з інтерв'ю Буковскі сказав: «Алкоголь дозволяє мені бути таким собі героєм, що широко крокує крізь час і простір».

Саме так! «Бойлерщик» — це дешевий бурбон, який запивають пивом. Далі#nbsp— як пощастить. В одному з інтерв'ю Буковскі сказав: «Алкоголь дозволяє мені бути таким собі героєм, що широко крокує крізь час і простір».

А от і не вгадали! З темного міцного пива та легкого ігристого вина складається доволі вишуканий коктейль «Чорний оксамит». У 1861-му його створив один з барменів лондонського клубу Brook's. Він присвятив цей напій щойно померлому принцові Альберту, чоловіку королеви Вікторії. Буковскі ж міксував напої, керуючись не естетикою, а ефектом. «Бойлерщик» — це дешевий бурбон, який запивають пивом. Далі — як пощастить. В одному з інтерв'ю Буковскі сказав: «Алкоголь дозволяє мені бути таким собі героєм, що широко крокує крізь час і простір».

Ваша правда! «Смерть пополудні» — це коктейль на основі абсенту та шампанського. Таку ж назву має і есе письменника, що вийшло в 1932-му і присвячене традиціям іспанської кориди. Дядько Гем поділився інструкцією створення коктейлю: «Налий один джиґер абсенту у келих для шампанського. Додай охолоджене шампанське, аж поки воно не набуде опалової молочності. Повільно випий три-п'ять таких».

Дядько Гем дуже полюбляв цей напій. Втім, це рецепт класичного «Дайкірі». А «Смерть пополудні» — це коктейль на основі абсенту та шампанського. Таку ж назву має і есе письменника, що вийшло в 1932-му і присвячене традиціям іспанської кориди. Гемінґвей навіть поділився інструкцією створення коктейлю: «Налий один джиґер абсенту у келих для шампанського. Додай охолоджене шампанське, аж поки воно не набуде опалової молочності. Повільно випий три-п'ять таких».

Дядько Гем таки полюбляв цей напій. Втім, це рецепт класичного коктейлю «Кривава Мері». А «Смерть пополудні» — це коктейль на основі абсенту та шампанського. Таку ж назву має і есе письменника, що вийшло в 1932-му і присвячене традиціям іспанської кориди. Гемінґвей навіть поділився інструкцією створення коктейлю: «Налий один джиґер абсенту у келих для шампанського. Додай охолоджене шампанське, аж поки воно не набуде опалової молочності. Повільно випий три-п'ять таких».

Дядько Гем таки полюбляв цей напій. Втім, це рецепт класичного коктейлю «Маргарита». А «Смерть пополудні» — це коктейль на основі абсенту та шампанського. Таку ж назву має і есе письменника, що вийшло в 1932-му і присвячене традиціям іспанської кориди. Гемінґвей навіть поділився інструкцією створення коктейлю: «Налий один джиґер абсенту у келих для шампанського. Додай охолоджене шампанське, аж поки воно не набуде опалової молочності. Повільно випий три-п'ять таких».

Не зовсім. Будь-яке червоне вино, змішане з будь-яким міцним напоєм, Вєнєчка називав «Поцілунком тьоті Клави». Але є нюанси: «Перший поцілунок» — це комбінація сухого вина з «перцівкою». В той час як суміш самогону з портвейном — це «Поцілунок без любові», він же «Інесса Арманд».

За цю відповідь треба негайно випити! Саме так: «Поцілунок без любові» чи «Інесса Арманд» — це суміш самогону з портвейном. У той час як більш вишукану суміш сухого червоного вина з «перцівкою» Вєнєчка називав «перший поцілунок».

