На українців знову чекають три довгих вихідних. Усе завдяки народним депутатам, які 25 років тому прийняли Конституцію України. Тож тепер у нас є можливість трохи перепочити. І ми радимо провести цей час із користю — наприклад, вирушити мандрівкою місцями, пов'язаними з конституційним процесом в Україні. Якщо говорити про діючий Основний закон, то з цим усе просто — треба лише приїхати до центу Києва та подивитися на Верховну Раду. Але є і більш цікавий варіант.
Сhas News рекомендує відвідати три міста — Батурин, Полтаву та Бендери, які відіграли вирішальну роль у житті Пилипа Орлика, наступника Івана Мазепи та автора «Договорів і постанов прав і вольностей Війська Запорозького». Цей документ зараз часто називають першою українською конституцією, хоча багато істориків не згодні з таким трактуванням. Проте усі погоджуються, що документ відіграв важливу роль в історії українського конституціоналізму.
Батурин — гетьманська столиця
Майбутній гетьман у вигнанні народився в селі Косута на території сучасної Білорусі. Освіту він здобував у Вільно та Києво-Могилянській академії. Після чого вирішив пов'язати свою долю з Україною. Спершу працював писарем при київському православному митрополиті, а далі настала черга адміністративних установ Гетьманщини.
В 1698 році Орлик влаштувався на роботу в Генеральну військову канцелярію (аналог сучасного уряду), а потім дослужився до посади генерального писаря та став правою рукою гетьмана Івана Мазепи. Тож більше десяти років його життя було тісно пов'язане з тогочасною столицею козацької України — Батурином.
Як дістатися:
Найкращий варіант — на власному авто. З Києва до Батурина через селище Кіпті — 225 кілометрів. Однак якщо авто у вас немає, то ви зіткнетеся з усіма логістичними проблемами характерними для українського внутрішнього туризму. Рейсовий автобус з Києва до Батурина ходить лише ввечері, тож цей варіант для одноденної подорожі не підходить. Можна знайти попутку на BlaBlaCar приблизно за 170 грн. В іншому випадку доведеться їхати спочатку до Бахмача чи Конотопа. Найоптимальніший транспорт — електричка чи пасажирський поїзд. Ці міста — великі залізничні вузли, тож вибирати є з чого. Квиток, залежно від дня доби, часу відправлення та класу вагону, коливається в межах 70-200 грн (купе, люкс чи Інтерсіті коштують дорожче). А далі вже треба доїхати до Батурина міжміським автобусом чи таксі — від Бахмача відстань 23 км, від Конотопа — 28 км.
Що подивитися:
У Батурині прямуємо до національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Перед її головним об'єктом — Цитаделлю, відновленій у 2008 році, знаходиться перший в Україні пам’ятник Пилипу Орлику (в Києві пам'ятник на його честь відкрили в 2011 році). Він є елементом скульптурної групи «Гетьмани. Молитва за Україну».
Поряд із Орликом стоять також Дем'ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа та Кирило Розумовський. А на території самої фортеці в Гетьманського будинку можна побачити воскову фігуру автора «першої української Конституції». Хоча одразу вас попередимо — прижиттєвих портретів Орлика не збереглося, тож усі його зображення є фантазією митців та істориків.
Неподалік від Цитаделі знаходиться будинок генерального судді Василя Кочубея — єдина будівля, що збереглася з тих часів. Там у справах служби неодноразово бував Орлик. До речі, він взагалі вперше відвідав Батурин в 1698 році, коли приїхав на весілля доньки судді Ганни та свого друга Івана Обидовського.
У Батурині Орлик не лише працював, але й жив. Руїни його садиби, спаленої в 1708 році московськими військами, нещодавно розкопали археологи на північній околиці міста. Що саме тут жив Орлик, свідчить знахідка обгорілої кахлі з його родовим гербом. Зараз вона експонується в Палаці Кирила Розумовського, а решта артефактів — у музеї археології Батурина.
У палаці Розумовського з 2019 року працює постійно діюча експозиція, присвячена сину гетьмана Григорію. Він народився в Батурині в 1702 році і в шестилітньому віці разом із батьком покинув рідне місто. Згодом Григорій збудував військову та дипломатичну кар'єру у Швеції та Франції. Експозиція саме про неї і розповідає.
Туристичні витрати:
Єдиний квиток на вхід до Цитаделі, музею археології, будинку Кочубея та парку біля палацу Розумовського коштує 90 грн для дорослих та 45 грн — для учнів та пенсіонерів. Щоб потрапити усередину палацу, треба ще заплатити 100 грн за екскурсію (50 грн для учнів) або купити єдиний екскурсійний квиток на всі об'єкти за 260 грн (130 грн для учнів).
Полтава — битва та кохання
Наприкінці 1708 року гетьман Іван Мазепа зі своїм найближчим оточенням приєднався до шведського короля Карла ХІІ. А 27 червня (8 липня за новим стилем) під Полтавою відбулася битва, яка відіграла вирішальну роль у російсько-шведській війні та історії України. Карл ХІІ зазнав розгромної поразки і вимушений був рятуватися втечею, а разом із ним і його українські союзники. Достовірно не відомо, чи приймав участь Пилип Орлик у Полтавській битві, проте він радше знаходився біля 69-річного Мазепи, якого шведський король умовив залишитися в обозі в селі Пушкарівка.
