4 вересня 1882 року на Манхеттені запрацювала перша комерційна мережа електропостачання — вона живила 55 будинків. Запустив її Томас Едісон — винахідник, який свого часу мав славу не меншу, ніж сьогодні Ілон Маск.
Найвідоміші винаходи Едісона: електрична лампочка, фонограф та кінетоскоп.
Проте насправді їх набагато більше. У США він отримав 1093 патенти, які охоплюють різні сфери — від виробництва бетону до кінематографу. Наприклад, ще задовго до Маска Едісон виготовляв електромобілі та навіть запропонував починати телефонну розмову зі слова «Алло!».
Крім того, Едісон заснував чи придбав близько сотні бізнесів. Деякі з них існують і досі. Наприклад, General Electric веде історію від Edison Lamp Company. Щоправда, винахідник фактично полишив компанію в 1890 році. Наскільки гарний з геніального інженера Едісона вийшов бізнесмен, сперечаються і досі. Багато його компаній (наприклад, кіностудія та студія звукозапису) з часом закрилися чи втратили лідерські позиції на ринку. Проте більшість з них починали свій шлях дуже успішно, так що стартапи запускати винахідник точно вмів. Тож Chas News розповідає, які рекомендації винахідник міг би дати сьогоднішнім підприємцям.
Винахід мусить мати практичну цінність і приносити гроші
Свій перший винахід Едісон запатентував у 21-річному віці — це була електрична машина для підрахунку голосів, яку він хотів продати американським депутатам. Однак у Конгресі пристрій не зацінили — парламентарі не були зацікавлені у пришвидшенні процесу голосування.
Після цього Едісон вирішив, що більше не буде витрачати час на технології, які неможливо успішно продати. «Придумати винахід відносно легко. Інша справа — створити ідеї, які можна було використовувати кожен день з прибутком для виробника», — згадував він.
Свої наступні винаходи: перший практичний тікерний апарат та вдосконалений телеграф, Едісон успішно продав Western Union і на виручені кошти збудував майстерню.
В подальшому Едісон намагався робити одразу цілі комплекси винаходів та самостійно їх реалізовувати на ринку. Наприклад, коли він розробив електричну лампочку, то продавав не лише її, а повну систему електричного освітлення — з генератором постійного струму, проводкою та навіть лічильником електроенергії. Едісон не лише винайшов фонограф та кінетоскоп, але й відкрив одні з перших студій звукозапису та виробництва кінофільмів. Під час роботи над магнітним сепаратором руди наприкінці 70-х років ХІХ ст., він паралельно експериментував з виробництвом бетону із відходів гірничої промисловості та додав у свій доробок ще 43 пов’язані з ним патенти.
Знайдіть талановитих помічників
Едісон відрізнявся феноменальною працездатністю — до останніх років життя він часто спав у майстерні, працював по 16-19 годин на добу, а інколи взагалі обходився без сну кілька днів підряд. Проте більшість своїх відкриттів він зробив не самотужки. Один з головних здобутків Едісона — це створення самої індустрії винаходів. До нього винахідники здебільшого працювали як одинаки-ентузіасти. Едісон натомість оточив себе талановитими помічниками, яких називав «макерами», і створив перші прототипи сучасних технологічних парків.
У його першій великій лабораторії в Менло-парку працювало 50 асистентів, а після перенесення майстерні до Вест-Оранджу — вже 200. Без своїх макерів Едісон навряд чи би встиг запатентувати 1093 винаходи. Але, маючи кілька команд помічників, він міг одночасно працювати над кількома винаходами. Наприклад, електричну лампочку Едісону допоміг створити склодув Людвіг Бьом, а кінетоскоп фактично розробив Вільям Діксон, якому Едісон поставив відповідне завдання.
Правильно презентуйте себе і свої ідеї
В 1877 році Едісон презентував фонограф. Ефект був подібний грому посеред ясного неба — ніколи раніше люди не могли почути власний голос у запису. Преса одразу нарекла Едісона «чарівником з Менло-парку» і винахідник намагався усіляко підкреслювати цей імідж. Під час презентації винаходів він влаштовував яскраві шоу. Недарма свою систему електричного освітлення в 1882 році він запустив саме на Манхеттені.