У психоделічний алкотрип вам відправлятися ще зарано! «Сльоза комсомолки» — набагато складніший коктейль. В нього входить суміш одеколонів «Лаванда», «Вербена», «Лісова вода», лак для нігтів, зубний еліксир та лимонад. Вєнєчка так описує його дію: «Людина, яка п'є просто горілку, зберігає і здоровий глузд, і тверду пам'ять або, навпаки, втрачає разом і те й інше. А у випадку зі «Сльозою комсомолки» просто смішно: вип'єш її сто грам, цієї «сльози» — пам'ять тверда, а здорового глузду наче й не було. Вип'єш ще сто грам — і сам собі дивуєшся: звідки взялося стільки здорового глузду? І куди поділася вся тверда пам'ять?» А банальна суміш самогону з портвейном — це «поцілунок без любові» чи «Інесса Арманд». Такий напій не здатен викликати таке екзистенційне прозріння, як «сльоза» — хіба що для розігріву підійде.

У психоделічний алкотрип вам відправлятися ще зарано! «Ханаанський бальзам» — це суміш денатурату, темного пива та політури. Вєнєчка так описує його дію: «Пити просто горілку, навіть з горлечка, — в цьому немає нічого, крім томління духу і суєти. Змішати горілку з одеколоном — в цьому є певний каприз, але немає ніякого пафосу. А ось випити склянку «Ханаанського бальзаму» — в цьому є і каприз, і ідея, і пафос, і крім того, ще метафізичний натяк». А банальна суміш самогону з портвейном — це «поцілунок без любові» чи «Інесса Арманд». Такий напій не здатен викликати таке екзистенційне прозріння, як «бальзам» — хіба що для розігріву підійде.

А ось і не вгадали! «Космополітен» постійно п'ють головні героїні серіалу «Секс у великому місті» — Керрі, Саманта, Шарлота та Міранда. А Цукерочка, героїня фільму «У джазі тільки дівчата», створила власну варіацію коктейлю «Мангеттен». Вона змішувала вермут, вишневий лікер і лід, а після цього мріяла, як колись зустріне «того самого багатого чоловіка, що пригостить її справжнім «Мангеттеном», який готують в однойменному клубі, де збираються найзаможніші мешканці Нью-Йорку. Справжній «Мангеттен» готують із віскі з жита, червоного солодкого вермуту та кількох крапель ангостури.

Правильно! Цукерочка, героїня фільму «У джазі тільки дівчата», створила власну варіацію коктейлю «Мангеттен». Вона змішувала вермут, вишневий лікер і лід, а після цього мріяла, як колись зустріне «того самого багатого чоловіка, що пригостить її справжнім «Мангеттеном», який готують в однойменному клубі, де збираються найзаможніші мешканці Нью-Йорку. Справжній «Мангеттен» готують із віскі з жита, червоного солодкого вермуту та кількох крапель ангостури.

Ні! Коктейль «Мартін і Льюїс» взагалі не містить алкоголю. Він фігурує у культовій стрічці режисера Квентіна Тарантіно «Кримінальне чтиво». Головна героїня Міа замовляє молочний коктейль за $ 5. Офіціант питає її: «Мартін і Льюїз» (двоє білих чоловіків, ванільний коктейль) чи «Еймос і Енді»" (двоє темношкірих, шоколадний коктейль)?". Вона обирає ванільний. А Цукерочка, героїня фільму «У джазі тільки дівчата», створила власну варіацію коктейлю «Мангеттен». Вона змішувала вермут, вишневий лікер і лід, а після цього мріяла, як колись зустріне «того самого багатого чоловіка, що пригостить її справжнім «Мангеттеном», який готують в однойменному клубі, де збираються найзаможніші мешканці Нью-Йорку. Справжній «Мангеттен» готують із віскі зі жита, червоного солодкого вермуту та кількох крапель ангостури.

Бачимо, ви все ж таки вирішили набратися до чортиків! «Сінгапурський слінг», що складається з джина, витриманого у діжках з-під хересу бренді, ананасового соку, соку лайма, гренадину, лікерів «Бенедиктин» і «Куантро», постійно п'ють герої роману Гантера Томпсона «Страх і відраза в Лас-Вегасі», до того ж чергуючи з мескалем та заливаючи все це пивом. «Цукерочка» ж, героїня фільму «У джазі тільки дівчата», створила власну варіацію коктейлю «Мангеттен». Вона змішувала вермут, вишневий лікер і лід, а після цього мріяла, як колись зустріне «того самого багатого чоловіка, що пригостить її справжнім «Мангеттеном»», який готують в однойменному клубі, де збираються найзаможніші мешканці Нью-Йорку. Справжній «Мангеттен» готують із віскі з жита, червоного солодкого вермуту та кількох крапель ангостури.