Із Полтавою Орлика пов'язує не лише битва. В місті він знайшов і своє кохання — Ганну Герцик, дружину полтавського полковника. До речі, в 106 км від обласного центру знаходиться село Орлик. Колись ним володіла дружина гетьмана.
Як дістатися:
Нас цікавить національний заповідник «Поле Полтавської битви». Спочатку треба доїхати до самої Полтави. З Києва на авто — 340 км. Поїздка попуткою на BlaBlaCar коштує приблизно 250-250 грн. Квитки на автобус — 300-400 грн. Якщо ж обрати Інтерсіті (найоптимальніший варіант) — то за місце у другому класі треба заплатити близько 300 грн. Поїздка у плацкартному чи купейному вагоні у звичайному потязі коштуватиме від 140 до 400 грн. А вже з центру Полтави до музею можна доїхати на маршрутках №4 та №5.
Що подивитись:
Заповідник займає велику територію — 720 га. Тут можна побачити реконструкцію редутів московської армії, пам'ятники загиблим воякам та кілька пам'ятних обелісків. Також на території заповідника діє музей. Його восьмий зал частково присвячений Пилипу Орлику. Зокрема тут знаходиться його портрет, написаний сучасним полтавським художником Миколою Підгорним, карта походів гетьмана із союзними кримсько-татарськими силами на Правобережну Україну та електронна копія латиномовної версії «Конституції», оригінал якої зберігається в Національному архіві Швеції.
Відвідувачі, які хочуть більш детально ознайомитися з життям Орлика, можуть записатися на дві тематичні екскурсії — «Володар» про Івана Мазепу та його оточення та «Велика Північна війна. Історії великого кохання». Одна з цих історій присвячена Пилипу та його дружині Ганні. Також більш детально розповідає про емігрантський період життя гетьмана виставка «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди». Останні міф, який розвінчується, — це теза, що українська політична еміграція після Полтавської битви становила «жалкие банды казацких сторонников Мазепы».
Туристичні витрати:
Вартість вхідного квитка для дорослих — 25 грн, для дітей та студентів — 15 грн. За екскурсії треба платити додатково (музеєм — 140 грн, заповідником — 70 грн), а на тематичні ще й обов'язково попередньо реєструватися. Також за 20 грн можна сфотографуватися в історичному костюмі.
Бендери — місце написання «Конституції»
Після Полтавської битви Карл ХІІ, Мазепа, Орлик та кілька тисяч козаків-емігрантів подалися під захист Османської імперії та оселилися поблизу міста Бендери, відомого своєю міцною фортецею. Частина з них жила в самому місті, а інші поблизу — в таборі в селі Варниця. 2 жовтня 1709 року помер Мазепа і 5 квітня 1710 року його наступником обрали Пилипа Орлика. Того ж дня старшинська рада й ухвалила «Договори і постанови прав та вольностей Війська Запорозького».
У Бендерах новий гетьман перебував більшу частину часу до 1714 року. Потім він прожив ще шість років у Швеції, з 1720 року по черзі перебував у Німеччині, Австрії, Польщі та Османській імперії, а закінчив своє життя в 1742 році в Яссах.
Як дістатися:
Ця мандрівка найскладніша у плані логістики, оскільки потребує виїзду за кордон. Бендери знаходяться в Молдові, точніше у її сепаратистському регіоні — Придністров'ї. З 24 травня Молдова відновила роботу КПП на кордоні з Україною. Для в’їзду в країну необхідно показати негативний ПЛР-тест. Його вимагає і влада Придністров'я. Пасажирського транспортного сполучення між Києвом і Бендерами немає, проте автобусом можна доїхати до Кишинева (квиток коштує від 400 до 700 грн) і вже звідти попрямувати до місця прийняття «Конституції Орлика».
Що подивитися:
Перш за все — саму Бендерську фортецю. Вона більша навіть за найбільшу українську фортецю — Білгород-Дністровську і доволі непогано збереглася. Під її стінами в 2010 році встановили пам'ятник «Конституції Орлика». А на її території стоять погруддя Івана Мазепи та Івана Котляревського, хоча в місцевому музеї більшість експозицій стосується російської військової історії.
Також, якщо ви все таки доберетеся до Бендер, варто відвідати Варницю. Там, де колись стояв шведсько-український табір, зараз встановленні два пам'ятних знаки. Один — на місці першого поховання Мазепи, а другий — на честь шведського короля Карла ХХ.
Туристичні витрати:
У Бендерській фортеці оплату приймають лише в місцевих рублях. Вхідний квиток для учнів, студентів та пенсіонерів коштує 12 руб. (20 грн), для дорослих — 25 руб. (42 грн). За екскурсії для групи до 10 осіб необхідно заплатити від 75 до 120 руб (127 — 203 грн).
Якщо ж у вас зараз немає часу на далекі подорожі, але постать Пилипа Орлика вас зацікавила, то можна принаймні відвідати його пам'ятник, встановлений на перетині вулиць Пилипа Орлика та Липської, чи Музей гетьманства (вулиця Спаська, 16B). А в червні до 30-річчя Незалежності України до столиці привезуть оригінал «Бендерської Конституції». Усі охочі зможуть його побачити у Софії Київській.
