«Чотири пори року» — не лише найвідоміший твір епохи Бароко, написаний Антоніо Вівальді, а й потенційний саундтрек до історії про танкер Delfi, який лежить на одеському пляжі майже рік. Chas News згадує, що саме за цей час бачив «стомлений» корабель.
Акт перший. Осінь
Одразу після того, як Delfi ліг на бік через шторм у листопаді 2019 року, судно перетворилось на своєрідну візитівку Одеси: туристи та місцеві жителі сходились до нього заради фотосесії. Лунали навіть пропозиції залишити Delfi на узбережжі та зробити арт-об’єкт. На кшталт того, як вчинили у Єгипті — поблизу Шарм-ель-Шейху організовують дайвінг-тури до затонулих суден.
Згадували одесити і буксир «Паралель», який на той же пляж «Дельфін» викинуло штормом два роки тому. Між Delfi і буксиром проглядаються паралелі — обидва судна нібито використовували для контрабанди, тільки якщо «Паралель» тягнула баржу з сигаретами, то Delfi, за даними СБУ, міг бути пов’язаний з контрабандою паливно-мастильних матеріалів.
Одеські ЗМІ так описували схему, за якою працював танкер Delfi: судно стояло там, де його не могла дістати морська охорона. Вночі підходили інші танкери, що перекачували у його ємності нафтопродукти. Їх, у свою чергу, переправляли на берег невеликими партіями. Можливо, саме тому судно довгий час перебувало у відкритому морі, а його капітан відмовлявся евакуюватися. Екіпаж Delfi на той час складався всього із трьох людей — стільки моряків зазвичай достатньо для забезпечення стоянки в порту, а не для багатомісячного дрейфу у нейтральних водах.
Проте є суттєві розбіжності між «Паралеллю» та Delfi. І чи не найголовнішу видно неозброєним оком. Мова йде про розміри: якщо буксир важить приблизно 50 тонн і його врешті-решт підняв з мілини кран «Богатир», то суха вага танкера майже 640 тонн — лише «Богатирем» не обійдешся.
А поки зима змінює осінь, танкер поступово набирає воду. У повітрі кругом відчувається стійкий запах нафтопродуктів. Delfi поступово «засинає». Підйом відкладають до кращих часів та нормальних погодних умов.
Акт другий. Зима
Разом з Delfi у зимове забуття, здавалось, мали відійти і розмови навколо нього. Але ні. Колишній капітан Одеського порту Олександр Антонов немов передрік сценарій, за яким розгортатимуться події: швидко підняти судно не вдасться — операція стане дорогою і довготривалою. За словами Антонова, піднімати танкер з мілини методами ривків не вийде: від нього відірвуться шматки корпусу, а сам Delfi залишиться на місці. Різати корабель — теж не варіант, адже невідомо, чи знайдуться для цього спеціалісти та обладнання. «Коротше кажучи, цей «пам’ятник» там надовго», — підсумував моряк.
Сталося як гадалося. У січні керівництво Одеського порту зобов’язало британську компанію Mister Drake PC — власника Delfi, прибрати танкер з узбережжя у термін до 31 березня. Компанія з вимогами погодилась. В Адміністрації морських портів тим часом повідомили, що паралельно готуватимуть свій проєкт з підняття судна. В одеському філіалі АМПУ також запевнили громадськість у готовності взяти участь в операції у разі невиконання власником танкера приписів Одеського порту.
У мережі ж промайнула думка про те, начебто судновласнику та державі у особі певних держорганів можна підписати договір про передачу повноважень на підняття затонулого танкера. Але керівник одеського офісу юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Сергій Неділько у коментарі Chas News зазначає, що Кодекс торговельного мореплавства та підзаконні нормативні акти взагалі не передбачають такої процедури. «У будь-якому разі відсутність такого договору — не перешкода для підняття судна силами АМПУ», — додав Неділько.
Також взимку ЗМІ з'ясували, кому фактично належить танкер. Мова йде начебто про колишнього депутата Партії регіонів Олега Ковтунова. Думская пише, що Ковтунов заснував майже двадцять компаній в Одесі та Миколаєві, у тому числі й ТОВ «Містер Дрейк», чия назва нагадує назву формального власника танкера — британської компанії Mister Drake. Подейкують, деякі з компаній Ковтунова займаються оптовою торгівлею нафтопродуктами. Chas News спробував зв’язатися з Mister Drake PC, але у компанії на запит журналіста не відповіли.
Акт третій. Весна
«На порозі весна й щебетання привітальних щасливих мелодій», — мовиться в одному з сонетів до музичного твору Вівальді. За зимовою сплячкою мало настати весняне пробудження, але пандемія коронавірусу внесла корективи, що, звісно, вплинули і на Delfi. Принаймні, саме на коронакризу посилався власник, пропонуючи Одеському порту подовжити терміни перебування танкера в акваторії. Аргумент — через карантин у компанії виникли труднощі з оформленням документів.
Весна для одеситів — час підготовки до туристичного сезону. Готуватись заважав не лише вірус: багатьох потенційних гостей відлякував витік нафтопродуктів з Delfi. Ємності танкера, коли він прибився до берега, були фактично порожніми, але місцеві жителі спостерігали за потраплянням у море великої кількості паливно-мастильних матеріалів.