Козаки справді полюбляли горілку, настояну на кореневищах калгану. Наприклад, цей напій у творі «Енеїда» згадує Іван Котляревський: «І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку, куривсь для духу яловець». Втім, козак Чуб, герой повісті «Ніч перед Різдвом», найбільше любив «варенуху, перегінну на шафран». Цей напій настоювали на горілці з додаванням меду, груш і яблук, різних ягід і прянощів. Він з'явився на Лівобережній Україні у XVI столітті.

Козаки справді полюбляли наливку зі слив. Наприклад, цей напій у творі «Енеїда» згадує Іван Котляревський: «І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку, куривсь для духу яловець». Втім, козак Чуб, герой повісті «Ніч перед Різдвом», найбільше любив «варенуху, перегінну на шафран». Цей напій настоювали на горілці з додаванням меду, груш і яблук, різних ягід і прянощів. Він з'явився на Лівобережній Україні у XVI столітті.

Козаки справді не цуралися сирівця — слабоалкогольного напою бродіння, який нагадував щось середнє між пивом та квасом. Наприклад, цей напій у творі «Енеїда» згадує Іван Котляревський: «І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку, куривсь для духу яловець». Втім, козак Чуб, герой повісті «Ніч перед Різдвом», найбільше любив «варенуху, перегінну на шафран». Цей напій настоювали на горілці з додаванням меду, груш і яблук, різних ягід і прянощів. Він з'явився на Лівобережній Україні у XVI столітті.

Справді, козак Чуб, герой повісті «Ніч перед Різдвом», найбільше любив пити «варенуху, перегінну на шафран». Цей напій настоювали на горілці з додаванням меду, груш і яблук, різних ягід і прянощів. Він з'явився на Лівобережній Україні у XVI столітті.

Це таки він. Найвідоміший з українських філософів не поважав алкоголь. Сковорода взагалі був прихильником максимально простого життя — він подорожував з міста до міста з невеличким клумачком речей і вважав, що людині більш нічого і не потрібно. Що з тих філософів взяти?..

Великого Каменяра справді ніколи не бачили напідпитку. Але склянку пива чи келих вина під час обіду випити він міг. Наведену ж вище фразу сказав Григорій Сковорода. Найвідоміший з українських філософів не поважав алкоголь і взагалі був прихильником максимально простого життя — він подорожував з міста до міста з невеличким клумачком речей і вважав, що людині більш нічого і не потрібно. Що з тих філософів взяти?..

О ні! Шевченко якраз любив хильнути — і то добряче! Навіть залишилася згадка, як засланий на Каспій поет одного разу так піддав у гостях, що заснув за столом. Решта присутніх була в не набагато кращому стані — вони зняли двері, поклали на них Шевченка, та, співаючи церковних пісень, носили його околицями. На запитання цікавих, що ж бо відбувається, «перформери» відповідали: «Шевченка хоронимо!». Наведену ж вище фразу сказав Григорій Сковорода. Найвідоміший з українських філософів не поважав алкоголь і взагалі був прихильником максимально простого життя — він подорожував з міста до міста з невеличким клумачком речей і вважав, що людині більш нічого і не потрібно. Що з тих філософів взяти?..

Класик української літератури ніколи не зловживав алкоголем. Більш за те, наприкінці життя Винниченко став сироїдом і повністю відмовився від спиртного. Але наведену вище фразу сказав не він, а Григорій Сковорода. Найвідоміший з українських філософів не поважав алкоголь і взагалі був прихильником максимально простого життя — він подорожував з міста до міста з невеличким клумачком речей і вважав, що людині більш нічого і не потрібно. Що з тих філософів взяти?..