День захисників та захисниць України відтепер відзначають щорічно 1 жовтня.
Історія свята така. У 2014 році президент Петро Порошенко своїм указом встановив 14 жовтня нове свято — День захисника України.
Запровадження свята захисників та захисниць України пояснювалось необхідністю вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, військових традицій і звитяг українського народу та сприяння зміцненню патріотичного духу.
У пояснювальній записці до відповідного законопроєкту йшлося також про свято Покрови Пресвятої Богородиці, козаків та Українську повстанську армію.
У 2015 році Верховна Рада надала йому статус державного та зробила вихідним днем, а у 2020 перейменувала на День захисників та захисниць України.
У 2023 році Православна церква України перейшла на новий новоюліанський календар. Відповідно, свято Покрови змістилось з 14 жовтня на 1 жовтня. Тому президент Володимир Зеленський своїм указом переніс і День захисників та захисниць України на 1 жовтня.
Chas News розповідає, як церковне свято стало асоціюватися з мужністю, військовими традиціями, козаками та УПА.
Що це за свято Покрова
Покрова Пресвятої Богородиці, або просто Покрова — одне із головних свят у православ'ї, яке особливо шанують східнослов'янські православні церкви. Його поява пов'язана з легендою про облогу Константинополя ворогами. Народ щиросердо молився про заступництво і під час нічного богослужіння святому Андрію Юродивому, слов'янину за походженням, явилося видіння Богородиці.
Вона у супроводі ангелів і святих приєдналася до моління, а потім накрила присутніх своїм омофором, чим засвідчила їм божу підтримку. «Омофор» з грецької перекладається як «наплічник», а вже у слов'янській традиції він перетворився на хустку-покрову, що і дало народну назву святу.
Після явлення Богородиці, за легендою, вороги відступили. Щоправда, церковні перекази не дають одностайної відповіді, що то були за вороги та коли сталося диво.
За однією версією, у 860 році, коли на Константинополь ходили русичі на чолі з Аскольдом, за іншою — в 903-му чи 910-му під час нападу сарацинів. Проте стосовно дати суперечок не виникло — відзначати свято стали 1 жовтня за юліанським календарем і 14 жовтня — за новим стилем.
Коли Покрову стали відзначати в Україні
Одразу після хрещення в Київській Русі особливу увагу приділяли вшануванню Богородиці як заступниці перед Богом за «весь рід людський та світ земний у цілому». Ця традиція прийшла, як і сама християнська релігія, з Візантії, імператори якої часто брали ікони Божої Матері у військові походи.
Вшанування Божої Матері пронизувало всі сфери політичного та культурного життя Русі. Так, Десятинна церква, перший кам'яний храм Києва, носив назву Успіння Пресвятої Богородиці, а центральною мозаїкою Софійського собору стало зображення Богородиці-Оранти.
Приблизно в ХІІ ст. починає формуватися і культ Покрови Богородиці як захисниці давньоруських, а потім і українських земель. За однією версію, до цього доклав руки князь Володимир Мономах, а за іншою — його онук володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський, який в 1166 році захопив і пограбував Київ. А після монгольської навали та виникнення загрози регулярних татарських набігів «захисний потенціал» Покрови став як ніколи актуальний. Так, саме ХІІІ століттям датована найдавніша із нині збережених українських ікон — Галицька Покрова.
Чому кажуть, що Покрова — козацьке свято
Свого апогею вшанування Покрови Богородиці сягнуло за козацької доби в ХVІІ-ХVІІІ ст., особливо за часів гетьманування Івана Мазепи. Вона, як і раніше, розглядалася як заступниця українських земель і її захисників, а враховуючи, що цими захисниками виявилися козаки, свято набуло серед них великого поширення. Принаймні з 1650-х років і до зруйнування Запорозької Січі в її центрі завжди стояла Покровська церква. 14 жовтня проводилися військові наради, де запорожці вирішували усі важливі питання.
В той час великого поширення набули «Козацькі Покрови» — ікони, на яких можна було побачити українських церковних ієрархів, гетьманів, старшину та козаків під омофором Богородиці. Спочатку посеред них зображували вселенського патріарха та візантійського імператора, що мало підкреслювати орієнтацію українського духовенства на Константинополь у протистоянні з католицизмом. А вже після підпорядкування Київської митрополії Москві зображення імператора на іконах замінили російські царі.
В результаті такого шанобливого ставлення козаків до свята Покрова в народній пам'яті стала міцно асоціюватися із Запорозькою Січчю та Гетьманщиною.
Яке відношення до Покрови має УПА
Символічним днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Проте тільки символічним. Перша Українська повстанська армія була створена одразу після початку німецько-радянської війни отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем, який орієнтувався не на ОУН, а на емігрантський уряд УНР.
Наступного року свої військові загони почала формувати ОУН (б), проте її перші бойові операції датовані початком 1943 року. І лише у квітні їх офіційно перейменували на Українську повстанську армію, не в останню чергу через те, що Бульба-Боровець популяризував назву УПА.
Відзначати на Покрову річницю створення УПА вирішили лише в 1947 році. У відповідній постанові вибір дати пояснювали так: «У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української повстанської армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА».
Чому раніше день захисника Вітчизни святкували 23 лютого
З 1922 року спочатку в Радянській Росії 23 лютого святкували день Червоної, а потім вже Радянської армії. Цю дату вибрали фактично випадково — декрет про утворення Червоної армії насправді підписали 28 січня 1918 року. Проте наприкінці 1930-х років з легкої руки Сталіна для 23 лютого придумали обґрунтування. Офіційна пропаганда стверджувала, що в цей день в 1918 році більшовицькі загони дали «рішучу відсіч» чи взагалі «розбили вщент» німецькі війська під Псковом та Нарвою. Проте насправді 23 лютого якихось значущих боїв не відбулося, а Псков та Нарву здали фактично без спротиву.
Однак дата прижилася, а після розпаду СРСР в багатьох країнах СНД отримала назву Дня захисника Вітчизни. В Україні відповідне свято офіційно ввів своїм указом президент Леонід Кучма (скасували його в 2014 році). Щоправда, він запровадив іще одне свято — День українського козацтва, яке припало саме на Покрову.
