Краса — непереборна сила, а конкурси краси — не для слабкодухих. Історія Ванесси Вільямс це яскраво підтверджує.

Історична перемога

17 вересня 1983 року титул «Міс Америка» вперше отримала темношкіра дівчина — 20-річна студентка Сіракузького університету Ванесса Вільямс. Подія історична, адже раніше темношкірі красуні посідали максимум четверте місце, а до 1970 року на сцені з’являлися лише раз — у 1922 році і то у ролі рабинь Його Океанської Величі (символу конкурсу перших років)

За перемогою Вільямс споглядали 22 тис. глядачів конференц-залу «Атлантік-Сіті» та ще 53 млн — з екранів телевізорів у прямому ефірі. Сама королева краси розповідала, що участь у конкурсі взяла майже випадково і головним чином заради можливості прославитись на усю країну та премії в $25 тис. Вільямс мріяла про кар’єру співачки, а не моделі.

Ванесса Вільямс на пляжі Атлантік-Сіті на наступний день після перемоги у конкурсі.

Перемога принесла славу, але й багато розпачу. На «Міс Америку» обрушився шквал листів з образами — від білих, які ненавиділи темношкірих. Та, що найбільше здивувало Ванессу, — від темношкірих, які писали, що її шкіра занадто світла. Але це був лише початок. Справжній скандал вибухнув наприкінці десятого місяця «правління» Вільямс.

Ввечері 13 липня королева краси, готуючись до театралізованої вистави у місті Вотертаун, отримала анонімний дзвінок. Невідомий чоловік повідомив, що еротичний журнал Penthouse планує зробити її головною зіркою вересневого випуску. Не минуло й тижня, як інформацію офіційно підтвердили — до друку готуються 10 світлин Вільямс у стилі ню. На кількох вона зображена у відвертих позах поруч з іншою оголеною дівчиною. Конкурси учасниць у купальниках вже давно увійшли у моду, але повністю без одягу американці «Міс Америку» ще не бачили. Шок, сенсація, скандал.

Фото з минулого

Пікантні фото в 1982 році зробив нью-йоркський фотограф Том Чіапель, у якого 19-річна Вільямс підробляла візажисткою. Якось він спокусив її на кілька відвертих світлин, запевнивши, що вони ніколи не будуть опубліковані. Вільямс погодилася, як потім пояснювала, — лише з цікавості. А ще через тиждень Чіапель вмовив її повторити фотосесію — тепер вже разом із ще однією моделлю. Він запевняв, що на фото не буде видно обличчя. «Коли я побачила надруковані негативи, вони були у формі силуетів. Ніхто з нас не міг бути ідентифікований», — згадувала Віяльямс. Проте Чіапель зберіг ще один, відвертіший, варіант знімків. У 1984 році автору знадобилися гроші і старі фотографії стали в нагоді.

Спочатку фотограф звернувся до Playboy, але отримав відмову. Х’ю Хефнер назвав аморальним та неприпустимим публікацію фото без згоди Вільямс (вона її, звісно, не давала), а прессекретар журналу додав, що видання не матиме справи з «лесбійськими матеріалами».

Власник Penthouse Боб Гуччіоне виявився менш перебірливим. Він заявив, що піклується лише про читачів, а Вільямс сама винна, що свого часу дозволила зробити такі фото. Гуччіоне також переконував, що свого часу дівчина передала Чіапелю усі права на публікацію світлин. «Міс Америка» все заперечувала. За її словами, єдиний документ, який вона підписала під час роботи на фотографа, — заява про працевлаштування.

У вересневому випуску Penthouse 1984 року є і більш пікантні фото Місс Америка.

Новина про плани Penthouse сколихнула американське суспільство. Майже одразу організатори конкурсу краси висунули Вільямс ультиматум: протягом 72 годин відмовитися від титулу королеви. Мовляв, скандал негативно впливає на імідж конкурсу. При цьому вони навіть не зв’язалися безпосередньо з Вільямс — свої вимоги передали через адвоката.

Шокована зірка спочатку вагалася, але 23 липня на терміново скликаній пресконференції повідомила, що відмовляється від титулу. Із сльозами на очах вона заявила, що припустилась помилки в минулому і почувається зрадженою редакцією журналу, фотографом та й керівництвом конкурсу.

Отже, вперше за 57-річну історію змагання найгарніших дівчат «Міс Америка» зреклася свого статусу. Корону отримала Сюзет Чарльз, яка посіла друге місце. Також темношкіра.

А далі — пісня

Вересневий випуск 1984 року став найуспішнішим за весь час видання Penthouse. 5 млн примірників із обкладинкою «Міс Америка: о боже, вона гола!» моментально розкупили. Журнал випустив додатковий наклад — ще 750 тис. номерів. У результаті пікантні фото Вільямс принесли власнику Penthouse $14 млн. Скільки отримав Чіапель, невідомо, проте Гуччіоне казав, що заплатив фотографу найбільший гонорар в історії видання.

Вільямс після відмови від титулу дозволили залишити собі корону і $100 тис. премії та гонорарів, котрі вона встигла заробити у рекламних кампаніях як «Міс Америка». Більша частина цієї суми пішла на оплату послуг юристів, які допомогли їй подати судовий позов до Penthouse та Чіапеля на $400 млн. Але вже наступного року вона його відкликала через безперспективність.

До речі, у вирі скандалу Вільямс познайомилася із своїм майбутнім першим чоловіком Рамоном Харві. Він організовував пресконференцію, на якій королева краси зреклася корони, а потім допомагав поліпшити імідж. Ванесса та Рамон прожили разом до 1997 року, у шлюбі в них народилися троє дітей.

Після скандалу Вільямс усі сили кинула на реалізацію мрії — стати успішною співачкою. В 1988 році вона випустила свій перший альбом The Right Stuff , який одразу став золотим та приніс три номінації на премію «Греммі». Наступний альбом Save the Best for Last мав ще більший успіх Він став тричі платиновим та приніс п’ять номінацій на «Греммі». Усього Вільямс випустила вісім альбомів (останній — в 2009 році). В 1996 році пісня Colors of the Wind із саундтреку до мультфільму «Покахонус» принесла одразу три престижні нагороди — «Греммі», «Оскар» та «Золотий глобус».

Одночасно Вільямс заявила про себе на телебаченні та в кіно. Зараз у її творчому доробку кілька десятків фільмів та телесеріалів. Найвідоміший — «Відчайдушні домогосподарки», де у двох сезонах колишня перша красуня США грала роль Рене Перрі.

Директор конкурсу Сем Хаскелл приносить офіційні вибачення Ванессі Вільямс

І ось у 2015 році Вільямс таки повернулася до конкурсу «Міс Америка». Цього разу — як член журі. А головний директор конкурсу Сем Хаскелл офіційно вибачився перед нею за все, що було сказано та зроблено його попередниками 32 роки тому. Історія завершилася щасливо. Можливо, колись її навіть екранізують.