нью-йорк
Getty Images

Увечері 4 жовтня Facebook, Instagram та месенджер WhatsApp накрив глобальний збій. Сервіси фактично не працювали шість годин. Проблему вдалось владнати відносно швидко. Вибачення користувачам приніс особисто Марк Цукерберг. Однак Facebook у будь-якому разі зазнала потужного удару по репутації. Як результат за ці шість годин аудиторія іншого популярного месенджера, Telegram, зросла на 70 млн.

Невпинний технологічний прогрес призвів до того, що зараз людство не уявляє життя без вже звичних благ цивілізації, про які ще 100 років тому мріяли фантасти. І навіть короткострокова втрата доступу до них може викликати паніку чи принаймні сильне незадоволення. Однак збій у роботі популярної соцмережі — не найстрашніше, що може статися. Наприклад, у 1977 році в Нью-Йорку на добу щезла електроенергія. Сhas News розповідає та показує в архівних фото, до чого тоді призвів масштабний блекаут.

Удар блискавки

13 липня 1977 року спекотну погоду в Нью-Йорку змінив сильний шторм. О 20:37 за місцевим часом блискавка влучила в підстанцію на річці Гудзон, яка перенаправляла електроенергію до міста з атомної електростанції Індіан-Пойнт. Протягом години ще два удари блискавки призвели до остаточного перезавантаження підстанцій і ліній електропередач і остаточно добили електросистему Нью-Йорка. В результаті вже о 21:36 мегаполіс занурився в темряву.

Енергопостачальна компанія Con Edison всю провину покладала на стихійне лихо. Однак подальше розслідування профільної федеральної комісії встановило, що окрім блискавок свою роль відіграли незадовільний стан обладнання, сумнівні конструктивні особливості системи електропостачання та незлагоджені дії енергетиків.

Подібні блекаути місто переживало і до, і після 1977 року. При цьому в 1965 та 2003 роках відключення електроенергії торкнулося не лише мешканців Нью-Йорка, але й мільйонів жителів навколишніх штатів США та навіть частини Канади. Однак за своїми руйнівними наслідками події 1977 року не мають аналогів.

США тоді переживали економічний спад, спричинений нафтовою кризою 1973 року. В місті, особливо в його бідних і населених переважно темношкірими, районах суттєво виросло безробіття та рівень вуличної злочинності. В результаті, коли в Нью-Йорку погасло електричне освітлення, йому «на заміну» прийшло полум'я від пожеж, які час від часу спалахували в різних куточках мегаполісу.

Доба без світла  

В результаті відключення електроенергії зупинилась вся транспортна інфраструктура міста — залізниця, аеропорт, метро. Із нью-йоркської підземки евакуювали 4 тис. пасажирів, сотні людей залишилися ночувати у будівлях залізничних вокзалів.

Чи не єдиною спорудою у місті, яка продовжила сяяти в ту ніч, залишилася Статуя Свободи (її освітлення живила окрема лінія електропередач з Нью-Джерсі). Більшість хмарочосів також занурилися у пітьму та зливалися з нічним небом. Резервні генератори дозволяли у кращому випадку запалити лише кілька вогнів на сотні поверхів.

Блекаут припав якраз на середину бейсбольного матчу між New York Mets та Chicago Cubs. Його завершили лише за два місяці — 16 вересня.  

На Манхеттені ніч пройшла більш-менш спокійно. Багато ресторанів та барів продовжили роботу при свічках та навіть заманювали відвідувачів знижками на алкоголь та закуски, які швидко псувалися.

   

Інші ж райони міста заполонили мародери. Усього від їхніх дій постраждав 31 район. Першими почали грабувати магазини побутової техніки, потім дійшла черга до автосалонів, ювелірних салонів, магазинів одягу та супермаркетів.

   

Усього за ніч пограбували більше 1500 магазинів. Зокрема, із фірмового автосалону Pontiac в Бронксі викрали 50 автомобілів вартістю в $200 тис. ($840 тис. в перерахунку на 2021 рік). Забирали взагалі усе, що можна було винести. Так, в районі Бедфорд-Стайвесант копи затримали двох мародерів — один ніс коробку з 300 корками для раковин, інший — ящик з прищіпками для білизни.

Однією з причин масових грабунків згодом журналісти називали пізній час, на який випав блекаут. Під час аналогічного відключення у 1965 році електрика зникла ще у світлу пору дня і багато працівників залишилися охороняти свої магазини на ніч. В 1977 році вони теж вирушили на захист майна, але часто прибували вже запізно.

На вулиці вийшло кілька тисяч поліцейських. Проте вони не встигали за мародерами. Усього за добу затримали 3700 грабіжників. У сутичках постраждали більше 500 поліцейських. Проте на диво ніч пройшла майже без жертв. Єдиним загиблим виявився 17-річний Домінік Сісконе. Його вбивць так і не знайшли.

За ніч в місті зафіксували більше тисячі пожеж, влаштовані мародерами. Найбільші з них гасили майже добу.

На ранок місто завмерло. Мер оголосив надзвичайний стан. Комунальні служби почали прибирати з вулиць тонни сміття, а власники магазинів — оцінювати свої втрати. Згодом у Конгресі США завдані місту збитки оцінили в $300 млн ($1,25 млрд в перерахунку на 2021 рік).

Ще одним побічним наслідком блекауту став параліч міської системи водопостачання. Тоді нью-йоркці почали масово набирати воду з пожежних гідрантів.

  

Електропостачання почали потроху відновлювати з самого ранку 14 липня. Однак цей процес розтягнувся до десятої вечора.

Фотоісторія. В цей день до Америки прибув корабель із Франції зі Статуєю Свободи