У розмові з Chas News Владислав Балінський, еколог і керівник громадської організації «Зелений лист», зазначив, що велику частину «розливів» так і не вдалося зафіксувати, оскільки їх відносило вітром у відкрите море. Також, за словами еколога, у ємностях танкера завжди залишаються так звані «незливні залишки».
Пізніше Андрій Мальований, голова Держекоінспекції, в інтерв’ю одному з телеканалів розповість, що перевищення норми забруднення фіксувалось сумарно протягом 30 днів з початку аварії, а попередня сума збитків становить приблизно $20 тис. Остаточну суму збитків Мальований пообіцяв оголосити після того, як Delfi все ж приберуть з пляжу.
Акт четвертий. Літо
З приходом літа поновилися розмови про демонтаж Delfi. Як це зробити? Підняти двома буксирами або ж плавучим краном. А, можливо, танкер варто розрізати на частини, прибрати які буде значно легше, аніж увесь Delfi відразу?
До слова, розрізати танкер пропонувала турецька компанія. Назва компанії залишилася невідомою широкому загалу, але виконуючий на той час обов’язки голови АМПУ Олександр Голодницький якось на брифінгу описав запропонований нею план робіт: Delfi розрізають навпіл — на носову та кормову частини — а потім піднімають їх по черзі. Орієнтовна вартість робіт — від мільйона доларів плюс додаткові витрати. Але і Держекоінспекція, і екологи в один голос застерігали: при розрізанні з танкера можуть потекти нафтопродукти, що завдасть значної шкоди довкіллю.
Еколог Владислав Балінський у коментарі Chas News нагадує, що, окрім так званих «незливних залишків», на стінках ємностей судна залишаються осади нафтопродуктів. І мова йде про сантиметри або навіть десятки сантиметрів мазуту та мастил. У Держекоінспекції згодні з цією думкою і додають: остаточну суму збитків оголосити не можуть якраз через те, що до того, як танкер приберуть з узбережжя, з його ємностей та машинного відділення справді можуть витікати нафтопродукти.
Про варіант з «арт-об’єктом», здається, вже ніхто і не згадує. І це закономірно, пояснює Балінський. «В умовах пляжної зони неможливо провести дегазацію судна. До того ж, танкер знаходиться в агресивному середовищі — у морській воді, тому піддаватиметься сильній корозії. Відповідно, його треба обробляти, фарбувати. Хто цим займатиметься?», — риторично запитує еколог.
Також Балінський наголошує, що перетворення Delfi на арт-об’єкт стало би прецедентом: «Зараз один власник поховає судно, а завтра ще знайдуться охочі. Без документів, без нічого — попривозять сюди кораблі. Як це виглядатиме?».
Зрештою АМПУ оголосила тендер на підйом судна, запросивши до участі 15 вітчизняних та іноземних компаній. До переговорів зголосилися лише 6 компаній, у тому числі й нерезиденти України. Проте вони не надали повний пакет документів, стверджують в АМПУ. Як наслідок — тендер не відбувся, але адміністрація Одеського порту, «Краншип» і група компаній «Бруклін-Київ» за підтримки АМПУ та Мінінфраструктури дійшли згоди щодо підйому Delfi силами та засобами компанії «Краншип» за рахунок «Бруклін-Києва». Точну вартість операції не повідомляли, втім, під час тендеру, який так і не відбувся, фігурувала сума 25 млн грн.
На думку юриста Неділька, єдиний можливий сценарій для Delfi після підйому — продаж Адміністрацією морпортів залишків судна. При цьому, згідно з законодавством, після підйому судна власник повинен компенсувати різницю між сумою, вирученою від продажу, та збитками АМПУ від операції.
«Право АМПУ щодо стягнення з судновласника відповідних витрат може бути передане компанії «Бруклін-Київ», оскільки саме вона оплачує операцію з підняття Delfi», — пояснює Неділько, відзначаючи нерезидентський статус Mister Drake PC та відсутність у компанії будь-якого іншого майна на території України. А це погана новина для компанії «Бруклін-Київ». Адже відсудити гроші буде дуже важко. Простіше кажучи, неможливо.
Епілог
Так чи інакше, за підйом Delfi взялись АМПУ та компанії «Краншип» та «Бруклін-Київ». На сторінці АМПУ в Facebook навіть з’явились щоденні «зведення» — так звані «хроніки Delfi», де описували актуальний стан справ на узбережжі.
З четвертої спроби, 26 серпня (три попередні здійснювали інші компанії, і все марно), корабель вдалось поставити на кіль за допомогою двох буксирів. У цей день мер Одеси Геннадій Труханов відзвітував: «Все йде за планом… Потім буде наступний етап робіт, у більш прогнозованому режимі». Втім, такого оптимізму не поділяє Владислав Криклій, Міністр інфраструктури Україні, який написав у Facebook: «Один місцевий політик дуже сильно хоче бути знову переобраним і тому розповідатиме, як сильно працював, аби підняти затонуле судно. Але ми добре розуміємо, що його цікавить виключно підняття власних рейтингів, а не танкера». Вибори наближаються, додає міністр.
Так, вибори наближаються, а ми тим часом і далі спостерігаємо за Delfi. Сьогодні, 9 вересня, підйом судна знову відклали через несприятливу погоду.
