Відповідно до Конституції України, запровадження воєнного стану та оголошення стану війни відноситься до повноважень президента та Верховної Ради. Голова держави виступає з відповідною ініціативою, а парламент її затверджує.
Воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року. Тоді Верховна Рада 300 голосами підтримала законопроєкт №7111 про затвердження указу президента «Про введення воєнного стану в Україні». З того часу відповідна процедура регулярно повторюється
24 лютого Володимир Зеленський подав до парламенту і законопроєкт №7114 «Про оголошення стану війни». Щоправда, документ так і не розглядали, а згодом його картка взагалі зникла з сайту Верховної Ради, хоча її копія збереглася у веб-архіві.
Натомість наступний за порядковим номером законопроєкт №7115 депутати розглядали і підтримали — про схвалення указу президента про використання ЗСУ та інших військових формувань для відсічі збройній агресії проти України.
Chas News розповідає, що таке «воєнний стан» та «стан війни» і яка між ними різниця.
Що таке воєнний стан
Питання «воєнного стану» більше детально регламентовано, як у Конституції, так і у профільному законодавстві.
Відповідно до законів «Про оборону України» та «Правовий режим воєнного стану» — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У Конституції окремо прописано, що під час воєнного стану можуть встановлюватися окремі тимчасові обмеження прав і свобод за виключенням тих, що передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63.
Тобто правовий режим воєнного стану має безпосередній вплив на процеси у середині країни і стосується виключно внутрішньополітичних процесів
Що таке стан війни
У вітчизняному законодавстві визначення «стану війни» не надається та й взагалі це питання слабо регламентовано. У Конституції лише згадується, що його оголошує Верховна Рада за поданням президента.
У законі «Про оборону України» також прописана ця процедура. Крім того, зазначається, що з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни. При цьому визначення поняття «воєнний час» у вітчизняному законодавстві також не надається.
Натомість питання Правові аспекти оголошення стану війни закріплено у ІІІ Конвенції про відкриття воєнних дій, яку було прийнято на Другій конференції 18 жовтня 1907 року в Гаазі. Згідно зі статтею 1, військові дії не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження, яке матиме або форму мотивованого оголошення війни, або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни. А відповідно до статті 2, про стан війни необхідно без затримок сповістити нейтральні держави.
Згодом у міжнародному праві оголошення війни почало розглядатися як дія агресора чи держави, яка має намір вчинити акт агресії. Як наслідок держави просто перестали оголошувати війну одна одній, а військові дії проводили під виглядом різних операцій чи взагалі ігнорувати свою причетність до них.
Такий шлях обрала і росія. Спочатку у 2014 році, коли окупувала Крим та розпочала бойові дії на сході України, а потім у 2022 році, коли повномасштабну війну назвала «спеціальною військовою операцією».
Проте такі випадки також врегульовані на міжнародному рівні. Відповідно до статті 1 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року агресію є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави або яким-небудь іншим чином, несумісним із Статутом ООН. Застосування збройної сили державою першою є достатнім свідченням акту агресії.
Крім того, у статті 3 передбачено, що незалежно від оголошення війни певні дії вважаються актом агресії. Зокрема:
- вторгнення або напад збройних сил держави на територію на територію інших держав, або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка із застосуванням сили анексія території іншої держави або частини її;
- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
- блокада портів або узбережжя держави збройними силами іншої держави;
- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили або морські і повітряні флоти іншої держави.
Таким чином, на відміну від терміну «воєнний стан» термін «стан війни» стосується зовнішньополітичних процесів.
Збройна агресія російської федерації розпочалася ще у 2014 році, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, у зв’язку з чим у України виникло право на самозахист. Для відсічі збройні агресії президент підписав, а Верховна Рада затвердила укази про введення воєнного стану, оголошення загальної мобілізації та про використання Збройних сил України й інших військових формувань.
