5 жовтня 1902 року неподалік Чикаго народився Рей Крок. У 52-річному віці, не маючи досвіду керування великим бізнесом, він приєднався до мережі McDonald's і за двадцять років перетворив її на глобальну франшизу та найуспішнішу у світі корпорацію у сфері швидкого харчування. В 1999 році американський журнал Time включив його у список «100 людей століття». Поряд з Володимиром Леніним, Альбертом Ейнштейном, Брюсом Лі та Біллом Гейтсом. Chas News розповідає, як підприємцю вдалося досягти такого успіху.
Рей Крок не закінчив навіть школу. Коли йому виповнилося 15 років, США вступили в Першу світову війну. Хлопець підробив документи і записався в автомобільну роту Червоного Хреста. Щоправда, по прибутті Крока до Франції війна вже закінчилася. Після повернення додому здавалося, що він знайшов своє покликання — працювати торговим агентом. 17 років він трудився дистриб'ютором паперових стаканів, а потім ще 16 років продавав Multimixer — міксери для виготовлення одночасно п'яти молочних коктейлів.
Переломним у його житті став 1954 рік. «Мені виповнилось 52 роки. У мене був діабет та починався артрит. Я втратив жовчний міхур та більшу частину щитовидної залози, але я залишався впевненим, що найкраще — попереду», — розповідав потім бізнесмен.
Цього року Крока зацікавило незвичне замовлення для закладу братів Макдональдів у каліфорнійському містечку Сан-Бернардіно. Зазвичай ресторани за раз купували лише один міксер, а в невеличкому придорожньому кафе знадобилося одразу вісім.
Тож Крок вирішив на власні очі подивитися заклад, в якому клієнти могли замовити 40 коктейлів одночасно. «Коли я приїхав, побачив настільки багато людей в черзі, скільки ніколи раніше не бачив у житті. Я сказав собі: «Сучий сину, ці хлопці щось знають. Як стосовно того, щоб самому відкрити подібні заклади?», — згадував потім Крок.
Свій перший ресторан брати Макдональди відкрили в 1940 році, а у 1948 році кардинально змінили його концепцію і придумали систему Speedee Service System, за якою зараз працюють більшість фастфудів. Вони відмовились від офіціантіів; замінили звичайний посуд на одноразовий паперовий та скоротили асортимент до 9 позицій — гамбургерів, чизбургерів, картоплі фрі, безалкогольних напоїв та молочних коктейлів.
Робота персоналу нагадувала конвеєр — кожен співробітник виконував одну просту функцію: смажив котлети, сипав приправи, збирав сендвіч. Така система дозволяла обслуговувати за день сотні відвідувачів, а низькі ціни на асортимент забезпечували стабільно великий потік клієнтів.
Ще до зустрічі з Кроком брати продали, за різними даними, від 6 до 21 франшиз на створення подібних закладів. Проте розширенням мережі вони не дуже цікавилися і повністю зосередилися на розвитку власного ресторану. Крок зумів переконати братів передати йому ексклюзивні права на продаж франшизи. За умовами контракту нові франчайзі мали платити 1,9% від обсягів продажів — 1,4% Кроку на розвиток бізнесу та 0,5% братам Макдональдам.
У квітні 1955 року він відкрив свій перший McDonald's у містечку Дес-Плейнс, а усього за перший рік роботи — 18 закладів. У 1960 році їхня кількість зросла вже до 200. Усюди фастфуди користувалися величезною популярністю і приносили власникам великі прибутки.
На відміну від поширеної на той час практики, Крок продавав франшизу не на окремий регіон, а лише на один ресторан. Це дозволяло стежити за дотриманням однакових стандартів в усіх McDonald's — однакові розміри порцій, ціна, процес приготування гамбургерів та картоплі фрі. Також ставилися високі вимоги до персоналу та суворі стандарти дотримання чистоти. «Якщо є час для відпочинку, то є час і для прибирання», — говорив Крок. За умов дотримання усіх пунктів з часом франчайзі дозволяли відкрити додатковий ресторан.
В 1956 році фінансовий консультант Гаррі Сонненборн підкинув Кроку ще одну ідею, якої корпорація намагається дотримуватися і на сьогодні — самостійно купувати землю для нових ресторанів та стягувати з франчайзі орендну плату.
Мережа успішно розвивалася і з її розширенням Крок все частіше сперечався з братами Макдональдами. Врешті-решт в 1961 році він запропонував їм продати бізнес. Ті погодилися і назвали суму в $2,7 млн. «Тоді я випустив телефон, зуби і все інше. Вони запитали, що це за шум, і я відповів, що це я стрибаю з 20-го поверху LaSalle-Wacker Building», — згадував Крок. Сума виявилась завеликою, бізнесмен заліз у борги, але все-таки викупив права на франшизу. А разом з тим тримав до кінця життя образу на братів.
Макдональди відмовилися передати Кроку свій перший ресторан у Сан-Бернардіно. Заклад продовжив працювати, хоч і змінив назву на Big M. Крок з цим не погодився, відкрив через дорогу McDonald's та за кілька років змусив конкурентів закритися. В автобіографії історію мережі він вестиме від відкриття власного першого закладу в 1955 році. Такого підходу дотримувалася і сама корпорація аж до 1991 року, коли погодилася назвати братів засновниками індустрії швидкого харчування.
1965 року в США нараховувалось вже більше 700 ресторанів, у тому ж році акції компанії почали продаватися на біржі. Ціна за штуку швидко зросла з $22 до $49 і Крок став мільйонером. Наприкінці десятиліття кількість ресторанів перевищила позначку в 1500 закладів. У 1971 році відкрилися перші McDonald's в Європі та Австралії.
Крок полишив пост президента корпорації в 1974 році і натомість купив собі бейсбольну команду San Diego Padres. У 1984-му, тобто у рік його смерті, мережа McDonald's нараховувала 7500 закладів у 32 країнах та відсвяткувала продаж 50-мільярдного гамбургера. Тоді газета The New York Times оцінила статки Крока в $500 млн.
Рей Крок фактично не розробив нічого нового. Рецепти страв, систему швидкого обслуговування клієнтів та навіть золоті арки, які стали одним із символів мережі, придумали брати Макдональди. Філе-о-фіш та «Біг Мак» — винайшли франчайзі в Цинциннаті та Пітсбургу. Образ клоуна Рональда Макдональда вперше використав у рекламі власник ресторану у Вашингтоні. Проте Крок умів систематизувати усі здобутки, вдосконалити їх та направити на розвиток мережі. «Дві головні вимоги, щоб досягти успіху: по-перше, опинитися в потрібному місці в потрібний час, по-друге, щось для цього зробити», — казав бізнесмен. І з цими завданнями він успішно справлявся.