Там жили потенційні інвестори, були розташовані редакції впливових газет, а звичайні жителі по той бік протоки бачили, як острів сяє вночі. А в 1884 році, щоб довести безпечність використання електрики, Едісон провів у Нью-Йорку «Парад електричних ліхтарів». 400 чоловіків крокували вулицями з лампочками на головах, ховаючи у рукавах дроти, підключені до парогенератора на кінній підводі.
Не цурався винахідник і чорного піару. Під час «війни струмів» він усіма методами намагався довести небезпеку використання перемінного електричного струму. Наприклад, Едісон пролобіював, щоби першу страту на електричному стільці провели саме за допомогою перемінного струму, та фінансував Гарольда Брауна, який влаштовував публічні вбивства собак таким же методом.
Захищайте свої винаходи
Едісон намагався запатентувати усі свої винаходи та розроблені вдосконалення вже існуючих пристроїв — крім зареєстрованих на його ім’я 1093 патентів, було ще близько 500 заявок, які відхилили.
12-хвилинний вестерн «Велике пограбування потягу» — один із найуспішніших фільмів Edison Studios, випущений в 1903 році
Така система захисту інтелектуальної власності дозволяла успішно продавати винаходи та стримувати конкурентів. Наприклад, на початку ХХ століття Едісон кілька років фактично був монополістом на американському ринку кінопродукції, оскільки володів патентами на більшість технологій, без використання яких зйомки фільмів ставали неможливими. В 1909 році основні кіностудії під тиском юристів винахідника вирішили об’єднатися в один трест. Щоправда, наступні події показали, що в усьому треба знати міру. Частина студій, щоби не мати справи з Едісоном, почали емігрувати в Каліфорнію, на яку у ті часи не поширювались норми патентного захисту — саме так невеличке містечко Голлівуд стало «серцем» американської кіноіндустрії. А в 1915 році Федеральний суд визнав трест винним у порушенні антимонопольного законодавства і примусово його розпустив.
Не здавайтесь, йдіть до мети
Під час роботи над електричною лампочкою Едісон у своїй майстерні перепробував сотні матеріалів для нитки розжарення, поки не знайшов найкращий. А над деякими з своїх винаходів він працював роками. «Багато хто з найбільших невдах у житті — це люди, які так і не зрозуміли, що вони були близькі до успіху в той момент, коли опустили руки», — казав Едісон. А на закиди, що не всі його пристрої користувалися успіхом, відповідав: «Я не зазнавав поразок, я просто знайшов 10 тис. способів, які не працюють».
Ці настанови Едісон намагався поєднувати із принципом, що винаходи мають користуватися попитом і приносити прибуток. Якщо ставало зрозуміло, що розроблений пристрій не знаходить своїх покупців, він кидав над ним роботу. Так було з дитячими іграшками із вбудованим фонографом, з електричною ручкою, з бетонними будинками та меблями.
Однак, якщо Едісон був переконаний, що попри невдачі він перебуває у п’яти хвилинах від успіху, він продовжував працювати до останнього. Втім, одного разу цей принцип дав збій. Найбільше фіаско в біографії Едісона пов'язане з розробкою магнітного сепаратора руди, про який ми вже згадували вище. Едісон уважав, що за його допомогою зможе дати нове життя шахтам із малим покладами залізної руди і заробити на її видобутку величезні гроші. Заради цього в 1890 році він пішов з електричного бізнесу, купив кілька занедбаних рудників та заводів і почав експерименти. Врешті-решт Едісон витратив мільйони доларів, однак не зміг досягти успіху і 1899 року закрив свою гірничу компанію.
Іронія долі в тому, що найпровальніший проєкт Едісона як підприємця одночасно став його тріумфом як винахідника. У 20-х роках минулого століття почала інтенсивно розвиватися важка промисловість, яка потребувала багато сталі. Більш за те, сталеві конструкції почали масово використовувати у будівництві (саме за цією технологією збудовані хмарочоси Нью-Йорка). Ціни на руду злетіли. Бідні родовища, які наприкінці ХІХ ст. були нікому не потрібні, почали приносити зиск. Відповідно, з’явилася потреба у магнітних сепараторах для збагачення залізної руди. Сьогодні це обладнання стоїть на будь-якому гірно-збагачувальному комбінаті. Едісон, який дожив до 1931 року, встиг побачити користь свого винаходу, хоча не скористався нею.
